2.8.3. Модель оптового продавця

Класичне "все продають оптові та роздрібні продавці товарів і послуг" (усе більше й більше згадується як "e-tailer"). Продаж може здійснюватися за встановленими прейскурантними цінами або через аукціони. У деяких випадках товари і послуги можуть бути унікальними для Web і не мати традиційних складених із фрагментів вітрин на сайтах.

Віртуальний оптовий торговець. Бізнес, який здійснюється тільки через Web і пропонує будь-які традиційні або специфічні для Web товари та послуги. Методом продажу може бути прайс-лист або аукціон. Прикладом оптового торговельного обслуговування є сайт Facetime, котрий сам викликає прикладні забезпечувальні сервіси. Покупцям пропонується підтримка їх е-комерційних web-сайтів (Amazon, eToys, Eyewire, OnSale).

Оптовий каталог. Перехід від поштових бізнесових замовлень до замовлень, розміщених на Web. Приклад - Chiefs Catalog.

• Серфінг та перегони. Традиційна фрагментарна побудова вітрини на Web-сторінці. Модель має потенційну можливість конфлікту каналів. Приклади: Gap, Lands End, B&N

• Біт-продавець. Продавець, який торгує виключно цифровими продуктами та послугами. У чистому вигляді проводить ці два види торгівлі та розповсюдження через Web.

• 2.8.4. Модель виробника

• Дана модель підтверджує великі можливості Web забезпечити прямий доступ виробників до покупців і скоротити канали розподілу (тобто усунути оптовиків і роздрібних торговців). Модель виробника може базуватися на ефективності (економія коштів, котра може передаватися або не передаватися споживачу), вдосконаленні обслуговування споживачів та кращому розумінні їх уподобань. Товар, який швидко псується, приносить прибуток тільки при терміновій доставці. Тому такі товари, як свіжі квіти (Flowerbud), можуть бути вигідними тільки з усуненням посередників. Модель створює потенційну можливість конфлікту каналів із усталеними ланцюгами постачання виробників (Intel, Apple).

9. Ринок в2в або електронний обмін

Подана раніше модель брокеражу в останні роки активно спрямовується до В2В е-комерції. Інтернет (торгівля), Ринок (обмін) є точками поєднання, які дають можливість продавцям і покупцям разом розширити ринок для обміну товарами та послугами. Подібно до інших комерційних обмінів, що історично склалися, обмін через Інтернет розвиває товарну ліквідність і зменшує вартість угод, об'єднуючи продавців і покупців в одне середовище. Обмін в Інтернеті відомий також в літературі як Ринкове середовище, Віртуальний ринок, Е-ринок, Інтернет-ринок, І-ринок, Метапосередник, Вихровий бізнес, Цифровий обмін, On-line обмін, Інфопосередник.

• Стосовно великого впливу, який концепція Віртуального ринку має на майбутнє відносин електронної комерції, докладний аналіз комерційних стосунків та транзакцій цього типу буде подано у даному підрозділі.

• 2.9. Функціональний огляд

Чимало людей добре обізнані із фінансовими обмінами у розвиненому секторі електронних фінансів. Призвести обмін до справжньої індустрії дуже складно, це вимагає здіснення багатьох важливих процесів. Незважаючи на те, що процеси купівлі і продажу розрізняються технологічно, вони мають спільні характеристики, які дають змогу запропонувати їх загальні визначення.

• Придбання (схема закупівель із замовленням та схваленням): купівля підприємствами (покупцями) потребує наявності внутрішнього процесу схвалення замовлення, а придбання

програмного забезпечення, як правило, виконується з використанням управління потоковою технологією такого схвалення. Деякі продавці програмного забезпечення (такі як Ariba, Commerce One, Oracle) зробили стрибок у ринок шляхом швидкого визнання того, що це початкове "вікно придбання" стоятиме на сторожі процесу купівлі. Джерело постачальників: при обміні інформація щодо постачальників (продавців) продається в Мережі як одна із частин додаткових послуг.

Узгодження замовлень: є основною функцією обміну, яка може набирати таких форм:

-замовлення за каталогом: покупець переглядає каталог (найпопулярніша форма);

-динамічне встановлення ціни: для товарів (зокрема товарів широкого вжитку), що часто продаються за ціною, яка може коливатися (ці коливання спричиняються попитом, наявними запасами, можливостями постачальників);

-аукціонний розпродаж: для унікальних предметів, що можуть значно відрізнятись за вартістю, що встановлюється покупцями;

-запрошення до пропозиції (REP): своєчасна угода із докладними on-line специфікаціями, перевіреними і твердими запитами.

Здійснення: це найскладніший, найдорожчий етап, але етап із величезними можливостями заощадження коштів. Порядок В2В критичний для покупця, бо отримання ним товарів ускладнюється через різні винятки з правил. Покупці можуть зменшити ризик повернення замовлення або перебою у поставках, якщо матимуть можливість замовляти і чекати в режимі реального часу, маючи відповідну інформацію. Донедавна обмін міг добре обслуговуватися застарілим комунікаційним механізмом для визначення стану відправки товарів. Через певний час on-line процес виконання стане більш дослідженим, як ми це покажемо далі. Багато постачальників прийде до побудованого на замовленнях виробничого процесу, що дасть змогу покупцям оперативно резервувати виробничі потужності.

Розрахунки (платежі): обміни значною мірою залежать від Р-карток (procurement cards, подібних до дебетових карток) та кредитних карток для фінансових розрахунків згідно із замовленнями. Найбільш перевірені досвідом платіжні системи добре розвинуті, адекватні комерційному бізнесу.

Зміст управління: спостереження за товарами для продажу через on-line каталоги є фундаментальною вимогою для обмінів. Зміст повинен бути належним чином класифікований за параметрами пошуку.