Розділ VI Організація сільськогосподарських угідь та системи сівозміни.

Організація угідь та системи сівозмін - корінний захід з використання землі та охорони природи.

Угіддя - не земельна ділянка, яка систематично використовується для робочих цілей. Угіддя поділяються па дві групи:

а) сільськогосподарського призначення (де виробляють с/г продукцію) - рілля, багаторічні насадження (сади, ягідники, виноградники, плантації шовковиці та хмелю), сіножаті, пасовища, перелоги;

б) несільськогосподарського призначення - ліси, чагарники, площі під водою, під гідротехнічними та водогосподарськими спорудами, болота, торфовища, площі під дорогами, будівлями, та вулицями, кладовища, порушеної землі, кам'янисті ділянки. Основний вид угіддя-рілля (з неї виділяються зрошувану та осушену), пасовище-ділянка, яка систематично використовується для випасу худоби; на сіножаті скошують трави. Сіножаті та пасовища поділяють на суходільні, заливні, заболочені, чисті та з чагарником.

В процесі проведення землеустрою потрібно поліпшувати с/г угіддя шляхом впровадження гідромеліоративних заходів (осушення, зрошення), хімічної меліорації (гіпсування солонців, вапнування кислих ґрунтів), вирівнювання поверхні, вибирання каміння, знищення чагарників.

Перелоги треба повністю ліквідувати.

Кормові угіддя - сіножаті та пасовища - потрібно поліпшувати.

Поліпшення поділяється на докорінне (замінюється природний травостій) та поверхове угіддя звільняють від чагарників, купин та підсівають трави.

Організація угідь - це розв'язання питання трансформування угідь (переведення ділянки землі в іншу категорію, встановлення їх складу та розміщення на території). За наявністю ерозії ґрунтів потрібно запропонувати заходи з захисту земель та раціонального використання їх. На ділянках відкритої ерозії проектується захисне насадження лісу та чагарників. В деяких випадках для насадження використовують ділянки невеликої площі ріллі, які пошкоджені ерозією.

На тальвегах крупних улоговин, де можливе утворення промоїн, проектують під залуженням смугу, ширина якої перевищує ширину смуги, якою проходить вода.

На площах, зайнятих відкритими пісками, потрібно проектувати захисні лісові насадження; біля берегів ріки, ставка та водоймища - утворити захисні лісосмуги. Трансформуванням ліквідують малу контурність деяких угідь вкраплення та вклинювання.

Виявляють площі для багаторічних насаджень - їх доцільно розміщати недалеко від населених пунктів, на схилах без глибоких промоїн в одному масиві (виноградники - па південних схилах). Під сіножатні потрібно проектувати площі, які розміщені далека від ферм та населених пунктів.

Під пасовища доцільно використовувати сіножаті, гірші за умовами рельєфу та продуктивністю, які розміщені на невеликій відстані від літніх таборів. Після проектування трансформування угідь складається попередня експлікація земель господарства та встановлюється система сівозмін.

Розрахунки посівних площ починають з обчислення кількості кормів для кожної ферми. За цими даними визначають площі кормових угідь та ріллі для забезпечення ферм кормами.

Для підвищення ефективності господарювання - збільшення урожайності - вживають заходи:

а) поліпшення обробітку землі, знищення бур'янів, внесення добрив, впровадження гідротехнічних заходів (зрошення, осушення, зрізування купин, розкорчовування дрібнолісся та чагарників);

б) правильне чергування посівів с/г культур, врахуванням їх біологічних відмінностей, умов рельєфу та ґрунтів - тобто встановлення сівозмін.

Число сівозмін треба зводити до мінімуму: кожна сівозміна повинна відповідати складу культур, правильному агротехнічному їх чергуванню і природним властивостям землі.

