2.6.5 Віртуальні універсальні магазини (моли)

Мол-сайти, звичайно, являють собою набір on-line вітрин, кожна з яких може містити різні категорії товарів для продажу. Продавець встановлює ціну залежно від змін реального стану і може запропонувати на цій вітрині різні послуги. Деякі моли також прихильно ставляться до реклами, як, наприклад, Internet Mall. Іншими прикладами є Branch Mall, CyberMart, eMail та Shopping 2009.

Багато з комерційних директорій називаються тепер "мол". Однак є чітка відмінність обслуговування за каталогом, котре є зовнішньою ознакою комерційних сайтів, від посередництва, яке, подібно до традиційного фізичного молу, є основою дій виробника/роздрібного продавця в обмін на гроші (можлива рента або відсоток від продаж). Часто ці моли мають географічні центри, зокрема The Aloha Mall або The Alaskan Mall. Вони можуть служити цілям окремих типів виробників/продавців, як The Asian American Mall, або поєднувати різні "магазини", що торгують різноманітними товарами, як The Pinnacle Mall чи Cybersuperstores. Моли часто здійснюють зв'язок із іншими магазинами, котрі не є частиною даного молу. Однак ключова відмінність між молами та каталогами

полягає в джерелі їх прибутків. Мол отримує ці прибутки від своїх "орендарів", каталог не має орендарів і звичайно отримує дещо від реклами.

2.6.6 . Стимулюючі сайти

Стимулюючі сайти є унікальною формою реклами, яка притягує потенційних покупців на сайт. їх метою є залучення користувачів на комерційний сайт після того, як продавці спрямують потік відвідувачів на цей сайт. Зміст сайта може бути за природою тимчасовим і може служити "громадською службою оголошень" або пропонувати стимули. В контексті управління трафіком на Web стимулюючі сайти виконують ті ж функції, що й моли. Деякі зусилля можуть бути спеціально спрямовані на досягнення досвіду такого, як обслуговування за каталогами, подібного до Open Market. Іншими прикладами можуть бути As the Web Turns, Cupid's Cove, та Lucky Leprechaun's Lane.

2.6.7 Пошукові агенти

Наміром сайта - пошукового агента є ідентифікація інших сайтів шляхом пошуку за ключовими словами в базах даних, поширених на Web. Програмні агенти можуть використовуватися для здійснення та/або сприяння пошуку в базах даних.

Останньою тенденцією в цих сайтах є поява платних, як InfoSeek, або рекламно-замовлених, як Yahoo, пошукових агентів. Іншими прикладами є Lycos, Open Text та Web Crawler з додатковими претензіями на входження до регулярного ринку. Нові пошукові агенти, подібні до BargainFinder incorporate, збільшують допомогу користувачам у процесах пошуку.

За сприятливих умов є широкий вибір нових шляхів спрямування трафіку до потрібного Web-сайта. Одним з них є також використання потенційних можливостей моделі поширення відвідувачів сайтів як функції від місцевості, з якої споживач входить на сайт. Останнім часом сайти з пошуковими агентами показують себе як засіб досягнення високого трафіку для рекламної підтримки.Управління трафіком на Web наштовхується на численні заперечення. Зростання кількості комерційних Web-сайтів означає, що стає важче знайти будь-що на Web, особливо якщо це не дивиться прямо на вас. Таким чином, можливість ідентифікації головних перехресних зв'язків стає критичною.

2.6.8. Каталоги

Каталоги служать посередниками, що допомагають споживачам знайти виробників, класифікованих на Web-сайті, та пропонують структуроване меню для полегшення пошуку. На сьогодні вони стали звичайною вільною послугою для споживачів, але в майбутньому можуть стати платною. Є три типи каталогів. Загальні каталоги, такі як Yahoo та створеному комерційним сайтом форумі, або можуть утворюватися споживачами для спілкування із їм подібними на численних групах новин в Інтернеті.

2.6.9. Фінансові посередники

Будь-яка форма електронної комерції потребує певного інструментарію для здійснення чи авторизації платежів від покупця до продавця. Платіжні системи можуть набирати різних форм, зокрема, подібні до Crede, що включає авторизацію кредиту кращих компаній-емітентів кредитних карток, таких як Visa та Mastercard, електронних еквівалентів платіжних чеків (Checkfree), оплати готівкою (Digicash) та отримання захищеною електронною поштою авторизації платежів (First Virtual). В оточенні електронної комерції ці фінансові посередники можуть отримувати гонорар за транзакції для того, щоб узяти на себе певний ризик, пов'язаний із грошовими потоками.