Хвороба марека

(ХМ, нейролімфоматоз; параліч птиці; ензоотичний нсйроенцефаломієліт)

Визначення хвороби. Хвороба Марека - це висококонтагіозна хвороба птиці, частіше, ряду курячих, яка характеризується при гострому перебігу проліферацією клітин лімфоретикулярної тканини з утворенням пухлин у внутрішніх органах, шкірі і м'язах, а при класичній формі - ураженням центральної і периферичної нервової системи та очей. Класична форма хвороби супроводжується паралічами, зміною кольору райдужної оболонки ока і деформацією зіниць.

Розповсюдження хвороби. Вперше хворобу описав у Венгрії в 1907 році професор Джозеф Марск при паралічі у півнів. Зараз ХМ реєструється в США, Японії, Африці, Англії, Франції, та Інших країнах Европи, а також у країнах СНД.

Економічні збитки до застосування вакцинопрофілактики були величезні, а зараз складаються із витрат на вакцинацію та інші заходи боротьби.

Збудник. Морофологія. хімічний склад, систематика. Збудник хвороби Марекя належить до родини герпесвірусів Негрезуігідае підродини АІрЬаЬегрезуІгіпае. ВІріони сферичної форми, діаметр від 85-100 нм до 200-250 нм. Є зовнішня ліпопротеїнова оболонка з поверхневими виступами. Капсид містить 20-30 структурних білків. Реплікаця відбувається у ядрі, зовнішня оболонка формується при брунькуванні через ядерну мембрану клітини, вихід вірусу з клітини шляхом екзсцитозу. Криптограма вірусу 0/2:80-150/б:3/5:У/0.

Стійкість. На пір'ї інфікованої птиці вірус зберігається до 90 діб. Зберігає патогенність при кімнатній температурі від 42 до 316 діб. При мінус 196 С у рідкому азоті зберігається роками. При рН від 4 до ЗО вірус зберігає активність. Гине при + 4° С за два тижні (в домашньому холодильнику).

Антигенні _властивості. Всі віруси ХМ мають один спільний антиген А - тобто спроріднені. За серологічною класифікацією розрізняють З серотиди вірусу ХМ: перший включає усі онкогенні віруси та атенуйовані варіанти, другий - усі неонкогенні, третій - антигенне споріднені вірусу герпесу індиків. Встановити серотип вірусу можливо за допомогою РЇФ, РДП або ІФА. Герпесвіруси, виділені від інших видів птахів серологічне не споріднені.

Спектр патогенності. Найчастіше хвороба Марека уражує курей, хворіють також індики, фазани, перепели, куріпки, канарки, качки, гуси і лебеді, інші дикі птахи.

Тр.ощзм. Вірус ХМ епітеліотропний. Розмножується в епітеліальних клітинах пір'яних фолікулів.

Культивування., На 4-5-добових курячих ембріонах (зараження у жовтковий мішок) і 10-12-добових КЕ (зараження на ХАО), 1-добових курчатах, культурі клітин фібробластів та нирок ембріонів курей, індиків, хронічний та латентний її перебіг. При класичній формі розвиваються набряки підшкірної клітковини переважно в ділянці голови, статевих органів та ануса. Голова хворого кроля нагадує голову лева. Одночасно розвивається серозно-гнійний кон'юнктивіт, гній накопичується між повіками, витікає з носа. Хвороба триває 4-8 діб у молодняка, 10-14 діб у дорослих кролів і майже завжди закінчується загибеллю. Більш доброякісний перебіг характерний для нодулярної (вузликової) форми міксоматозу (летальність 70-90%). Папули, вузлики з'являються на різних ділянках шкіри: спині, вухах, повіках, носі, лапах, між пальцями, навколо нігтів. На 10-14-у добу на місці вузликів формуються вогнища некрозу. Хвороба триває 30-40 діб. Перехворілі тварини надовго залишаються вірусоносіями. У стаціонарно неблагополучних пунктах поступово вірулентність вірусу зменшується, що призводить до появи латентних форм хвороби.

Патологоанатомічні зміни. Характерними при міксоматозі е драглисті набряки підшкірної клітковини в області голови, шиї. ануса та зовнішніх статевих органів.

Діагностика. Діагноз грунтується на епізоотологічних, клінічних і патологоанатомічних даних та результатах лабораторних досліджень. Для досліджень у лабораторію направляють хворих кролів, ділянки ураженої шкіри, вміст пустул, паренхіматозні органи.

Експрес-методи діагностики. Гістологічні дослідження та виявлення цитоплазматичних включень (вірусоскопія).

Вірусологічне дослідження включає виділення вірусу на культурі клітин нирок кроленят (виявлення характерної ЦПД). або на КЕ при зараженні на ХАО (формування бляшок на хоріоналантоїснш оболонці). Біопробу ставлять на кроленятах або кошенятах, заражаючи їх у скарифіковану шкіру. Через 2-5 діб з'являються папули. Для ідентифікації вірусу можна використовувати РДП, РЗК, РН.

Диференціальна діагностика. Міксоматоз необхідно диференціювати від інфекційного фїброматозу, стафілококозу, піємії.

Противірусний імунітет. У перехворілих кролів утворюється активний імунітет; колостральний Імунітет триває близько 5 тижнів. Ефективних інактивованих вакцин не розроблено. Використовують живі вакцини двох типів; із вірусу фіброми кролів (гетерологічна вакцина) та із атенуйованого вірусу міксоми (штам УНДШВ 18"в"). Рівень поствакцинального імунітету вивчений недостатньо, тому його напруженість серологічними методами не визначають.

Профілактика і заходи боротьби. При появі міксоматозу на фермі (у господарстві) уводять обмеження і проводять заходи згідно інструкції. Дезинфекцію виконують 3%-вим розчином їдкого натру, 2-3%-вим розчином формальдегіду або розчином хлорного вапна з 2% активного хлору.