Я́дерна збро́я — зброя, дія якої заснована на використанні енергії, яка вивільнюється під час ядерних реакцій. Належить до зброї масового ураження.

Поняття ядерна зброя містить у собі:

власне ядерні заряди (бойові частини ракет і торпед, бомб, артилерійські снаряди тощо)

засоби їх доставки до цілі (ракети, літаки, торпеди, артилерійські гармати тощо)

засоби керування.

Ядерна зброя істотно відрізняється від інших видів озброєння як масштабами, так і характером ураження. На відстані близько кілометра від центру вибуху відбуваються суцільні руйнування та знищується все живе поза укриттями. Перш за все така дія зумовлена тим, що потужність ядерного вибуху набагато більша, ніж будь-якого боєприпасу, створеного на основі хімічної вибухівки.

Потужність ядерних вибухів вимірюють у т.зв. тротиловому еквіваленті — вага тринітротолуолу (ТНТ), вибух якого призводить до вивільнення еквівалентної енергії. Навіть найменші ядерні заряди мають потужність вибуху близько 1 кілотонни (тобто тисячу тонн тротилу). Створення такого заряду зі звичайної вибухівки практично неможливо.Зміст [сховати]

1 Класифікація

2 Фактори ураження

3 Принцип дії

4 Ядерні держави

5 Загальносвітова оцінка кількості ядерних озброєнь

6 Випробовування

7 Див. також

8 Примітки

[ред.]

Класифікація

За потужністю ядерних пристроїв їх поділяють на 5 груп:

надмалі (до 1 кт)

малі (1-10 кт)

середні (10-100 кт)

великі (великої потужності)(100кт-1Мт)

надвеликі (надвеликої потужності) (понад 1 Мт)

Потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму, становила близько 15 кт. Найпотужнішим ядерним вибухом, що здійснювався в історії, вважають випробування радянської водневої бомби 30 жовтня 1961 року на Новій землі[1]. Його потужність склала близько 50 Мт.

За типом заряду ядерна зброя поділяється на:

власне ядерну (або атомну) — енергія вибуху якої зумовлена ланцюговою реакцією поділу ядер. Історично це перший вид ядерної зброї. Була застосована в роки Другої світової війни США проти Японії (дві бомби були скинуті в серпні 1945 на японські міста Хіросіма і Нагасакі).

термоядерну (воднева бомба) — у якій атомну бомбу використовують як «запал» (1-й ступінь) для реакції термоядерного синтезу (2-й ступінь). Має набагато більшу енергію. Перший дослідний вибух було проведено США на атолі Еніветок у Тихому океані1952 року. під час розщєплення атомів ядерною бомбою досягається температура 3 млн градусів С

Залежно від ядерного матеріалу, що застосовується, атомні бомби поділяють на:

уранові — на увазі мають уран-235. Атомна бомба, скинута на Хіросіму, містила близько 50 кг такого урану.

плутонієві (на основі плутонію 239) — такі заряди становлять основу ядерного військового потенціалу усіх ядерних держав.

інші — теоретично можливо створити ядерні заряди на основі урану-233 (233U), нептунію-237 (237Np), ізотопів каліфорнію, але практичне використання таких зарядів пов'язано з великими труднощами і наразі неможливе.

Плутонієві заряди мають перевагу в першу чергу завдяки меншій критичній масі — вона становить 10-13 кг проти 40 кг для урану 235. Тобто замість одного уранового заряду з плутонію тієї ж маси їх можна виготовити три або чотири.

Термоядерна зброя у свою чергу поділяється на:

«брудну» термоядерну зброю, що використовує нейтрони термоядерного синтезу (2-го ступеня) для нових ядерних реакцій (3-й ступінь). Зазвичай, використовують поділ ядер урану-238 швидкими нейтронами, що дозволяє збільшити енергію вибуху (у 2-3 рази).

«чисту» термоядерну зброю. «Чистими» вважають термоядерні заряди, у яких капсулу виготовляють із нерадіоактивного матеріалу (свинець, вольфрам), який практично не бере участі у ядерних реакціях. До таких боєприпасів належить зокрема нейтронна бомба.

Поділ термоядерної зброї на «чисту» та «брудну» є досить умовним, оскільки навіть порівняно «чисті» заряди є джерелом сильного забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами. Але у «брудних» бомбах радіоактивних продуктів набагато більше[2].