Види сівозмін в Україні:

а) польові - поділяються на зерно парові, зерно просапні, ґрунтозахисні;

б) кормові - для виробництва кормів; розміщують недалеко від ферм (коренебульбоплоди, трави, кукурудза на силос); після літніх таборів доцільно розміщати сінокосопасовищну сівозміну;

в) спеціальні - в складі їх особливо цінні культури (овочі, конопля, тютюн, рис), які потребують більших працезатрат; вони вимагають належних ґрунтів, спокійного рельєфу та в більшості випадків - поливу водою; для прискорення визрівання ранніх овочів їх проектують на південних та південно-західних схилах (до 2°) з легкими ґрунтами;

г) комбіновані.

За умов рівного рельєфу та ґрунтів на землях польових сівозмін доцільно проектувати дві (або більше) сівозмін. Одну - з включенням просапних культур - на площах беї ерозії, зі схилами до 3°, другу - без просапних культур, зі збільшенням посівних багаторічних трав - па площах з більш крутими схилами в умовах ерозії.

Дві польові сівозміни проектують також за таких умов:

1. у випадку розташування частини ріллі на значній відстані від господарського центру - на цій території сіють більш транспортабельні культури (наприклад, зернові), використовуючи ближче розташовані території для культур, котрі вимагають більших затрат праці.

Наприклад: Перша сівозміна може бути така: 1-пар чорний, 2-озимі, 3-озимі, 4-кукурудза на зерно, 5-ярові, друга сівозміна - 1-зайнятий пар (трави на зелений корм), 2-озимі, 3-цукрові буряки, 4-ярові, 5-соняшник, 6-кукурудза на силос, 7-озимі, 8-коренеплоди, 9-ярові.

За такого набору культур буде економія на вивезенні органічних добрив (родючість землі в першій сівозміні збільшується за рахунок чорного пару та внесення мінеральних добрив);

2. у випадку розташування частини ріллі за залізничною колією або річкою, що утруднює під'їзд до неї.

Проектування сівозмін починається зі спеціалізованих та кормових сівозмін. Крім того, проектування необхідно починати з тих сівозмін, місце розташування яких залежить від територіальних умов: на змитих землях проектують ґрунтозахисні сівозміни, на заплавах та долинах - овочеві та овочево-кормові, біля ферм – при фермерські, біля літніх таборів – при табірні.

Для овочевих культур придатні землі в заплавах річок, днища балок, які не затоплюються літніми дощовими водами та осушені низовинні болота.

Для овочево-кормових сівозмін не придатні круті схили, основні умови для них - родючість, а також вода для поливу, що вимагає наявності водного джерела. Овочевими культурами в таких сівозмінах можна зайняти три-чотири поля, а два поля зайняти багаторічними травами. Для прискорення визрівання ранніх овочів ці поля доцільно розташовувати на південно-західних схилах (до 2°) з легкими ґрунтами. Спеціальні сівозміни вимагають належних ґрунтів, спокійного рельєфу та поливу водою.

При розміщенні сільськогосподарських культур у сівозміні важливе значення мають два фактори: визначення оптимального попередника та концентрації культур (відсоток до загальної площі в сівозміні).

В польовій сівозміні (в Україні) головні культури - озимі (пшениця, жито, ячмінь), кукурудза, ярі зернові, зернобобові, цукрові буряки, багаторічні трави.

Основні умови для одержання сталого врожаю: наявність вологи і поживних речовин її орному шарі, відсутність бур'янів та шкідників с/г культур. Рекомендації щодо складу культур сівозмінні для кожного регіону складають зональні дослідні станції. За їх рекомендаціями найкращі попередники головних с/г культур в польовій сівозміні такі:

а) для озимих культур: в степу - чорний пар, горох, багаторічні трави (одного року використання); в Лісостепу - за умови недостатнього зволоження - горох, багаторічні трави першого року, кукурудза на зелений корм і ранній силос; в Поліссі – багаторічні трави, льон, а на піщаних ґрунтах - люпин;

б) для кукурудзи (основної кормової культури для всієї України, за винятком площ з каштановими солонцюватими ґрунтами) - озима пшениця, ранні ярі зернові, просапані культури. Її можна розміщувати два роки підряд;

