4. Пояснювальні концепції та інтерпретація

Полезалежні і поленезалежні. Інтернальні (внутрішні) або екстернальні (зовнішні) сигнали діють на індивідуальну орієнтацію, спрямовану до головного джерела соціальної інформації – іншим людям.

Полезалежні більш ефективно використовують отримані від інших інформацію, перебуваючи у ситуації невизначеності, що дозволяє їм уникати розузгодження між дією і результатом. Поленезалежні діють з вищим ступенем самостійності, ігноруючи думку чи підказки інших. Одначе, коли ситуація добре структурована і включені в неї інші люди не становлять джерела значущої для прийняття рішення інформації, поленезалежні і полезалежні суб’єкти не різняться за реакціями на зовнішні соціальні стимули.

Аналітичні і синтетичні.

Аналітики:

• орієнтуються на специфічне в об’єктах;

• користаються меншою суб’єктивною одиницею виміру, що призводить до переоцінки фізичного інтервалу часу;

• цілісним сприймають набір несуттєвих, вторинних ознак;

• акцентують увагу на емоційних властивостях об’єкта, що відповідає реакції дистресу;

• виражена тривожність і висока конфліктність по категоріям „життєві цілі” і „страхи та побоювання”.

Синтетики:

• окремі стимули сприймають як ціле;

• недооцінюють фізичний інтервал часу;

• захисні механізми актуалізуються по типу витіснення, заперечення;

• виражене орієнтування часового контексту з теперішнього в минуле.

Аналітики простіше вчаться за наступними програмами – низький темп надання навчальної інформації, більша кількість повторень, мала варіативність завдань, акцент на мимовільне запам’ятовування. У синтетиків виділяють такі успішні професійні функції, як конструкторська, а також уміння систематизувати і компонувати наявні дані.

Імпульсивні і рефлексивні. Цей конструкт описує тенденції розмишляти і ставити під сумнів критерії, що висуваються в якості основи прийняття рішення в умовах вибору з деяких вірогідних альтернатив, а також ступінь невпевненості з приводу того, яка з них виявиться більш вірною.

Імпульсивні при виконанні завдань роблять багато помилок, відповідають швидко і характеризуються малим латентним періодом. Рефлексивні більш активно проводять оцінку стимулу, частіше проглядають наявні варіанти, намагаючись відібрати більше інформації, на яких базуються їхні відповіді, роблять паузи, розмірковують над вибором альтернатив.

Когнітивна простота – складність. Це набір конструктів різного ступеня диференційованості, тобто що відрізняються одне від одного при оцінці різних людей і подій. Складна система складається з великої кількості структур, з допомогою чого легше обробляється, сприймається, засвоюється нестандартна інформація.

Когнітивна складність пов’язана зі здатністю передбачати події, а також з точністю аналізу поведінки інших людей. Такі люди більш диференційовано ставляться до людей, роблять більш точні висновки про систему уявлень людини після проведення з нею бесіди, можуть дивитися на події з різних точок зору.

5. Типологія стильової поведінки

У вітчизняній диференціальній психофізіології була розроблена концепція індивідуального стилю діяльності, що розуміється як обумовлена типологічними особливостями нервової системи стійка система способів оптимального виконання діяльності. Особливість цієї концепції – акцент на адаптивній функції стилю, в структурі якого виділяють два компоненти: психофізіологічний та психологічний.

Експерименти довели, що природним підґрунтям дослідження стильових характеристик діяльності є властивості нервової системи інертність – рухливість, співвіднесення з орієнтовно-виконавчими і контрольними фазами дій.

Лекція сьома

ДиференціЙно-психологічні аспекти

навчальної діяльності

1. Типологічні особливості і успішність виконання різних розумових дій.

2. Типологічні особливості і навчальна діяльність.

3. Індивідуальні детермінанти процесу навчання і шкільна успішність.

4. Пізнавальні стилі в учбовій діяльності.

Література: