- •Військовий інститут одеського національного політехнічного університету факультет підготовки офіцерів запасу
- •Методична розробка з програми військової підготовки студентів
- •Засобів ближнього бою ”
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки щодо вивчення теми.
- •Іі. Методичні вказівки щодо проведення занять заняття № 1.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 2.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 3.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 4.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 5
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 6.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 9.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 10.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 11.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •2. Постріли до гранатомета
- •2.1 Загальна будова пострілів
- •2.2 Будова пострілів до гранатомета
- •3. Будова гранатометів рпг-7 та рпг-7д.
- •3.1 Загальна будова гранатомета рпг-7
- •3.2 Призначення і будова частин і механізмів гранатомета
- •3.2 Прицільні пристрої
- •Сітка оптичного прицілу
- •Балістичні та конструктивні дані рпг-7 і рпг-7д,
- •Заняття №2 Підготовка гранатомета рпг-7в до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд, перевірка роботи механізмів гранатомета.
- •2.1 Порядок огляду гранатомета солдатами і сержантами
- •2.2 Порядок огляду гранатомета офіцерами
- •Огляд пострілів
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Порядок неповного розбирання гранатомета.
- •3.3 Порядок повного розбирання гранатомета.
- •3.4 Порядок збирання гранатомета після повного розбирання.
- •3.5 Для перевірки правильності роботи частин і механізмів потрібно:
- •3 .6 Затримки при стрільбі і способи їх усунення
- •Заняття №3
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність автоматичного гранатомету агс-17.
- •2. Загальна будова гранатомета агс-17.
- •3. Боєприпаси, які використовуються до гранатомета.
- •Заняття №4 Будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ствола гранатомета.
- •2. Призначення і будова ствольної коробки і затвора.
- •Заняття №5 Будова і дія механізмів гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ударно-спускового механізму.
- •2. Призначення і будова кришки ствольної коробки.
- •3. Призначення і будова приймача.
- •Заняття №6 Підготовка гранатомета агс-17 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд гранатомета і перевірка роботи механізмів.
- •2.1 Огляд гранатомета
- •2.2 Перевірка роботи механізмів.
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Розбирання гранатомета.
- •Порядок неповного розбирання гранатомета:
- •3.2 Огляд гранатомета в розібраному вигляді.
- •Крім того:
- •3.3 Порядок збирання гранатомету після неповного розбирання:
- •Заняття №7 Протитанковий комплекс 9к115 “Метис ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускового пристрою 9п151 і прицілу 1пн86.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №8 Протитанковий ракетний комплекс 9к111 “Фагот ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускової установки 9п135 і визіру 1ш119м1.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №9 Підготовка комплексів 9к115 та 9к111 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з комплексами.
- •2. Огляд комплексу і перевірка роботи механізмів.
- •3. Можливі затримки при поводженні з комплексами і способи їх усунення.
- •Заняття №10 Реактивні протитанкові гранати.
- •1. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-18.
- •Пусковий пристрій
- •Граната
- •2. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-22.
- •Огляд гранатомета у зібраному вигляді.
- •Огляд гранатомета у розібраному вигляді.
- •Огляд пострілів
- •1.2 Заходи обережності при поводженні з гранатами рпг-18 та рпг-22.
- •2. Підготовка агс-17 до застосування.
- •Огляд гранатомета в розібраному вигляді
- •Огляд пострілів
- •3. Підготовка 9к115 і 9к111 до застосування.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
Заняття №5 Будова і дія механізмів гранатомета агс-17.
1. Призначення і будова ударно-спускового механізму.
Ударно-спусковий механізм (мал. 26) призначений для встановлення ударника на бойовий звід, спуску його з бойового зводу, нанесення удару по важелю бойка, регулювання темпу стрільби та встановлення гранатомета на запобіжник.
Ударно-спусковий механізм складається з ударника, штока, бойової пружини, спрямовуючої, шептала, прапорця, запобіжника та гідравлічного регулятора темпу стрільби.
