
- •1.Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.
- •2.Основні методи дослідження трудових процесів.
- •3.Сутність категорії «труд» і її соціально-економічні характеристики. Зміст, характер і види праці.
- •4.Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.
- •5.Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ.
- •6.Ефективність праці. Сутність продуктивності, продуктивності праці і її значення для соціально-економічного розвитку суспільства.
- •7.Трудові ресурси суспільства. Відтворення населення й трудових ресурсів. Демографічна й соціальна мобільність трудових ресурсів.
- •8.Показники й методи виміру продуктивності праці.
- •9.Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура й показники.
- •10.Фактори зміни продуктивності праці і їхня класифікація.
- •11Людський капітал суспільства.
- •12.Резерви росту продуктивності праці й їхнє виявлення. Програми управління продуктивністю праці.
- •13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
- •14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
- •15.Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.
- •16.Доходи, їхній склад і структура. Диференціація доходів населення.
- •17.Основні суб'єкти соціально-трудових відносин. Їх завдання, функції й роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
- •18.Поняття й показники рівня життя населення.
- •19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •20.Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її сутність і функції.
- •21.Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми й принципи соціального партнерства.
- •22.Організація заробітної плати.
- •23.Держава, наймані робітники й профспілки, роботодавці і їхні організації й об'єднання як суб'єкти соціального партнерства.
- •24.Форми й системи заробітної плати.
- •25.Правові основи й механізм соціального партнерства.
- •26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура.
- •28.Регулювання оплати праці.
- •29.Умови формування й функціонування ринку праці, його особливості в умовах довершеної й недовершеної конкуренції.
- •30.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •31.Попит та пропозиція на ринку праці. Кон'юнктура ринку праці.
- •32.Трудові показники, їхній взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.
- •33.Сегментація й гнучкість ринку праці.
- •34.Види планів з праці.
- •35.Регулювання ринку праці.
- •36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
- •37.Особливості національного ринку праці.
- •38.Методи розрахунку чисельності працівників.
- •39.Теорії ринку праці і його сучасні моделі.
- •40.Методи планування фонду оплати праці. Планування середньої заробітної плати.
- •41.Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.
- •42.Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці.
- •43.Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність, види й показники.
- •44.Звітність із питань праці
- •45.Державне регулювання зайнятості населення.
- •46.Сутність і значення аудиту в сфері праці.
- •47.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •48.Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.
- •49.Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.
- •50.Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.
- •51.Організація праці на макро-, мезо-, і мікрорівнях.
- •52.Сутність, завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери
- •53.Поділ і кооперація праці
- •54.Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери.
- •55.Організація й обслуговування робочих місць.
- •56.Міжнародна організація праці (мот) у сучасному світі: мети, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності
- •3)Генеральный директор
- •57.Умови праці: сутність, значення й фактори їх формування.
- •59.Нормування праці як провідна складова її організації. Методи нормування праці.
- •60.Глобалізація економіки і її вплив на соціально-трудову сферу.
35.Регулювання ринку праці.
Политика регулирования рынка труда предполагает достижение трёх основных целей:
-стимулирования структурной перестройки и ускорения процесса перераспределения высвобождаемых работников;- как можно более быстрого вовлечения безработных в трудовую жизнь;- предоставления работы каждому, кто её ищет. Наиболее значимая роль в регулировании рынка труда принадлежит гос-у. Гос-о осуществляет регулирование рынка труда как в краткосрочном, так и в долгосрочном периодах.Меры краткосрочного периода включают возможные формы симулирования труда:- увеличение государственных расходов на финансирование занятости в общественных работах;- финансирование создания новых рабочих мест;- поддержку самозанятости населения.Долгосрочные меры государства предполагают увеличение гибкости рынка труда через систему определённых действий:- переподготовку, переквалификацию работников;- развитие всех видов информационной базы государственной и негосударственной служб занятости. Гос-ое регулирование рынка труда осуществляется по следующим основным направлениям:- создание необходимых структур рынка труда (бирж труда - центров занятости населения, других служб занятости, специальных фондов и т.д.);- разработка и реализация различных программ. Можно выделить сл важные программы,направленные на регулирование рынка труда:- программы по стимулированию роста занятости и увеличению числа рабочих мест;-программы, направленные на подготовку и переподготовку кадров;- программы содействия найму рабочей силы;- программы по социальному страхованию безработицы и т.д. Государственное регулирование рынка труда может носить пассивный и активный характер.Пассивные меры государства по регулированию рынка труда включают:- регистрацию граждан, ищущих работу;- установление и определение размера пособия по безработице;- поддержку безработных и членов их семей путём не денежных форм помощи.Активные меры государства по регулированию рынка труда предполагают:- помощь при трудоустройстве;- содействие в получении специальности и в профессиональной переподготовке;- профессиональное консультирование;- развитие самозанятости и т.д.Государственное регулирование, рынка труда способствует его нормальному функционированию,обеспечению социальной стабильности в обществе.
36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
При планировании трудовых показателей на предприятии используются общие методы планирования, а также те, которые характерны для планирования определённой группы трудовых показателей таких как производительность труда, трудоёмкость, численность работников, заработная плата.Планирование производительности труда занимает ведущее место в системе планирования трудовых показателей на предприятии, поскольку производительность труда является одним из обобщающих показателей эффективности производства. Главная цель планирования производительности труда заключается в определении такого её уровня и темпов роста, которые позволили бы снизить расходы на рабочую силу, обеспечить дальнейшее развитие предприятия.
Составив план объёма выпуска продукци рассчитывают её трудоёмкость, по которой определи необходимую плановую численность персонала, плановый уровень производительности труда и плановые темпы ее роста. На начальном этапе планирования производительности труда следует рассчитать ожидаемый её уровень в текущем периоде.основные этапы планирования производ труда:- анализ уровня и динамики производительности труда в предыдущем периоде;- выявление резервов повышения выработки в наступающем периоде;- определение ожидаемого уровня производительности труда текущем периоде; - разработка плана мероприятий по использованию выявленных резервов; - расчёт эффективности каждого мероприятия, направленного на повышение производительности труда; - определение возможного уровня производительности труда в плановом периоде. Плановый рост производительности труда исчисляют, сравнивая среднюю выработку на одного работника в плановом периоде с аналогичными показателями базисного периода.
планирование . повышения производительности труда основывается на двух показателях:
среднегодовой выработке на одного среднесписочного работника и трудоемкости продукции. Планирование трудоёмкости осуществляется по отдельным операциям, изделиям, работам, а затем рассчитывается трудоёмкость всей производственной программы как сумма произведений трудоёмкости каждого изделия (работы, услуги) и планового объёма выпуска этого изделия (работы, услуги).Трудоёмкость может быть нормативной.фактической и плановой.
.