в) ярих зернових (ячмінь, овес) - озимі, баштанні культури, кукурудза на зерно, цукрові буряки;

г) для зернобобових (горох, чина) - озимина, а також кукурудза, цукрові буряки;

д) для цукрових буряків (на бідних піщаних та важко глинистих ґрунтах розвиваються погано; в Лісостепу - це перевірена високоврожайна культура) – озима пшениця (з попередником - люцерна одного року використання або чорний пар) та горох. Тривале вирощування цукрових буряків призводить до значного зниження цукристості;

є) для соняшника (найбільші врожаї - при вирощуванні на чорноземах, суглинкових та каштанових ґрунтах) - зернобобові та озима пшениця. Після нього краще розмішувати чорний пар.

Соняшник поганий попередник для кукурудзи на зерно, взагалі зернових та технічних культур.

Для багаторічних трав (люцерна, еспарцет) (за кормовою цінністю еспарцет не поступається перед люцерною, а при згодовуванні зеленої маси не викликає у тварин тимпаніту. Висока цінність його як медоносної і парозаймаючої культури.), які забезпечують тваринництво повноцінними зеленими та грубими кормами і є дешевшим джерелом біологічного азоту - треба посів вирощувати під покрив ранніх ярих зернових культур та кукурудзи на зелений корм.

Найкращі сходи багаторічних трав одержують холодної й затяжної весни, коли випадають часті дощі.

У польових сівозмінах доцільно вирощувати багаторічні трави як попередники озимої пшениці не більше одного року на один укіс. В сівозмінах лісостепу посіви багаторічних трав треба проектувати в одному полі, а в районах поширеної ерозії ґрунтів – в двох полях.

В степу ті лісостепу значну частішу кормових культур вирощують у польових сівозмінах. Набір культур в ній залежить від спеціалізації господарства. Наука в наш час рекомендує такий набір культур в польовій сівозміні:

а) райони з достатньою вологозабезпеченістю:

1) свинарського напрямку - до 70% площі сівозміни займати зерновими, 15% - технічними культурами, 15% - кормовими з таким чергуванням культур:

I варіант: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- цукрові буряки, кукурудза на зерно, 4- ячмінь з підсівом багаторічних трав, 5- багаторічні трави на один укіс, 6- озима пшениця, 7- кукурудза на зерно, 8- горох, 9- озимі, 10- соняшник.

II варіант: перші шість полів як у І варіанті: 7- соя, 8- кукурудза на зерно, 9- соняшник.

2) для господарств, що спеціалізуються на виробництві молока та яловичини - до 50% площі займати зерновими, 15% - технічними культурами, 35% - кормовими з таким чергуванням культур:

І варіант: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- цукрові буряки, кукурудза на зерно, 4- ячмінь з підсівом люцерни, 5, 6- люцерна, 7- озима пшениця, 8- кукурудза на зерно,

9- кукурудза на силос, 10- соняшник;

II варіант: перші 3 поля, як у варіанті І, 4 - кукурудза на силос, 5- озимі, 6- горох на зерно, зернобобові на зелений корм, 7- озимі, 8- соняшник.

3) для господарств зерно-олійно-твариницького напрямку - до 60% площі займати зерновими, 5% - технічними, 25% - кормовими з таким чергуванням культур: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- цукрові буряки, кукурудза на зерно, 4- горох, 5- озима пшениця, 6- зернобобова суміш на зелений корм, 7- озима пшениця, 8- соняшник.

б) райони з недостатньо вологозабезпеченістю: 1) для господарств свинарського напрямку:

І варіант: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- кукурудза на зерно, 4- ячмінь з підсівом багаторічних трав, 5- багаторічні трави, 6- озимі, 7- кукурудза на зерно, 8- кукурудза на силос, горох, 9- озима пшениця, 10- соняшник;

ІІ варіант: перші три поля як у І варіанті, 4- ячмінь, 5- горох, кукурудза на силос, 6 - озима пшениця. 7- соняшник;

2) для господарств, які спеціалізуються на виробництві молока та яловичини:

І. варіант: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- кукурудза на зерно, 4- ячмінь з підсівом люцерни, 5, 6- люцерна, 7- озима пшениця, 8- кукурудза на силос, 9- соняшник.

