104.Внутрішня норма прибутковості проекту

Показник внутрішньої норми доходності також широко використовується в процесі оцінки ефективності окремих інвестиційних проектів. Цей показник характеризує ставку дисконту, за якої дисконтована вартість чистого грошового потоку за інвестиційним проектом дорівнює теперішній вартості інвестиційних витрат за ним. Отже, внутрішня норма доходності являє собою таку ставку дисконту, за якої показник чистої приведеної вартості за інвестиційним проектом набирає нульового значення. Визначення показника внутрішньої норми доходності на практиці є досить складним процесом, змістом якого є послідовний багатоваріантний вибір різних ставок дисконту з поступовим наближенням до нульового значення чистої приведеної вартості за інвестиційним проектом. З метою спрощення таких розрахунків складено спеціальні фінансові таблиці та комп’ютерні програми, які дають змогу автоматично визначати показник внутрішньої норми доходності при різних значеннях грошових потоків за інвестиційними проектами. Значення показника внутрішньої норми доходності за конкретним інвестиційним проектом може бути інтерпретоване як рівень чистого грошового потоку, який може бути отримано на інвестований капітал у процесі реалізації цього проекту. Але слід мати на увазі, що одне і те ж значення показника внутрішньої норми доходності може бути отримано за інвестиційними проектами з різною структурою чистого грошового потоку як за обсягом, так і в часі (кількості досліджуваних інтервалів часу реалізації інвестиційних проектів). Тому в процесі фінансового аналізу і розрахунків цього показника завжди мають розглядатись і зіставлятись структура та розподіл у часі дисконтованих чистих грошових потоків за різними інвестиційними проектами — тільки в цьому разі порівняння показників внутрішньої норми доходності за ними буде коректним.  Позитивне інвестиційне рішення про реалізацію проекту на основі показника внутрішньої норми доходності може бути прийнято при умові, що значення цього показника перевищує ставку дисконту, яка дорівнює мінімальному рівню норми прибутку на ринку капіталу з урахуванням відповідного рівня інвестиційного ризику. 

105.Метод розрахунку середньої ставки доходу.

Метод средней ставки доходности ( ССД ) – это простой бухгал-терский прием оценки, который позволяет оценить прибыльность про-екта. Цель метода: сравнить прогнозируемые чистые доходы от проек-та с начальной стоимостью проекта ( с начальными инвестициями ). Для достижения поставленной цели необходимо просуммировать все будущие чистые доходы и разделить на количество лет, в течение ко-торых эти доходы ожидаются, то есть будет найдена величина сред-негодового прогнонозируемого чистого дохода. Далее этот сред-негодовой прогнозируемый чистый доход надо разделить на половину первоначальных инвестиций (амортизационные отчисления не учиты-ваются).

Формула для расчета величины ССД:

ССД=Среднегод.прогнозир. чистый доход/0,5 первонач.инвест.

Возможен другой подход (при сохранении алгоритма) для опреде-ления эффективности капитальных инвестиций:

Годовая норма доходности = Среднегодовые денежн.поступл. от проекта инвестиций / Общая сумма инвестированных средств

Достоинство данного метода заключается в его простоте.

Недостатки метода:

1. Не учитывается изменение стоимости денег во времени.

2. Используются бухгалтерские балансовые доходы, а не дене-жные потоки, при этом полностью игнорируются амортизаци-онные отчисления, как элемент денежного потока, что не со-ответствует современной финансовой теории.

3. Не учитывается текущая стоимость заменяемого оборудова-ния.