( Писок рекомендованої'літератури

1. Конституція Украйні. Р.ХІ сі. 119. К.. 1996.

2. Коментар до Консінпцп України. Р. XI. К., 1996.

3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відо­ мості Верховної Ради України. 1997. №24.

4 Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад га сгп.сь-кнх, селищних, міських голів. К. 1998.

181

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України

S Історія України / Під заг. рсд. В.А. Смолія. К., 1997.

6. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні К,, 1997.

7. Кіселичиик В. Про надання українським містам у XIV XV11 поріччях Магдебурзькою права // Право України. 1996. - №9.

8. Медвсдчук В.В. Конституційний процес в Україні і організація державної владо і місцевого самоврядування. - К.. 1996

9. Розвиток місцевої демократ: забезпечення прав громадян на здійснення місцевого самоврядування. К, 1999.

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

1. Історичні особливості розвиїку Криму і виникнення АРК.

2. Зв'язок АРК з Україною.

3. Основні повноваження органів влади АРК.

20 січня 1991 року Кримська обласна Раді народних депутатів затвердила результаті іагальнокримського рсферснд\м\ про відновлення Кримської автономії. 12 лютою 1991 року Верховна Рада України визнала результати голосування і спеціальним зако­ном відновила статус Кримської Автономної Радянської соціапс-пічної республіки як складової частини Української Радянської соціалістичної республіки.

Цій поди передувала довга і драматична історія народ) Кримською півострова, внгокн якої сягають VIII VI сі. до н.е. часів грецької колонізації території північною Причорномор'я. Внаслідок асиміляції колоністів з автохтонами за шсячеліпя сфор-мувадась складна етнокультура і економіка Криму.

Після завоювання півострова iaiapo-монголами на межі XII XIII сі. \ іворнвея кримський улус 'ЗолотоїОрди. Згодом виник­ло Кримське ханство, яке з кінця XV сі. потрапило під проіскгораї Туреччини. Внаслідок російсько-1 урсцької війни Крим з 1784 р. став російською територією.

Після жовшя 1917 р. місцеве населення Криму зробило спробу створиш незалежну від Роси гатарськ) державу, але ці спроби не мали успіху.

У жовті 1921 року територія півосірова увійшла до склад) РРСФР \ статусі Кримської автономної радянської республіки.

В 1944 році урядСРСР провів масову депортацію населення ре­спубліки на підставі звинувачення його представників у колабо-

182

раціоналізмі, співпраці з німецькими військами, факпічно у дер­жавній зраді. Корінні жителі Криму: гагари, болгари, греки, ка­раїми, вірмени були переселені ДО Сибіру, Казахстану і а інших ш і.іа.кіиіч районів СРСР.

{ пьої о часу Крим втратив статус автономії і набув статусу об-насті у складі РРСФР.

Специфіка ісоірафічного положення Криму, проблеми розвит-KV економіки півострова, зміна о і нічного складу населения, в яко-м\ почали переважати вихідці з України, обумовили рішення уряд) СРСР передані Кримську область до складу УРСР.

5 І954 по 1991 р. Крим існував у статусі області в складі УРСР.

Відновлення Кримської автономії органічно пов'язане з прого­лошенням незалежності України. Процес пси проходив болісно і

ik І.ІДІІО.

Найскладнішою проблемою була проблема повернення депор­тованого населення Криму на свою етнічну батьківщину. Вже в І989 р. Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і ЗЛОЧИННИМИ репресивні ЯХТИ проти народів, ЯКИХ було піддано насильницькому переселенню та забезпеченню їхніх прав». Спеціальна урядом комісія висунула пропозиції переглянути всі справи, порушені проти кримських гагар за участь в національному русі, організувати колективне га індивідуальне повернення гагар, відновиш автономію Криму як баївтонаціональяоіо у іворенпя.

Протягом 90-х років на хвилі громадських настроїв відновлен­ня ісюричноі справедливості значно загострюється соціальна на­пруга в Краму. Іаіарськс населення, що поверіалося до Криму, вимагало не піше повернення майна, землі але н громадянських прав. Конфроиіашя між ним і всіма іншими народами, що па той час проживали в Криму, загострювалась.

Починаючи з І990 р. Організація кримськотатарського нащо-на алого рух) (ОКНР) веде послідовно курс на створення «суве­ренної національної держави». Вона заперечу) результати загаль-нокримського референдуму І991 р. про відновлення кримської те-рііторіп іі.ної автономії, вимагає скликання національного з'їзду (курултаю), який відбувся у червні 1991 р. в Сімферополі. З'їзд про­голосив вищій виконавчий орган меджліс слиною легітимною владаю в Криму.

