4. Характеристика теорій щодо мети фінансового менеджменту на підприємстві

Реальная цель фирмы – выпуск такого количества продукции или услуг, которое удовлетворит спрос.

Формальная цель деятельности субъекта хозяйствования – это прибыль, ликвидность и величина оборота.

Цель финансового менеджмента заключается в поиске разумного компромисса при решении реальных задач (целей), которые ставит перед собой фирма и финансовыми возможностями их реализации, т.е.цельзаключается в том, чтобы обеспечить эффективное управление финансами предприятия или организации.Кроме этого финансовый менеджмент направлен на реализацию таких целей(Цілі фінансового менеджменту):

1. Вижиття фірми в умовах конкурентної боротьби.

2. Виключення банкрутства та крупних фінансових невдач;

3. Досягнення лідерства в боротьбі з конкурентами;

4. Максимізація ціни фірми;

5. Достатні темпи росту економічного потенціалу фірми та рост обсягів виробництва і реалізації;

6. Максимізація прибутку та мінімізація витрат;

7. Забезпечення рентабельної діяльності, збереження ліквідності, платоспроможності тощо.

Приорітетність тієї чи іншої мети по-різному обгрунтовується в існуючих теоріях організації бізнеса (максимізація прибутку для традиційної неокласичної моделі економіки, нарощування обсягів виробництва - думки інших теоретиків і т.д.), рост ціни фірми, доход на акцію і т.д.

5. Становлення фін. Мент-ту як науки

Дж. Уільямс – розробив методику аналізу грошових потоків при інвестуванні.

М.Гордон застосував методику аналізу дисконтованих грошових потоків для моделювання ціни ціни власного капіталу.

Дж. Хікс – розробив концепцію вартсоті грошей в часі, що базується на поняттях «ціна капіталу». «ризик» та «інфляція».

Г.Марковіц – тоерія портфелю:не можна вкладати всі кошти в актвии одного виду

Ф.Модільяні, м.Мілер – теорія струкутри капіталу, яка базується на прагненні досягти задоволення інтересів власників та максимізації ціни акції.

С.Майерс – теорія асиметричної інформації:на фін.ринку субєкти володіють інформацією в різних обсягах і це впливає на вибір джерел фінансування.

Фін.мен-т – цілеспрямоване управління всіма грошовими потоками на під-ві, тобто процес формування, розподілу та використання фін.ресурсів субєкта підприємництва з метою досягнення фін-ек. Цілей під-ва

6. Завдання, що вирішуються фінансовим менеджментом

В умовах ринкової економіки фінансовий менеджер стає однією з ключових фігур на підприємстві. Він відповідає за постановку проблем фінансового характеру, аналіз доцільності вибору того чи іншого способу їх рішення, а іноді за прийняття кінцевого рішення вибору найбільш прийнятного варіанту дії, здійснює оперативну фінансову діяльність, контролює грошові потоки підприємства [10, с.28-31]. В загальному вигляді діяльність фінансового менеджера можна поділити на три напрямки: І. загальний аналіз і планування майнового та фінансового стану підприємства; ІІ. забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (управління джерелами ресурсів); ІІІ. розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика та управління активами). Ці напрямки діяльності одночасно визначають і основні задачі, що стоять перед фінансовим менеджером: В межах першого напрямку здійснюється загальна оцінка: · активів підприємства та джерел їх фінансування; · величини і складу ресурсів, необхідних для підтримки досягнутого економічного · потенціалу підприємства і розширення його діяльності; · джерел додаткового фінансування; · системи контролю за станом і ефективністю використання фінансових ресурсів. Другий напрямок передбачає детальну оцінку: · обсягу потрібних фінансових ресурсів; · форми їх надання (довгостроковий чи короткостроковий кредит, грошові кошти); · методів мобілізації фінансових ресурсів; · ступені доступності і часу надання; · витрат, пов’язаних із залученням даного виду ресурсів (процентні ставки); · інші формальні та неформальні умови надання даного джерела коштів; · фінансового ризику Третій напрямок передбачає аналіз і оцінку довгострокових і короткострокових рішень інвестиційного характеру: · оптимальність трансформації фінансових ресурсів в інші види ресурсів (матеріальні, трудові, грошові); · доцільність і ефективність вкладень в основні засоби; їх склад і структура; · оптимальність оборотних коштів (в цілому і по видам); · ефективність фінансових вкладень. Прийняття рішень з використанням наведених оцінок виконується в результаті аналізу альтернативних рішень, які враховують компроміс між вимогами ліквідності, фінансової стійкості і рентабельності.