- •Військовий інститут одеського національного політехнічного університету факультет підготовки офіцерів запасу
- •Методична розробка з програми військової підготовки студентів
- •Засобів ближнього бою ”
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки щодо вивчення теми.
- •Іі. Методичні вказівки щодо проведення занять заняття № 1.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 2.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 3.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 4.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 5
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 6.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 9.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 10.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 11.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •2. Постріли до гранатомета
- •2.1 Загальна будова пострілів
- •2.2 Будова пострілів до гранатомета
- •3. Будова гранатометів рпг-7 та рпг-7д.
- •3.1 Загальна будова гранатомета рпг-7
- •3.2 Призначення і будова частин і механізмів гранатомета
- •3.2 Прицільні пристрої
- •Сітка оптичного прицілу
- •Балістичні та конструктивні дані рпг-7 і рпг-7д,
- •Заняття №2 Підготовка гранатомета рпг-7в до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд, перевірка роботи механізмів гранатомета.
- •2.1 Порядок огляду гранатомета солдатами і сержантами
- •2.2 Порядок огляду гранатомета офіцерами
- •Огляд пострілів
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Порядок неповного розбирання гранатомета.
- •3.3 Порядок повного розбирання гранатомета.
- •3.4 Порядок збирання гранатомета після повного розбирання.
- •3.5 Для перевірки правильності роботи частин і механізмів потрібно:
- •3 .6 Затримки при стрільбі і способи їх усунення
- •Заняття №3
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність автоматичного гранатомету агс-17.
- •2. Загальна будова гранатомета агс-17.
- •3. Боєприпаси, які використовуються до гранатомета.
- •Заняття №4 Будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ствола гранатомета.
- •2. Призначення і будова ствольної коробки і затвора.
- •Заняття №5 Будова і дія механізмів гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ударно-спускового механізму.
- •2. Призначення і будова кришки ствольної коробки.
- •3. Призначення і будова приймача.
- •Заняття №6 Підготовка гранатомета агс-17 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд гранатомета і перевірка роботи механізмів.
- •2.1 Огляд гранатомета
- •2.2 Перевірка роботи механізмів.
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Розбирання гранатомета.
- •Порядок неповного розбирання гранатомета:
- •3.2 Огляд гранатомета в розібраному вигляді.
- •Крім того:
- •3.3 Порядок збирання гранатомету після неповного розбирання:
- •Заняття №7 Протитанковий комплекс 9к115 “Метис ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускового пристрою 9п151 і прицілу 1пн86.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №8 Протитанковий ракетний комплекс 9к111 “Фагот ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускової установки 9п135 і визіру 1ш119м1.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №9 Підготовка комплексів 9к115 та 9к111 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з комплексами.
- •2. Огляд комплексу і перевірка роботи механізмів.
- •3. Можливі затримки при поводженні з комплексами і способи їх усунення.
- •Заняття №10 Реактивні протитанкові гранати.
- •1. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-18.
- •Пусковий пристрій
- •Граната
- •2. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-22.
- •Огляд гранатомета у зібраному вигляді.
- •Огляд гранатомета у розібраному вигляді.
- •Огляд пострілів
- •1.2 Заходи обережності при поводженні з гранатами рпг-18 та рпг-22.
- •2. Підготовка агс-17 до застосування.
- •Огляд гранатомета в розібраному вигляді
- •Огляд пострілів
- •3. Підготовка 9к115 і 9к111 до застосування.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
2. Призначення і будова кришки ствольної коробки.
Кришка ствольної коробки (мал. 27) захищає від забруднення ствольну коробку та розміщені в ній частини та механізми гранатомета, а також служить для розміщення в ній механізму перезарядження.
Мал. 27. Кришка ствольної коробки з механізмом перезарядження: а – у зібраному вигляді; б – у розібраному вигляді, 1 - спрямовуючі; 2 - обойма, 3 - ролик, 4 - трос; 5 - упори; 6 - рукоятка; 7 - фіксатор обойми |
Кришка ствольної коробки із внутрішньої сторони має спрямовуючі для переміщення обойми та виїмку для фіксатора обойми, а на зовнішній – таблицю стрільби. Попереду у ствольної коробки є два упори для кріплення її на ствольній коробці. На задній стінці кришки мається два отвори для троса.
Механізм перезарядження служить для відведення затвору у заднє положення при заряджанні та перезаряджанні гранатомета. Він складається з обойми, троса та рукоятки.
На обоймі є зачіп для відведення затвора назад, ролик і фіксатор для утримання обойми в передньому положенні під час стрільби.
3. Призначення і будова приймача.
Приймач (мал. 25) служить для направлення та переміщення стрічки з пострілами під час стрільбі та для відбитті гільзи. Він складається з основи приймача, механізму подачі стрічки та механізму відбиття гільзи.
|
|
а |
б |
Мал. 25. Приймач:
а – у зібраному вигляді; б – у розібраному вигляді; 1 – основа приймача; 2 – провушина; 3 – фіксатор приймача; 4 – упор; 5 – засувка приймача; 6 – щиток; 7 – фіксуючі пальці; 8 – цапфа для важеля подачі; 9 – цапфа дня механізму відбивання гільзи; 10 – важіль подачі; 11 – подавач, 12 – вісь подавача; 13 – пружини подавача; 14 – штир; 15 – ролик; 16 – фіксатор важеля подачі; 17 – корпус механізму відбиття гільзи;
18 – відбивач; 19 – вісь відбивача.
Основа приймача має: у передній частині – провушину для осі приймача, фіксатори приймача для утримання його у відкритому положенні та упор, який забезпечує при закритому приймачі таку відстань між клинами зйомника та лотком, при якій виключається можливість попадання ланки стрічки під клини зйомника; у середній частині – дві засувки приймача для запирання його на ствольній коробці та щиток для направлення стрічки, що виходить із приймача; позаду на правій стінці – отвори для виступу та засувки фіксатора важеля подачі; на внутрішній верхній стінці – два фіксуючих пальці з пружинами для утримання стрічки з пострілами в приймачі, цапфи для важеля подачі та механізму відбиття гільзи.
Механізм подачі стрічки складається з важеля подачі, подавача з віссю, пружинами та штирем, ролика та пружинного фіксатора важеля подачі, який при закритому приймачі надійно утримує ролик у криволінійному пазу на верхній площині затвора.
Механізм відбивання гільзи складається з корпуса, відбивача та фіксатора, який при приєднанні механізму відбиття гільзи западає в отвір на цапфі.