- •1.Складові частини (структура) міжнародного договору.
- •2.Депозитарій міжнародного договору
- •3.Поняття міжнародного договору. Класифікація міжн. Договорів.
- •4. Укладання міжнародного договору, стадії. Органи, що представляють державу при укладанні міжнародного договору.
- •6. Вступ в силу міжнародного договору.
- •7.Припинення дії міжнародного договору
- •8.Застереження до міжнародного договору.
- •9.Правило альтернату. Мова міжнародного договору.
- •10. Форма міжнародного договору та її юридичне значення.
- •11. Реєстрація міжнародного договору та її значення.
- •12. Чинність і нечинність міжнародного договору. Підстави нечинності. Дія міжнародного договору.
- •13. Поняття права міжнародної безпеки.
- •14.Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •15. Види і форми визнання.
- •16. Правовий режим повітряного простору.
- •17.Способи набуття зміни державної території. Державні кордони.
- •18. Поняття, значення і види територій в міжнародному праві.
- •20. Поняття та класифікація джерел міжнародного права.
- •27.Загальновизнані принципи міжнародного права, їх роль в системі норм міжнародного права.
- •21. Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права.
- •23. Види і форми відповідальності в міжнародному праві
- •24. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів та їх класифікація.
- •26. Функції міжнародного права та їх роль в регулюванні м.В.
- •28. Особливості міжнародного права порівняно з національним.
- •29. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.
- •30. Теорії взаємодії міжнародного і національного права.
- •31. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •32. Режим військового полону.
- •33. Початок війни та його правові наслідки.
- •34. Правовий статус комбатантів та некомбатантів.
- •35. Захист цивільного населення під час збройних конфліктів.
- •36. Правовий режим поранених та хворих
- •37. Призупинення військових дій. Припинення стану війни.
- •39. Правовий статус космонавтів.
- •40. Правовий статус космічних об’єктів.
- •41. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •42. Проблема розмежування космічного і повітряного простору.
- •43. Кодифікація права зовнішніх зносин.
- •44. Консульський патент та консульська екзекватура.
- •45. Поняття дипломатичних привілеїв та імунітетів. Класифікація.
- •46. Дипломатичний корпус. Дуаєн дип. Корпусу.
- •47. Дипломатичні класи та ранги.
- •48. Органи зовнішніх зносин держави та їх система.
- •49. Персонал дипломатичного представництва.
- •50. Функції консульських установ.
- •51. Правовий режим внутрішніх та територіальних вод.
- •52. Правовий режим відкритого моря.
- •53. Міжнародний район морського дна.
- •56. Джерела міжнародного морського права.
- •54.Правовий режим економічної зони і континентального шельфу
- •55. Поняття, джерела і принципи міжнародного повітряного права.
- •57. Правовий режим вод держав – архіпелагів.
- •58. Право мирного проходу.
- •59. Правовий режим прилеглої зони.
- •60. Поняття міжнародного морського права.
- •61. Юридична природа та юридична сила рішень міжнародної організації. Рада Безпеки оон.
- •62. Поняття міжнародної міждержавної організації.
- •63. Міжнародний Суд оон
- •64. Міжнародна правосуб’єктність м.О.
- •65. Оон. Ціль створення та правова природа.
- •66. Органи міжнародної організації. Класифікація органів.
- •67. Функції міжнародної організації.
- •68. Генеральна асамблея оон.
- •69. Економічна та Соціальна Рада оон.
- •70. Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права
1.Складові частини (структура) міжнародного договору.
— структуру міжнародного договору. Структура міжнародного договору у Віденських конвенціях не регламентована. Міжнародні договори, як правило, складаються з: преамбули (у ній вказуються цілі укладання даного договору, сторони договору, загальновизнані принципи міжнародного права, на базі яких укладається договір та ін.); основної (центральної) частини (вона включає предмет, об'єкт договору, права й обов'язки сторін за договором, умови і засоби виконання договірних зобов'язань); заключної частини (у ній встановлюються умови вступу договору в силу, термін його дії, порядок припинення дії, порядок продовження терміну дії і т.п.). Іноді договори супроводжуються додатками, у яких містяться норми, що пояснюють основний текст, правила процедури вирішення спорів, схеми, карти і т.д.
Слід мати на увазі, що всі частини договору мають однакову юридичну чинність і застосовуються з урахуванням кожної із них.
Договір може ділитися на статті, параграфи; договори великого обсягу можуть підрозділятися на розділи (частини), що або іменують або нумерують, іноді використовують нумерацію і найменування розділів одночасно;
2.Депозитарій міжнародного договору
Депозитарій - держава, міжнародна організація або її головна
виконавча посадова особа, якій здається на зберігання оригінал
міжнародного договору і яка виконує стосовно цього договору
функції, передбачені міжнародним правом;(ЗУ Про міжнародні договори України від 29.06.2004)
Такими функціями є зберігання самого договору, додатків до нього, ратифікаційних грамот, повідомлення учасників про кількість зданих ратифікаційних грамот і про набрання договором чинності, коли ця кількість досягне встановленого числа. Депозитарій видає заінтересованим сторонам необхідні їм копії самого договору і додатків до нього, повідомляє про приєднання тощо.
3.Поняття міжнародного договору. Класифікація міжн. Договорів.
Міжнародний договір - міжнародна угода, укладена між державами в письмовій формі і регульована міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування. (Віденська конвенція про право міжнародних договорів вiд 23.05.1969)
- За загальним правилом міжнародні договори укладаються в письмовій формі. Міжнародні договори в усній формі (так звані джентльменські угоди) є винятковими.
- За об’єктами регулювання договори поділяються на політичні, економічні, науково-технічні й ін.
- За кількістю учасників міжнародні договори поділяються на двосторонні та багатосторонні
- За характером регулювання міжнародні договори можуть бути універсальними (загальними) та регіональними.
- За можливістю приєднання інших держав – закриті, напіввідкриті та відкриті. Якщо до міжнародного договору мають можливість приєднатися всі заінтересовані держави, він зветься відкритим. Якщо до договору можна приєднатися тільки за згодою його учасників, це напіввідкритий договір. У закритому договорі беруть участь тільки держави, що його уклали.
- Залежно від того, які органи представляють державу в міжнародних відносинах, розрізняють міждержавні договори (укладаються на вищому рівні та від імені держави), міжурядові (від імені уряду) та міжвідомчі (від імені міністерств і відомств).