Шляхом консультацій і узгоджень робоча група Верховної Ра­ди України і Верховної Ради Кримської АРСР 1992 року дійшли згоди про статус Крим) і розмежування повноважень між урядом

183

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України

України і урядом АРК. 29 квітня 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про статус Автономної Республіки Крим», в яко­му, однак, не знайшли відтворення раніше узгоджені позиції, щодо повноважень автономії. Тому вже 6 травня 1992 р. було прнйняіо Коне і німцю Республіки Крим. В ній визначалось, що «Республіка Крим с правовою, демократчпою державою, носісм суверенітету і єдиним джерелом державної влади с народ, який складають грома­дяни республіки Крим всіх національностей». Далі зазначалось, що «Республіка Крим входить до складу держави Україна і визначає з нею свої відносний на основі договорів і угод». Останнє було дуже суттєво, бо ця формула подавала відповіді на питання про правові механізми взаємодії органів державної влади України і республіки Крим, про дію судової, податкової, бюджетної системи України на ісриторії Криму. Вирішення всіх цих проблем перекладалось па майбутні договори і моди.

Після прийняття Конституції Криму було відновлено консуль-гащї і узгодження між урядом України і автономії, наслідком чого було прнііияі ія Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус Автономної Республіки Крим», які значно розширили повноваження законодавчого і виконавчого ор-ганів влади, визначали більш конкретно порядок діяльності всіх органів в іа ці

1994 року відбулися вибори Президента і Верховної Ради АРК нового скликання. Посилилось протистояння Крим) з центром. ГТрезидені Крим) своїм Указом припинив повноваження Верхов­ної Ради Криму і органів місцевою самоврядування.

Втручанням Верховної Ради України було скасовано Консти-гуцію Криму 1992 р. і прийнято "Закон «Про розмежування повно­важень між органами державної влади України і республіки Крим» (17 березня 1995 p.). Крим було позбавлено права обирані Прези­дента автономії, Конституційний Суд АРК. обмежувались повно­важення Верховної Ради АРК і органів виконавчої влади АРК.

Першої о листопада 1995 р. було прийнято нов> Конституцію Криму, в який в дещо прихованій формі було викладено ідею суве­ренної Кримської держави в складі України, щось на зразок конфе­дерації, ВІЛЬНОГО СОЮЗу держав об'єднаних на паритетних засадах.

Правовою підставою скасування у 1998 р. і цієї Конституції Криму б) іа її невідповідність нормам Конституції України 1996 р.

Вже виходячи з розділу X Конституції України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 р. ухвалила нову

184

Конституцію, яка в основних позиціях узгоджена з Конституцією і чинним законодавством України.

Нині Конституцією України визначає 11.ся сі а гус АРК як тери­торіальної авіономн у складі України. «Автономна республіка Крим с невід'ємною складовою частиною України і в межах повно­важень, визначених Конституцією України, внріиіус ппіання, віднесені до й відання» (ст. 134).

Автономна республіка Крим мас Конституцію, яку пржймаї Верховна Рада АРК та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради Украї­ни. Виходячії і ціп норми Конституція АРК 1998 р. була заіверд-жена Верховною Радою України.

Копсіііі\цісю України передбачено узгодження нормативно-правовнх акин, що приймаються Верховною Радою АРК, рішень Раді міністрів АРК з Конституцією іа законами України, актами Кабінету Мине грів України (ст. 135).

Представницьким оріаиом влади АРК с Верховна Рада АРК. В межах своїх повноважень вона приймає рішення іа постанови, а не закони. Виконання цих пормаїїівно-правовнх актів обов'язко­ве на гершори АРК (сг. 136).

Вищім органом виконавчої влади, урядом АРК с Рада міністрів автономної республіки Крим. Голова Ради мине і рів АРК прнзна-чаї гьея на посад) і звільняється з посади Верховною Радою Авто­номної республіки Крим за погодженням з Президентом України (ст.136). Порядок формування і діяльності Верховної Ради АРК і І'а-дп міністрів АРК визначаються Конституцією України та законами України, иормаїивио-правовими актами Верховної Ради АРК. Вищій представницький орган АРК формується шляхом виборів на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом іаімноіо голосування, що визначається Конституцією України (ст.76). Кількісний склад депутатів Верховної Ради АРК визначаї своїми рішеннями Верховна Рада АРК. Правосуддя в АРК здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.

Для розв'язання питань про констнтущйність ворматявно»пра-вових актів Верховна Рада АРК мас право звертатись до Коне пі гупійного Суду України.

З метою більш ефективної взаємодії центру з автономією, забез­печення реалізації чинної о законодавства України на території АРК моніторингу за пою дією з і рудня 1992 р. запроваджено представ­ництво Президента в Автономній республіці Крим. Представника

185

Р.С. Балакирева

Конституційне право України

Президента в АРК пріпііачас і звільияс Президент України. В разі якщо Конституційний ( \д України дііідс висновку про порушення АРК Конституції Україна або законів України. Верховна Рада Ук­раїни сі.85 Конституції України наді.іясіься правом дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і призначення позачергових виборів до Верховної Ради АРК.

Акт Ряди Міністрів Автономної республіки Крим н разі їх невідповідності тайному законодавству України скасовує Прсзн-ині України (сі. 106, п.16).

