- •Військовий інститут одеського національного політехнічного університету факультет підготовки офіцерів запасу
- •Методична розробка з програми військової підготовки студентів
- •Засобів ближнього бою ”
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки щодо вивчення теми.
- •Іі. Методичні вказівки щодо проведення занять заняття № 1.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 2.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 3.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 4.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 5
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 6.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 9.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 10.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 11.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •2. Постріли до гранатомета
- •2.1 Загальна будова пострілів
- •2.2 Будова пострілів до гранатомета
- •3. Будова гранатометів рпг-7 та рпг-7д.
- •3.1 Загальна будова гранатомета рпг-7
- •3.2 Призначення і будова частин і механізмів гранатомета
- •3.2 Прицільні пристрої
- •Сітка оптичного прицілу
- •Балістичні та конструктивні дані рпг-7 і рпг-7д,
- •Заняття №2 Підготовка гранатомета рпг-7в до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд, перевірка роботи механізмів гранатомета.
- •2.1 Порядок огляду гранатомета солдатами і сержантами
- •2.2 Порядок огляду гранатомета офіцерами
- •Огляд пострілів
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Порядок неповного розбирання гранатомета.
- •3.3 Порядок повного розбирання гранатомета.
- •3.4 Порядок збирання гранатомета після повного розбирання.
- •3.5 Для перевірки правильності роботи частин і механізмів потрібно:
- •3 .6 Затримки при стрільбі і способи їх усунення
- •Заняття №3
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність автоматичного гранатомету агс-17.
- •2. Загальна будова гранатомета агс-17.
- •3. Боєприпаси, які використовуються до гранатомета.
- •Заняття №4 Будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ствола гранатомета.
- •2. Призначення і будова ствольної коробки і затвора.
- •Заняття №5 Будова і дія механізмів гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ударно-спускового механізму.
- •2. Призначення і будова кришки ствольної коробки.
- •3. Призначення і будова приймача.
- •Заняття №6 Підготовка гранатомета агс-17 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд гранатомета і перевірка роботи механізмів.
- •2.1 Огляд гранатомета
- •2.2 Перевірка роботи механізмів.
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Розбирання гранатомета.
- •Порядок неповного розбирання гранатомета:
- •3.2 Огляд гранатомета в розібраному вигляді.
- •Крім того:
- •3.3 Порядок збирання гранатомету після неповного розбирання:
- •Заняття №7 Протитанковий комплекс 9к115 “Метис ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускового пристрою 9п151 і прицілу 1пн86.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №8 Протитанковий ракетний комплекс 9к111 “Фагот ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускової установки 9п135 і визіру 1ш119м1.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №9 Підготовка комплексів 9к115 та 9к111 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з комплексами.
- •2. Огляд комплексу і перевірка роботи механізмів.
- •3. Можливі затримки при поводженні з комплексами і способи їх усунення.
- •Заняття №10 Реактивні протитанкові гранати.
- •1. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-18.
- •Пусковий пристрій
- •Граната
- •2. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-22.
- •Огляд гранатомета у зібраному вигляді.
- •Огляд гранатомета у розібраному вигляді.
- •Огляд пострілів
- •1.2 Заходи обережності при поводженні з гранатами рпг-18 та рпг-22.
- •2. Підготовка агс-17 до застосування.
- •Огляд гранатомета в розібраному вигляді
- •Огляд пострілів
- •3. Підготовка 9к115 і 9к111 до застосування.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
2. Будова пускового пристрою 9п151 і прицілу 1пн86.
Мал. 3 Пусковий пристрій 9П151
1 – механізм пуску, 2 – механізм фіксації, 3 – апаратурний блок 9С817,
4 – маховик механізму повороту, 5 – станок 9П152, 6 – тринога, 7 – рукоятка зажимання передньої ноги, 8 – сошник, 9 – бобишка, 10 – провушина, 11-механізм підйому, 12 – прилад наведення 9С816 з візирним пристроєм.
Мал. 4 Наземна апаратура управління.
1 – апаратурний блок 9С817, 2 – візирний пристрій, 3 - прилад наведення,
4 – патрон осушки.
Мал. 5 Снаряд у транспортно-пусковому контейнері.
а – вигляд зовні, б – вигляд у розрізі.