ІІ. варіант: перші три поля як у 1 варіанті, 4- ячмінь і кукурудза на зелений корм з підсівом еспарцету, 5- еспарцет, 6- озима пшениця, 7- соняшник.

3) для господарств зерно-олійно-тваринницького напрямку - таке чергуванні культур: 1- чорний або зайнятий пар, 2- озима пшениця, 3- кукурудза на зерно, 4- ячмінь, 5-

б) на великих тваринницьких комплексах з стійловим утриманням худоби доцільна сівозміна з культур: 1- озимі на зелений корм плюс після укісні посіви, 2-кукурудза в чистому вигляді і в суміші з соєю на зелений корм та підсівом багаторічних трав, 3, 4- багаторічні трави, 5, 6 - кукурудза на силос в суміші з соєю, 7- однорічні трави (сумішка ячменю, вівса, гороху, вики, соняшника);

в) для виробництва сировини у вигляді брикетів та гранул: 1, 2, 3- багаторічні трави, 4- сумішки озимих плюс післяукісні посіви, 5- однорічні трави, 6- зернобобові, 7- ячмінь, просо з підсівом багаторічних трав.

Орієнтовні схеми кормових травопільно-просапних сівозмін:

перша - 1, 2-люцерна, 3- озимі, 4- зернобобові сумішки на зелений корм. 5- озимі. 6- коренеплоди, 7- кукурудза в чистому вигляді та в сумішці на зелений корм з підсівом багаторічних трав;

друга - 1, 2- люцерна, 3- озимі, 4- кормові баштанні, 5- суданська трава, 6- кукурудза в суміші з соєю на зелений корм з підсівом люцерни.

Залежно від типу ґрунтів рекомендують такі орієнтовні схеми кормових сівозмін:

а) чорноземи південні: 1, 2- люцерна, 3- кукурудза на силос плюс післяжнивний посів, 4- горох, 5- озима пшениця, 6- ячмінь, 7- соя, 8- однорічні трави плюс літня сівба люцерни;

б) темно каштанові ґрунти: 1- кукурудза плюс горох, плюс овес на зелений корм. 2- озима пшениця, 3- кукурудза на зерно, 4- кукурудза плюс сорго на силос, плюс коренеплідні кормові, 5- однорічні трави, 6- озимі на зелений корм кукурудза на силос і зелений корм, 7- соняшник;

в) в Лісостепу на чорноземних ґрунтах доцільно мати таке чергування культур: 1- еспарцет, конюшина, 2- озима пшениця, 3- кукурудза на зерно, 4- вико-овес (вико-овес на зелену масу, вико-овес на зерно) плюс однорічний райграс, 5- ячмінь плюс озимі проміжні, 6 - озимі плюс кукурудза на силос, 7-ячмінь плюс конюшина;

г) у Лісостепу на темно-сірих лісових ґрунтах: 1, 2- люцерна, 3- кукурудза на зерно, 4- горох, 5- озима пшениця і озимі проміжні, 6- озимі проміжні і кукурудза з суданською травою на силос, 7- ячмінь, 8- люцерна;

д) у Лісостепу на сірих лісових ґрунтах: 1, 2- люцерна, 3- кукурудза на зерно, 4-кукурудза на зелений корм, 5- горох і озимі проміжні, 6- озимі і кукурудза на силос, 7- вико-овес на зелений корм і багаторічні трави;

є) на світло сірих лісових ґрунтах: 1, 2- конюшина, 3- озима пшениця, післяжнивні проміжні, 4- коренеплідні кормові, 5- кукурудза на зелений корм і конюшина, 6-конюшина, 7- однорічні трави на зелений корм і багаторічні трави;

ж) на Поліссі на дерново-підзолистих ґрунтах доцільно таке чергування культур:

для господарств скотарського напрямку: