41. Характеристика розвитку політичної і правової думки Росії XX століття

42. Соціально-історичні корені марксистського розуміння держави і права

Генезис вчення Маркса і Енгельса про державу і право був підготовленийі стимульований сукупністю економічних та суспільно - політичнихподій західно-європейської історії першої половини XIX ст. Капіталізм,переміг в цьому суспільстві, досяг, на їхню думку, піка, межі свогорозвитку і більше не може впоратися з тими могутніми засобамивиробництва та обміну, які визріли в лоні буржуазних відносин.

Останні стали явно заважати збільшенню продуктивних сил, перетворилися нагальмо соціального прогресу. Капіталізм як тип соціальної організаціїостаточно вичерпав себе.

Класова боротьба пролетарів проти буржуазії наближається до розв'язки.

Робочий клас у майбутньої революції має зруйнувати все, що до цих пірохороняло і забезпечувало буржуазну приватну власність. Найближчапрактична мета пролетарів, консолідується в самостійний клас, --повалення панування буржуазії, завоювання політичної влади.

Маркс і Енгельс займалися не просто підбором і механічнимвідтворенням відповідних суджень попередників. Ці судженняними так чи інакше переосмислювалися і лише потім включалися в створиласяісторико-матеріалістичну картину соціального світу. Взятий Марксом і

Енгельсом ще у 1842-1843 рр.. курс на радикальне подолання всякихідеалістичних трактувань природи влади, державності,законодавства необхідно вивів їх на круг плідних уявлень,сформульованих у XVIII - XIX ст. класиками буржуазної політичноїекономії від В. Петті, фізіократів і А. Сміта, до Д. Рікардо. У першу чергутаких уявлень, які стосувалися відмінних рис "громадянськогосуспільства "і держави, характеру зв'язків між цими двомарізноякісні сферами соціуму.

Класики буржуазної політекономії розуміли громадянське суспільство яксвіт матеріальних потреб людей, бачили в ньому комплекс відносин звиробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ.

Двигуном громадянського суспільства вони вважали не якісь надприроднісили, але реальні інтереси складових його індивідів, діяльність якихпідпорядкована об'єктивним законам економічного життя. Держава ж єсфера адміністрування, сукупність вертикальних зв'язків, системаінститутів і норм публічної влади. Воно виникає спонтанно, а неза допомогою угоди, укладання договору, отримуючи утримання відгромадянського суспільства і тому цілком залежить від нього. Ця залежність --невід'ємний елемент природного порядку, стихійного діїнепідвладних людям законів світобудови. Одним з них є покликаннядержавної влади обслуговувати громадянське суспільство і не втручатисядовільно в його справи, особливо в економіку.

Марксистська політико-юридична концепція складалася не безвпливу поглядів видатних французьких істориків епохи реставрації О. Тьєрі, Ф. Мінье, Ф. Гізо. Ці вчені зуміли реалістично поглянути нафакти тісній залежності державного устрою, правових установлень відматеріальних умов суспільного життя, від відбувалася в історії боротьбикласів. Вони вважали: політичні інститути, юридичні норми створюютьсясуспільством, є відображенням суспільного ладу, первинного по відношеннюдо них; породжені суспільством політико-правові установи потім починаютьсамі впливати на соціальне життя, видозмінювати її. Більшою мірою виявилися співзвучні ідеологічним інтенція Маркса і Енгельса розвинені згаданими істориками положення про класи і класовуборотьбі. Ось деякі з них. Суспільство глибоко розчленоване на класи,відрізняються один від одного соціальними, майновими, правовимиознаками. Кожен з класів неодмінно прагне поставити при владіпотрібного йому уряд. Той клас, який домінує в господарськійжитті країни, повинен бути гегемоном також у державі, оскільки інтересивласності-найважливіші і переважають над усіма іншими потребами.