На ударнику знаходяться: праворуч – два виступи: задній для встановлення (у взаємодії з роз’єднувачем) ударника на бойовий звід, передній для нанесення удару по важелю бойка; позаду – прилив для зведення ударника вручну; знизу – бойовий звід.
|
|
а |
б |
|
|
в |
Мал. 26. Ударно-спусковий механізм: а – у зібраному вигляді;
б – у розібраному вигляді;
в – повздовжній розріз гідравлічною регулятора темпу стрільби; 1 – ударник; 2 – шток; 3 – спрямовуюча; 4 –шептало; 5 – прапорець; 6 – запобіжник; 7 – передній виступ; 8 – задній виступ; 9 – прилив; 10 – бойовий звід; 11 – виріз для фіксатору,
12 – напівкруглий виріз; 13 – вирізи для виступів ударника; 14 – фіксатор штока; 15 – отвори для вісі прапорця шептали; 16- отвір для осі запобіжника; 17- пружина шептали: 18 – стакан шептала; 19 – клапан; 20 – пружина клапана; 21 – паз на клапані; 22 – голка; 23 – ручка регулювання темпу стрільби; 24 – спіральний паз; 25 – стовщення штока; 26 – фторопластове кільце; 27 – осьовий канал штока, 28 – поперечний отвір; 29 – похилий отвір; 30 – овальний отвір; 31 – бойова пружина; 32 – втулка; 33 – штифт; 34 – гвинт стопорний; 35 – пружина; 36 – кільце; 37 – штифт циліндричний; 38 – гайка ущільнювальна; 39 – кільце; 40 – кільце опорне, 41 – кільце стопорне,
42 – втулка; 43 – кільце; 44 – корпус ущільнювача; 45 – прапорець ручки регулювання темпу стрільби; 46 – роз’єднувач; 47 – шайба
На штоку мається виріз для фіксатора.
Бойова пружина служить для приведення в дію ударника.
На спрямовуючій є напівкруглий виріз для головки осі приймача, вирізи для фіксатор штока, виступів ударника, а також отвори для осі прапорця шептала, отвір для осі запобіжника, гніздо для стакана та пружини шептала.
Шептало призначено для встановлення ударника на бойовий звід. Воно має отвір для осі прапорця, хвіст, пружину та стакан.
Прапорець за допомогою спускової планки з’єднаний зі спусковим важелем та приводить у дію шептало.
Запобіжник у положенні «ПР» (запобігання) блокує шептало та тим самим виключає можливість випадкового пострілу. Він має вісь з вирізом і рукоятку.
Гідравлічний регулятор темпу стрільби складається з циліндра, який є корпусом ударника, двох ущільнювачів і штока з ручкою регулювання темпу стрільби.
Внутрішня порожнина циліндра має широку передню та вузьку задню частини. У циліндр заливається гас. З двох сторін циліндр закритий ущільнювачами.
Шток має стовщення з фторопластовим кільцем, що виконує роль поршня. Поршень має осьовий канал перемінного перетину з вісьмома похилими отворами, які виходять на торець стовщення поршня, поперечним та овальним отворами, які з’єднують осьовий канал із внутрішньою порожниною циліндра (отвори призначаються для протікання гасу з вузької частини порожнини у широку та навпаки). Клапан з пазом малого перетину та пружиною призначений для перекриття похилих упорів. Голка з фторопластовою пробкою, розташована в осьовому каналі штока та з’єднана з ручкою регулювання темпу стрільби за допомогою штифта. При повороті ручки прапорцем униз (мінімальний темп стрільби), переміщаючись по спіральному пазу штифт, переміщає голку з пробкою вперед в наслідок чого пробка голки закриває вузьку частину осьового каналу штока, а при повороті ручки прапорцем нагору (максимальний темп стрільби) штифт виводить пробку з вузької частини осьового каналу в широку частину осьового каналу штоку. В такий спосіб регулюється час протікання гасу з однієї частини порожнини циліндра в іншу, а отже, і час руху ударника під дією бойової пружини.