133.Оптимальна структура капіталу.

Под оптимальной структурой капитала следует понимать такое об’едине-ние собственных и заемных средств, которое обеспечивает достижение макси-мальной рентабельности активов предприятия при минимальной стоимости источников финансирования при условии достаточной финансовой устойчи-вости, которая определяется совокупностью соответствующих коэффициентов.

Таким образом, оптимальная структура капитала должна обеспечивать максимизацию рыночной стоимости предприятия. Но нельзя забывать, что рыночная стоимость предприятия определяется, прежде всего, его реальными активами, которые способны генерировать денежные потоки, с учетом всех рисков, которые возникают в процессе функционирования этих активов. Таким образом, процесс менеджмента капитала на предприятии целесообразно осуще-ствлять в непрерывной взаимосвязи процессов его формирования и функциони-рования.

134.Ефект фінансового левериджу

Ефект фінансового левериджу (далі - ЕФЛ) - це показник, що відображає рівень прибутку (або збит­ків), що додатково генерується, на власний капітал при різній частці використання позичкових засобів.

Принциповий алгоритм розрахунку ЕФЛ

 де: ЭФЛ - ефект фінансового левериджа,що полягає в прирості коефіцієнту рентабельності власного капіталу, %; СНП - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;  КВРА - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартос­ті активів), %; ПС - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %; ЗК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу; СК - середня сума власного капіталу підприємства.

В наведеному алгоритмі є три складові: податковий коректор, диференціал та плече фінансового леве­риджу.

Тема 7. Управління оборотним капіталом

135.Управління оборотними активами в системі фінансового ме­неджменту.

Система управління оборотними активами представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їх фінансування.

Система управління оборотними активами підприємства розробляється за такими основними етапами:

1. Аналіз оборотних активів підприємства у попередньому періоді.

2. Визначення принципових підходів щодо формування оборотних активів підприємства.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів.

4. Оптимізація співвідношення постійної та змінної частин оборотних активів.

5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів.

7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їх використання.

8. Формування принципів, що визначають фінансування окремих видів оборотних активів.

9. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів.

136.Завдання і методи управління основними групами оборотних активів: дебіторською заборгованістю і грошовими активами.

Такими показниками є: коефіцієнт відволікання оборотних активів, який розраховується за формулою: , де Коефіцієнт відволікання оборотних активів визначається в динаміці. Розраховані коефіцієнти порівнюються і визначаються закономірністю зміни цих коефіцієнтів. Якщо із року в рік цей коефіцієнт скорочується то це є позитивним в роботі підприємства, якщо навпаки негативним. Другий показник - це середній період інкасації дебіторської заборгованості який визначається за формулою: , Середній період інкасації дебіторської заборгованості розраховується за декілька періодів і порівнюється між собою. Якщо в динаміці цей показник скорочується, то це є позитивним, а якщо навпаки негативним в роботі підприємства. Третій показник – це кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період і визначається за формулою: , позитивним в роботі цього підприємства, зменшення – негативним. Результати проведеного аналізу використовуються в наступному етапі. Наступний етап передбачає визначення оптимальної дебіторської заборгованості в майбутньому періоді. Визначається оптимальна сума дебіторської заборгованості за формулою: , В залежності від строку оборота дебіторської заборгованості може встановлюватися плата за комерційний кредит – за формулою: , де Управління грошовими коштами включає такі етапи. На першому етапі аналізується ступінь участі грошових коштів в оборотних активах підприємства в динаміці. Для цього розраховуються наступні показники 1) коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах , де. 2) середній період обороту грошових коштів: , де 3) кількість оборотів грошових коштів. , . Результати проведеного аналізу використовуються для визначення оптимального залишку грошових коштів для здійснення поточної діяльності за формулою: 137.Порядок реалізації політики уп­равління оборотними активами. Політика управління оборотними активами підприємства розробляється по наступних основних етапах: 1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді. 2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства. Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до формування оборотних активів підприємства — консервативний, помірний і агресивний. 3. Оптимізація обсягу оборотних активів. 4. Оптимізація співвідношення постійної і перемінної частин оборотних активів. 5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. 6. Забезпечення підвищення-рентабельності оборотних активів. 7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їхнього використання. 8. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів. 9. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів. Політика управління оборотними активами одержує своє відображення в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є: • норматив власних оборотних активів підприємства; • система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому; • система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів; • нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних активів і інші.