За способами застосування на полі бою поділяється на:

тактичну — призначена для ураження військ ворога на фронті та найближчому тилу

оперативно-тактичну — для ураження об'єктів ворога у межах оперативної глибини

стратегічну — для знищення промислових центрів, штабів та інших об'єктів. За допомогою сучасних носіїв ядерної зброї (стратегічні бомбардувальники, балістичні і крилаті ракети, підводні човни тощо) можна вражати цілі, що знаходяться у будь-якій частині Землі.

Тестові завдання з курсу “геоморфологія” для вступних фахових випробувань на окр “магістр, спеціаліст”

1. Які форми рельєфу найменші за розмірами ?

1. Нанорельєф. 2. Мікрорельєф. 3. Мезорельєф.

2. Які з цих схилів відносять до гравітіційних ?

1. Зсувні. 2. Обвальні. 3. Дефлюкційні.

3. Які з цих схилів відносять до схилів блокових рухів ?

1. Зсувні. 2. Обвальні. 3. Соліфлюкційні.

4. Які з цих схилів відносять до схилів масового зміщення матеріалу ?

1. Лавинні. 2. Дефлюкційні. 3. Осипні.

5. Найпростіша форма педипленізації ?

1. Пенеплен. 2. Педимент. 3. Еквіплен.

6. Вироблені гляціальні форми рельєфу ?

1. Напірні морени. 2. Троги. 3. Кінцевоморенні пасма.

7. Акумулятивні гляціальні форми рельєфу ?

1. Карлінги. 2. Льодовикові цирки. 3. Кінцевоморенні пасма.

8. Форми рельєфу зони переважаючої льодовикивої денудації ?

1. Кучеряві скелі. 2. Ками. 3. Ози.

9. Форми рельєфу зони переважаючої льодовикової акумуляції ?

1. Баранячі лоби. 2. Кучеряві скелі. 3. Друмліни.

10. Форми рельєфу перегляціальної зони ?

1. Відторженці. 2. Долинні зандри. 3. Ози.

11. Який мікрорельєф характерний для зони багаторічної мерзлоти ?

1. Гідролаколіти. 2. Структурні грунти. 3. Полії.

12. Які еолові акумулятивні форми відносяться до поздовжніх ?

1. Бархани. 2. Дюни. 3. Улоговини видування.

13. Які еолові акумулятивні форми відносяться до поперечних ?

1. Бархани. 2.Дюни. 3. Улоговини видування.

14. Форми еолового рельєфу, які утворилися в результаті інтерференції вітрів ?

1. Пароболічна дюна. 2. Пірамідальна дюна. 3. Прихилена дюна.

15. Форми рельєфу берегової зони, створені поперечним переміщенням наносів.

1. Підводні вали. 2. Перейма (томболо). 3. Пересип.

16. Форми рельєфу берегової зони, створені поздовжнім переміщенням наносів.

1. Бари. 2. Підводні вали. 3. Коси.

17. Які меандри створюються в результаті відхилення русла річкового потоку якоюсь перешкодою ?

1. Врізані. 2. Вільні. 3. Вимушені.

18. Який тип заплав характерний для меандруючих рік ?

1. Обваловані. 2. Сегментні. 3. Паралельно-гривисті.

19. Який тип заплав характерний для рік передгірних нахилених рівнин ?

1. Обваловані. 2. Сегментні. 3. Паралельно-гривисті.

20. У якого типу річкових терас нижня частина уступу складена корінними породами, а верхня – алювієм ?

1. Акумулятивні. 2. Ерозійні. 3. Цокольні.

21. Який тип річкової долини має вертикальні або майже вертикальні схили ?

1. Тіснина. 2. Каньйон. 3.Ущелина.

22. Який тип річкової долини має V- подібний поперечний проділь і східчасті схили ?

1.Тіснина. 2. Каньйон. 3. Ущелина.

23. У якому зонально-кліматичному типі карсту переважають додатні форми рельєфу ?

1. Помірний. 2. Середземноморський. 3. Тропічний.

24. Яким з цих методів визначають вік рельєфу ?

1. Морфометричний. 2. Морфодинамічний. 3. Корелятних відкладів.

25. Автор поняття “пенеплен”.

1. В.Девіс. 2. В.Пенк. 3. Кінг.

26. Які долини у куестовому рельєфі співпадають з напрямом падіння пластів ?

