1 Положення про діяльність омбудсмена із захисту прав підприємців: Запроваджено розпорядженням Кам'янець-Подільського міського голови № 1160-р від 16.Х.2001 р.

² Сирцов О. У Кам'янці-Подільському права підприємців захищає ом-будсмен // Партнери. Бюлетень Українсько-американської програми партнерства громад. — 2002. — № 8; У Кам'янці-Подільському права під­приємців захищає омбудсмен // Партнери. Бюлетень Українсько-амери­канської програми партнерства громад. Спеціальний випуск. — 2002. — №9.

єдиної регуляторної політики у сфері підприємництва, розвитку та підтримки підприємництва в місті¹.

У 2004 р. Новокаховська міська рада прийняла положення про уповноваженого з прав людини, яким є депутат міської ради, який призначається за рішенням міської ради і є підзвітним тільки їй, а не виконавчому органу міської ради чи міському голові. Цей до­свід вказує, що лише за перші п'ять місяців його роботи до уповно­важеного звернулося понад 300 громадян зі скаргами на поневі­ряння по різних інстанціях. Є скарги на протиправні дії працівни­ків міліції, на бездіяльність міської прокуратури, санітарно-епіде­міологічної станції тощо².

Зазначимо, що у ст. 26 проекту Статуту територіальної громади міста Києва, підготовленого Центром місцевого самоврядування при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, передбачалося запровадження посади Міського уповноваженого з прав територіальної громади міста Києва, до сфери відання якого пропонувалося віднести контроль за додержанням прав та свобод жителів — членів територіальної громади міста Києва та захист прав і свобод кожного на території міста Києва і в межах юрисдик­ції територіальної громади міста Києва³. На жаль, ці проектні про­позиції не знайшли свого відображення у Статуті територіальної громади міста Києва, прийнятого Київською міською радою 28 бе­резня 2002 р.

Усе це свідчить про те, що закріплення прав і свобод жителів села, селища або міста у статутах відповідних територіальних гро­мад (за умовою відсутності в них текстуального дублювання із чин­ним законодавством, а його творчого (у конституційних рамках) «продовження» на місцевому рівні) має не формально-декларатив­не значення. Інститут муніципальних прав і свобод — важливий елемент єдиної нормативно-правової основи місцевого самовряду­вання. На жаль, констатуємо, що більшість із чинних статутів те­риторіальних громад у сучасній Україні є системою продубльова­них та лексично адаптованих до місцевих умов норм законодавства про місцеве самоврядування. По суті, вони лише відтворюють пра-воположення Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», не

1 Мазурчак о. Відкритість влади — основа стабільного економічного та соціального розвитку громади // Аспекти самоврядування. — 2005. — №2. — с. 37.

2 Горбенко ю. Права громадян обстоює омбудсмен — міський //Партне­ри. Бюлетень Українсько-американської програми партнерства громад. — 2004. — Червень. — Число 6(63).

³ Статут територіальної громади міста Києва. Проект. Підготовлений та внесений на обговорення Київської міської ради Центром місцевого самоврядування при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького HAH України // Батанов O.B. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: Монографія. — К., 2003. — С. 454-457.

утворюючи додаткових прав та свобод для жителів — членів відпо­відних територіальних громад. Вважаємо, що за таких умов ефек­тивність локальної нормотворчості в умовах становлення реально­го місцевого самоврядування є достатньо'низькою¹.

Незважаючи на повільний розвиток статутної нормотворчості у місцевому самоврядуванні, складність і суперечливість цих, про­цесів, їх штучне гальмування як із боку держави, як це було, на­приклад, у Києві, епопея державної реєстрації статуту територі­альної громади якого (а по суті — юридичного цензурування) у Міністерстві юстиції України тривала майже три роки², так і вна­слідок пасивності населення або місцевих чиновників, можна зро­бити висновок про те, що формування і розвиток системи муніци­пальних прав і свобод є реально визначеною тенденцією розвитку правової системи України в цілому і системи муніципального за­конодавства зокрема.