ТЕМА – ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ УКРАЇНИ.ІСТОРІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА.

1864р. – перша Женевська Конвенція про поліпшення долі поранених у діючих арміях;

1899р. – друга Женевська Конвенція про поліпшення долі поранених хворих, хворих та осіб зі складу збройних сил, які зазнали корабельних аварій на морі;

1929р. – третя Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими;

1949р. – четверта Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни.

Цар Олександр Другий

1874р. – перша Гаазька Конвенція ;

1899р. – Декларація про законні звичаї війни;

1907р. – друга Гаазька Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни.

ООН (1949р. – Поважати права людини завжди і усюди);

1878р. – Маріанська громада, система милосердя Червоного Хреста;

Червоний Хрест – надання медичної допомоги.

1927р. – була організована повітряно – хімічна оборона;

1961р. – СРСР перетворив повітряно – хімічну на цивільну оборону;

1986р. – Чорнобильська АЕС;

1991р. – було організовано «Мін – Чорнобиль»;

1993р. – був прийнятий закон про «Цивільну оборону»;

1998р. – приймають положення про єдину державну систему – запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природнього характеру;

1996р. – створено «Міністерство надзвичайних ситуацій»;

2004р. – Правові засади Цивільного захисту( мета: створення єдиної системи цивільного захисту (ЄСЦЗ));

2008р. – схвалено Концепцію кодексу ЦЗ ( але не підписано);

Цивільний Захист – це система заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядковуються їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю і здоров»ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Завдання ЦЗ:

1. Блок Запобігання НС;

2. Блок Ліквідації НС;

• Оповіщення

• Надання допомоги

• Навчання населення

• Міжнародне співробітництво

Загальне керівництво ЄСЦЗ здійснює - Керівництво, Прем’єр – Міністр( начальник цивільного захисту),Кабінет Міністрів України.

Системи:

• Територіальна система

• Функціональна система

Територіальний підхід:

• Державний рівень ( голова);

• Регіональний рівень ( обласна державна адміністрація);

• Місцевий рівень ( районні державні адміністрації);

• Обєктовий рівень ( Вакарчук – Ректор).

Функціональний підхід:

• Державний ( Табачник);

• Регіональний ( обласні управління);

• Місцевий ( районні управління освіти).

Координуючі органи на державному рівні:

1). Рада Безпеки і оборони України;

2). Державний Комітет з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Служби ЦЗ на об’єкті господарювання:

1). Служба оповіщення і зв’язку;

2). Медична служба;

3). Протипожежна служба;

4). Аварійно – технічна служба;

5). Служба сховищ і укриттів;

6). Транспортна служба.

ЄСЦЗ режими:

1. Режим повсякденного функціонування;

2. Режим підвищенної готовності;

3. Режим надзвичайної ситуації;

4. Режим надзвичайного стану;

5. Режим воєнного стану.

Тема:планування заходів з питань цивільного захисту.

З метою ефективної реалізації з ЦЗ виконують наступні заходи:

1). Оповіщення та інформування;

2). Спостереження і лабораторний контроль;

3). Укриття у захисних спорудах;

4). Евакуація;

5). Інженерний захист;

6). Медичний захист;

7). Психологічний захист;

8). Екологічний захист;

9). Біологічний захист;

10). Радіаційний захист;

11). Хімічний захист.

Захист населення здійснюється на таких принципах:

1. Пріоритетність завдань спрямованих на рятування життя та збереження здоровю людей і довкілля;

2. Безумовне надання переваги – раціональній та прирогативній безпеці;

3. Вільного доступу до інформації;

4. Особистої відповідальності піклування громадян про власну безпеку;

5. Відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб;

6. Обов’язковості за вчасні реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС.

Оповіщення та інформування( централізоване інформування служб).

Система оповіщення ЦЗ скл. з 3х елементів:

• Загальнодержавні

• Регіональні

• Спеціальні системи централізованого оповіщення

• Локальні

• Об’єктові

Для забезпечення роботи системи оповіщення виконують – місцеві мережі зв’язку( телефони):

• Мережі провідного радіомовлення та телебачення;

• Постійні мережі радіозв’язку;

• Системи пейджерного зв’язку;

• Електросирени і технічні засоби оповіщення.

Спостереження і лабораторний контроль (1. Створення мережі спостереження і лаборатор. Контролю; 2. Організовувати збирання інформації, про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, води, харчової сировини, хіміч. Радіо акт. Речовинами).

• Загальнодержавний рівень ( мережа формується на базі науково – дослідницьких організацій та лабораторій ВНЗ);

• Регіональний рівень (мережа формується на базі санітарно – епідеолог, ветеринарного та агрохімічного профілю, служб, які діють в межах державних адміністрацій);

• Місцевий і об’єктовий рівень ( мережа базується на лабораторних і виробничих підприємств).

Укриття у захисних спорудах ( для забезпечення цього заходу, створюється Фонд Захисних Споруд :

1. Комплексне освоєння підземного простору населення пунктів;

2. Обстеження і взяття на облік підземних споруд,що відповідають вимогам заходу;

3. До обладнання з урахуванням вимог захисту заглиблених приміщень ;

4. Будівництва заглиблених споруд, для виконання завдань ЦЗ;

5. Будівництво в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів;

Захисні споруди поділяються на :

• Сховища ( найважливіші захисні споруди, від потопу, обладнанні системою вентилювання)

1режим ( чистої вентиляції, розрахований на 2 доби);

2режим ( фільтровентиляція, на 2 доби);

3режим ( часткової ізоляції, дуже дорогі, дія 12 годин повітря + продукти +вода)

• Протирадіаційні укриття ( забезпечує захист людей від радіоактивного забруднення);

• Найпростіші укриття( від проникаючої радіації).

Інженерний захист території

Основні заходи Інженерного захисту:

1. Урахування під час розробки генеральних планів, забудова населених пунктів , можливості виникнення НС;

2. Здійснення контролю з раціональним розміщенням потенційно – небезпечних об’єктів;

3. Будівництво споруд із завданими рівнями безпеки і надійності;

4. Розробка запроваджених заходів щодо безаварійного функціонування потенційної небезпеки об’єктів;

5. Створення комплексних схем і захисту населення пунктів від небезпечних природних процесів шляхом будівництва інженерних споруд спеціального призначення.

Сцецифічний або Медичний захист ( перша медична допомога);

Психологічний захист ( Міністерство Охорони Здоровя , 2002р. заговорили про цей захист після Скнилівської аварії);