Тлумачення правових актів Верховної Ради АРК с прсрогаїп-вою Конституційного Суду України, вона мас право за власною іні­ціативою звертатись до Конституційного Суду України (ст.150 п.5).

Коїк• і и і \ иія України сг.137та 138 визначає межі повноважнії. Автономної республіки Крим та сфери економічного, соціального, політичного та культурного життя, які регулюються иормаїивно-правовпмп актами Верховної Ради АРК.

До таких сфер регулювання винесено питання:

1. сільського господарства і псів;

2. меліорації і кар'єрів;

3. і ромадських роби, ремесел та промислів; блаїодіііішнтво;

4. містобудування і жнмовою будівництва;

5. гуризму, готельної справи, ярмарків:

6. музеїв, бібліотек, юаірін. іііііиїх закладів культури, ісіорн- ко-кулі. іурннх заповідників;

7. Транспорт) una лі.ного користування, автошляхів, водопро­ водів;

8. мислива ва. рибальства;

9. санітарно] і лікарняної служб.

В цьому переліку основних сфер життя півострова, що підлата­ють правовому регулюванню і забезпеченню, враховано особли­вості геоірафічного положення Криму, специфіку цієї рекреаційної зони, можливість місцевих органів влади більш досконало і сфек-ііівііо здійснювати керівництво провідними галузями економша і культури.

У сфері іромадсько-по.пііічноіо житія до відання АРК Конс-інімця України відносить:

1. призначення виборів депутатів Верховної Ради АРК. w- гвердження склад) виборчої комісії АРК;

2. організація і проведення референдумів;

3. управління майном, що належить АРК;

186

4. розроблення, затвердження і виконання бюджету АРК на основі єдиної податкової і бюджетної системи України;

5. розробка і реалізація програм економічного, соціального, культурного розвитку, раціонального прнродокорпе і \ ваїшя і еко­ логічною захисту довкілля у відповідності до загальнодержавних проірам України;

6. визнання статусу місцевостей як курортів, встановлення зон і\ санітарної охорони,

7. участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охорони правопорядку і а і ромадської безпеки;

8. забезпечення функціонування і розвитку державної і націо­ нальних мов і культур в АРК, охорона і використання пам'яток історії;

9. участь в розробці та реалізації державних проірам повер­ нення депортованих народів;

10. ініціювання введення надзвичайного стан) іа встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в АРК або в окремих її місце- восіях.

Коігсі їм у дія України визначає можливість законодавчо дслегу-ваіи АРК шин повноваження виходячи з реальної ситуації.

Крім вищих органів влади, в АРК у відповідності до Консти­туції України і Конституції АРК діють оріаин місцевою самовря­дування. Особливості місцевою самоврядування в Севастополі внзначаюіься ного особливим статусом, який історично обумовле­ний знаходженням в акваторії Чорного моря, прилеглій до Севас­тополя, російського і українського військово-морської о флоту. Са­ме тому Севастополь, як база флопв двох держав Українці Росії, не с адміністративно-територіальної одиницею АРК і мас спеціаль­ний статус визначений ст. 133 Коне і п і уші України.

Конституція АРК, прийнята 21 жовтня 1998 року, визначила символіку і атрибутику. АРК мас свій ісрб у він ляді варязького червленого піп і а. на якому срібний грифон ірпмас у правій лапі відчіпній мушлю з перлиною. Над щитом схід сонця, промені на і и білих колон, об'єднаних стрічкою з написом: «Процвіїання в єдності!». Тут поєднано суттєві атрибути приморської держави, що мас довгу історію і праї не єдності і процвітання.

26 .йогою 1992 p. було затверджено гімн АРК на музику та-гарського композитора Алсмдара Карамоиова.

Прапор АРК ие сгяі із трьох рівновеликих смуі синього, білого і червоного кольору.

187

Р.С. Балакірєпа

Конституційне право України

іішішішн дія самоконтролю

1. Чим ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ національна і;і к-ріморіалміа авіономи¹

2. Які принципи взаємозв'язку оріанів влади Автономної рес­ публіки Крим з впіцими оріанамп в.іадп України'

3. Які Конституції' А РК (1У92, 1995. 1998 pp.) найбільше відповіда- юі і. інтересам розвиїк} автономії?

С писок рекомендованої'. іітершпури

1. Ковституція Украпім; ІІрііііііяі:і па п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К.: Ін-т зак-ва ВРУ. 1996.

2. Коментар до Конституції України. К.: Ін-і зак-ва ВРУ, 1996.

3. Коисі н і унія Автономної Республіки Крим: 11 рнііня і а па . ір\ і пі есси Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 р. // Урядовім') кур'єр. — 1999 — 1-І січня.

4. Грач Л. Кримська автономія - відповідь на виклик історії // Го­ лос України 2001. — 20 січня.

5. Коїкнчпков В.В. Правознавство. — К.: Юршком Інгср, 2000.

6. Субтепьннв О. Історія України - К.: Ліібідь. 1994.

7. Посип незалежності: 1994 рік. Битва ва Крим // Голос Украї­ ни. 2(ЮІ 25 іравня.