Музична грамота

§ 1. Шуми та звуки

Першооснова музики - звук. Середовище, що нас оточує, - природа та суспільство - насичене мало не безмежною кількістю звуків. Людський слуховий орган, це вельми складний, тонкий та чутливий апарат, здатний сприйняти лише незначну частку цієї звукової маси.

Деякі існуючі в природі тіла створюють різноманітні коливальні рухи, котрі завдяки пружності повітря, що нас оточує, сягають нашого вуха та, впливаючи в ньому на барабанну перетинку, спричиняють подразнення слухових нервів і доходять до нашої свідомості.

Такі коливальні рухи бувають:

1. неперіодичні, безладні?

2. періодичні, що мають чітко визначену частоту.

Залежно від цього вони поділяються на шуми (1) та звуки (2) (тони).

Джерело звуку - рух, точніше, безперервне коливання. Унаслідок коливання якогось пружного тіла виникають звукові хвилі. Звукові хвилі невидимі, вони можуть бути зображені лише символічно (рис. 1).

Рис. 1

Неправильна крива α відповідає нерівномірному коливанню, що створює не музичний звук, а шум. Шуми – нерозлучні супутники практичного музикування: згадаймо ударні музичні інструменти, що дзвенять чи хляпають, або побічні шуми, що виникають під час видобування звуку (проходження повітря через тростину або мундштук на духовних інструментах, торкання смичком струни, удар фортепіанних молоточків тощо).

Правильна крива b відповідає рівномірному коливанню, оскільки утворюється музичний звук.

Для того, щоб звук був почутий, необхідно, щоб джерело звуку виробляло приблизно від 20 до 20 000 періодичних коливань за секунду. У цих межах може бути отримана величезна кількість різноманітних звуків. У музиці застосовуються не всі звуки, які ми чуємо, а лише вельми обмежена їхня частина - близько 100.

Наступний етап в утворенні музичного звуку - його поширення. Основне звукопровідне середовище - повітря. У безповітряному просторі звучання не відбувається. Швидкість поширення звуку залежить від якості провідного матеріалу.

Провідне середовище	Швидкість звуку за сек.
Повітря (температура 0 о) Повітря (температура +30 о) Вода Дерево Залізо Скло	331 м 349м 1437 м 3381 м 5124 м 5196 м

Джерелами звуків, що використовуються в музиці, є різні фізичні тіла: металеві, капронові, кишкові струни, металеві прути й пластинки, стовпи повітря, вміщені в трубки різного матеріалу. Джерелом звуку в музиці є також людський голос як наслідок коливань голосових зв’язок, що містяться у гортані людини. Під час співу або мовлення повітря, що йде з легень, надходить через дихальне горло до гортані, примушуючи голосові зв’язки коливатися (тобто вібрувати) й утворювати звук. Цей звук передається назовні через ротову та носову порожнини, що виконують роль підсилювачів звуку (резонаторів).

§ 2. Музичний звук та його властивості

Звуки, що використовуються в музиці та можуть бути матеріалом для музичних творів, називаються музичними звуками.

Музичні звуки мають особливі властивості, вони відібрані й організовані в певну систему, що виникла у процесі тривалого розвитку музичної культури людства, багатовікового виховання й удосконалення музичного слуху людини. Музичним можна назвати такий звук, котрий є частиною цієї системи і служить для висловлення музичних думок, створення музичних образі.

Музичний звук має чотири основні фізичні властивості:

1. висоту;

2. тривалість;

3. силу;

4. тембр.