1 - контейнер, 2 - снаряд, 3 - стяжка, 4 - прапорець, 5 – задня кришка,
6 – зачеплення, 7 – батарея Т-457, 8 – розетка, 9 - передня кришка.
Мал. 6 Загальний вигляд снаряду 9М115.
Транспортно-пусковий контейнер складається з труби, передньої та задньої кришок. На передній частині труби закріплені розетка та батарея живлення.
Снаряд складається з блоку рульового приводу, бойової частини, реактивного двигуна, котушки провідної лінії зв’язку, стабілізатора і трассера.
Мал. 7 Снаряд 9М115 у розрізі.
1- контактний пристрій, 2 – кумулятивна воронка, 3 – заряд ВР,
4 – запобіжно-виконавчий механізм, 5 – гвинт, 6 – розгінно-маршева камера,
7 – пороховий розгінно-маршевий заряд, 8 – запалювач розгінно-маршового заряду , 9 – променевий запалювач повільної дії, 10 – трассер, 11 – консоль стабілізатора, 12 – стартова камера, 13 – пороховий стартовий заряд,
14 – запалювач стартового заряду, 15 – електрозапалювач, 16 – опорне кільце, 17 – котушка проводу зв’язку, 18 – лерка, 19 – проводи, 20 – тросик, 21 – вилка, 22 - блок рульового приводу, 23 – аеродинамічна лопасть.
Розбирання та збирання пускового пристрою 9П151 та її складових частин здійснюється тільки за необхідністю у спеціалізованих ремонтних майстернях із застосуванням контрольно-перевірочної машини КПМ 9В871-2.
Розбирання та збирання пускового пристрою 9П151 та витягнення ракет з транспортно-пускових контейнерів при експлуатації їх у військах категорично заборонено.
3. Загальний принцип дії комплексу.
Комплекс є безвідкатною зброєю. При вистрілі порохові гази, які втікають через сопла двокамерного реактивного двигуна, створюють реактивну силу, яка виштовхує ракету з контейнера и розганяє її до заданої швидкості. До начала руху ракети руйнується задня кришка контейнера, внаслідок чого сила віддачі не створюється.
Початкова швидкість ракети - 90 м/с. На відстані 10м от пускового пристрою вмикається розгінно-маршевий двигун, котрий збільшує скорість снаряда до 180 м/с.
Після установки снаряда на пусковий пристрій оператор візуально або з допомогою визірного пристрою веде спостереження в секторі обстрілу. Після виявлення цілі, оператор взводить механізм пуску і, спостерігаючи за цілю у визірний пристрій, з допомогою поворотного і під ємного механізмів поєднує центральний пересвіт сітки с центром цілі.
При натисканні на спусковий гачок здійснюється удар по бойку на батареї живлення. Бойок розбиває капсель батареї, вона активізується і напруга потрапляє на наземну апаратуру управління, яка автоматично контролює вихід батареї на режим.
З виходом батареї на режим наземна апаратура управління подає напругу на електрозапал передньої кришки контейнеру та для запалювач стартового двигуна. При спрацюванні електрозапалу передня кришка контейнера вибрасується вверх та вправо. При запалюванні стартового заряду порохові гази від сопел зривають задню кришку, підпалюють піротехнічний склад трассера та променевий запалювач заповільненої дії, який у свою чергу підпалює запалювач розгонко-маршового двигуна, який розганяє снаряд до швидкості у 180 м/сек.
Стартове перевантаження викликає спрацювання інерційного замикача та включення запобіжно-виконавчого механізму бойової частини снаряда. Після старту снаряд потрапляє у поле зору оптико-механічного координатора, який за допомогою широкопольного пеленгаційного каналу контролює положення світлової плями трассера відносно оптичної осі об’єктива. У відповідність з цим здійснюється перетворення команд управління, команди , які відповідають відхиленню снаряду від лінії візування , перетворюються у сумарні команди управління за каналами курсу та тангажу.
При зустрічі снаряду з цілю спрацьовує підривач, от його імпульсу детонує вибухова речовина вибухового заряду, створюється кумулятивний ( спрямований, зосереджений ) струмінь газів і расплавленного металу, який пробиває (пропалює) броню танків і других бойових машин противника, уражаючи одночасно живу силу, яка знаходиться у них, озброєння и обладнання.