1 Социально ориентированное местное управление: опыт городов Гер­мании для России / Под ред. Б.М. Гринчеля, н.Е. Костылевой. — сПб, 1999. — с.9-10, 209-210.

шення стану безпеки й умов праці та виробничого середовища, те­риторіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захи­щеності різних груп населення від безробіття, організація їх ви­конання; участь у розробленні цільових регіональних програм по­ліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, зайнятості населення, що затверджуються відповідно районними, обласними радами.

Передбачається, що для працевлаштування працездатних гро­мадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об'єднань), установ і органі­зацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чи­сельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 від­сотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості (частина друга ст. 5 Закону України «Про за­йнятість»).

Значна роль місцевого самоврядування у реалізації права лю­дини на працю відводиться й у міжнародних стандартах муніци­пальної демократії. Зокрема, у Європейській хартії міст зазнача­ється, що можливість влаштування на роботу є правом кожної лю­дини у працездатному віці у суспільстві для того, щоб вона могла створювати своїми зусиллями блага міського життя. Забезпечення рівних можливостей отримання роботи має стати обовязком місь­ких влад. Відповідні заходи повинні включати заоохочення утво­рення підприємств, фірм та розвиток економічної діяльності для найменш захищених груп населення¹.