1. Субсеквентні. 2. Консеквентні. 3. Ресеквентні.

27. Яка з названих типів геоморфологічних карт є державною в Україні ?

1. Загальна геоморфологічна карта. 2. Геоморфологічного районування. 3. Окремих категорій форм.

28. З яким типом магматизму пов’язано формування батолітів і лаколітів ?

1. Інтрузивний. 2. Ефузивний

29. Як називається руйнівна робота морських хвиль ?

1. Ерозія. 2. Денудація. 3. Абразія. 4. Дефляція.

30. Який з названих типів інгресивних берегів утворився внаслідок затоплення льодовикових форм рельєфу ?

1. Далматинський. 2. Ріасовий. 3. Фіордовий. 4. Лиманний.

31. Яка з форм належить до природно-антропогенних ?

1. Насип залізниці. 2. Вулкан. 3. Зсув на підрізаному схилі при будівництві дороги.

32. Об’єкт геоморфології – це

1.Рельєф. 2. Гірські породи. 3. Земна поверхня. 4. Земна кора.

33. Хто автор вчення про педиплени

1. В. Пенк. 2. В.М. Девіс. 3. Ф. Ріхтгофен. 4. А. Пенк. 5. І. Щукін.

34. Великі форми рельєфу, тісно пов’язані з геологічними структурами, називають

1. Геоморфологічними структурами. 2. Морфоскульптурами. 3. Морфоструктурами.

35. Які з галузей належать до прикладних ?

1. Перигляціальна геоморфологія. 2. Структурна геоморфологія. 3. Пошукова геоморфологія. 4. Флювіальна геоморфологія. 5. Екологічна геоморфологія.

36. З якими науками геоморфологія пов’язана найтісніше ?

1. Географія. 2. Геологія. 3. Фізика. 4. Хімія. 5. Соціологія.

37. П.А. Тутковський – представник

1. Одеської. 2. Київської. 3. Харківської. 4. Львівської школи геоморфології.

38. В.Д. Ласкарьов – представник

1. Одеської. 2. Київської. 3. Харківської. 4. Львівської школи геоморфології.

39. М.І. Дмитрієв – представник

1. Одеської. 2. Київської. 3. Харківської. 4. Львівської школи геоморфології.

40. С.Л. Рудницький – представник

1. Одеської. 2. Київської. 3. Харківської. 4. Львівської школи геоморфології.

41. Сукупність процесів руйнування гірських порід, зносу та переносу уламкового матеріалу і наступного відкладання продуктів руйнування – це

1. Ерозія. 2. Денудація. 3. Соліфлюкція. 4. Дефляція. 5. Екзарація.

42. Процес руйнування породи постійними і тимчасовими водотоками, дощовими і талими водами

1. Ерозія. 2. Денудація. 3. Соліфлюкція. 4. Дефляція. 5. Екзарація.

43. Розвіювання, винесення вітром тонких продуктів руйнування гірських порід

1. Ерозія. 2. Денудація. 3. Соліфлюкція. 4. Дефляція. 5. Екзарація.

44. Еродуюча дія рухомого льоду на його скелястому ложі

1. Ерозія. 2. Денудація. 3. Соліфлюкція. 4. Дефляція. 5. Екзарація.

45. Якого походження така форма рельєфу, як ози ?

1. Флювіального. 2. Флювіально-гляціального. 3. Гляціального. 4. Карстового. 5. Еолового.

46. Якого походження зандри ?

1. Флювіального. 2. Флювіально-гляціального. 3. Гляціального. 4. Карстового. 5. Еолового.

47. Якого походження кари ?

1. Флювіального. 2. Флювіально-гляціального. 3. Гляціального. 4. Карстового. 5. Еолового.

48. Якого походження гідролаколіти ?

1. Флювіального. 2. Флювіогляціального. 3. Кріогенного. 4. Карстового. 5. Озерного.

49. Якого походження карри ?

1. Флювіального. 2. Флювіально-гляціального. 3. Гляціального. 4. Карстового. 5. Еолового.

50. Формування солончака пов’язане із

1. Вимиванням солей із породи. 2. насиченням поверхні солями з випаданням дощів. 3. Випаровування вологи і насиченням поверхні солями. 4. Притоком солей з нижчележачих горизонтів. 5. Зцементуванням частинок породи солями.

Завідувач кафедри

геоморфології і палеогеографії,

професор Я.С. Кравчук