Міксоматоз кролів - Мухота*05і5 сипісиїогит

(міксома кролів)

Визначення хвороби. Гостра висококонтагіозна хвороба кролів, що характеризується запаленням слизових оболонок та шкіри І утворенням драглистих набряків в області голови, зовнішніх статевих органів і ануса.

Розповсюдження хвороби. Описана у 1898 р. в Уругваї. Зараз реєструється у багатьох країнах світу. В Україні вперше зареєстрована у 1981 році.

Економічні збитки дуже значні через масову загибель кролів (до 100%) і витрати на проведення профілактичних та ліквідаційних заходів.

Збудник. Морфологія, хімічний... склад, систематика. Вірус міксоми кролів відноситься до родини РохуігісІае роду Ьерогірохуігиз. Віріони крупні -,(250-300) х (250-200) нм, мають форму цеглини із заокругленими кутами. Будова вірусів складна: зовнішня ліпопротеїнова оболонка оточує серцевину, яка за формою нагадує цифру 8, Серцевина має свою мембрану і містить дволанцюгову ДНК, асоційовану з трьома білками. Віріони містять 30-33 структурних білки (з них 15 ферментів), репродукується у цитоплазмі клітин, зрілі вірусні часточки виходять із клітини після її лізису шляхом екзоцитозу. Криптограма: В/2 : 160-200/5 : Х/Х : У/О,Оі,Ас,5і.

Стійкість. Вірус міксоми досить стійкий: у висохлому матеріалі зберігає вірулентність 20 діб, у вологому середовищі при +8+10⁽⁾С- до З місяців, стійкий до рН від 4 до 12, дії фенолу, борної кислоти, перманганату калію. Чутливий до ефіру, формальдегіду, лугів.

Антигенні властивості. Антигенна структура складна. Антигенне споріднений із збудником фіброми кролів, тому кролі, які перехворіли на фіброму, несприйнятливі до міксоми. В РДП дає перехресні реакції з вірусом вісповакцини. Вірус індукує синтез нейтралізуючих та преципітуючих антитіл.

Спектр патогенності. До міксоми сприйнятливі дикі та домашні кролі. Зайці хворіють рідко.

Тропізм. Вірус епітеліотропний.

Культивування. НайчутливІшими є кролі (зараження підшкірне) і культури клітин нирки кроля (ЦПД у вигляді бляшок, у клітинах крупні цитоплазматичні включення). При інтрацеребральному пасажуванні на кролях був отриманий атенуйований штам міксоми.

Вірус міксоми добре культивується на ХАО курячих та качиних ембріонів, викликаючи формування фокусів некрозу (віспин). Можливе культивування у головному мозку мишенят-сисунів.

Джерела зараження і шляхи передачі. Джерелом інфекції є хворі кролі та вірусоносії. Зараження відбувається при контакті. Вірус також розповсюджують комахи (комарі, москіти) та ектопаразити (воші, кліщі, блохи), які відіграють роль носіїв вірусу.

Патогенез. Первинна репродукція вірусу міксоми відбувається у слизових оболонках ротової та носової порожнин, далі вірус проникає у лімфатичні вузли, викликає віремію І порушення проникності кровоносних судин. В результаті розвиваються набряки підшкірної клітковини І шкіри. Вірус виділяється з секретами носової порожнини та очей.

Перебіг хвороби і клінічні ознаки. Інкубаційний період при міксомі кролів 3-11 діб. Розрізняють класичну і нодулярну форми хвороби, гострий, хронічний та латентний її перебіг. При класичній формі розвиваються набряки підшкірної клітковини переважно в ділянці голови, статевих органів та ануса. Голова хворого кроля нагадує голову лева. Одночасно розвивається серозно-гнійний кон'юнктивіт, гній накопичується між повіками, витікає з носа. Хвороба триває 4-8 діб у молодняка, 10-14 діб у дорослих кролів і майже завжди закінчується загибеллю. Більш доброякісний перебіг характерний для нодулярної (вузликової) форми міксоматозу (летальність 70-90%). Папули, вузлики з'являються на різних ділянках шкіри: спині, вухах, повіках, носі, лапах, між пальцями, навколо нігтів. На ІО-14-у добу на місці вузликів формуються вогнища некрозу. Хвороба триває 30-40 діб. Перехворілі тварини надовго залишаються вірусоносіями. У стаціонарно неблагополучних пунктах поступово вірулентність вірусу зменшується, що призводить до появи латентних форм хвороби.

Патологоанатомічні зміни. Характерними при міксоматозі є драглисті набряки підшкірної клітковини в області голови, шиї. ануса та зовнішніх статевих органів.

Діагностика. Діагноз грунтується на епізоотологічних, клінічних і патологоанатомічних даних та результатах лабораторних досліджень. Для досліджень у лабораторію направляють хворих кролів, ділянки ураженої шкіри, вміст пустул, паренхіматозні органи.

Експрес-методи діагностики. Гістологічні дослідження та виявлення цитоплазматичних включень (вірусоскопія).

Вірусологічне дослідження включає виділення вірусу на культурі клітин нирок кроленят (виявлення характерної ЦПД), або на КЕ при зараженні на ХАО (формування бляшок на хоріоналантоїсній оболонці). Біопробу ставлять на кроленятах або кошенятах, заражаючи їх у скарифіковану шкіру. Через 2-5 діб з'являються папули. Для ідентифікації вірусу можна використовувати РДП, РЗК, РН.

Диференціальна діагностика. Міксоматоз необхідно диференціювати від інфекційного фїброматозу, стафілококозу, піємії.

Противірусний імунітет^ У перехворілих кролів утворюється активний імунітет; колостральний імунітет триває близько 5 тижнів. Ефективних інактивованих вакцин не розроблено. Використовують живі вакцини двох типів: із вірусу фіброми кролів (гетерологічна вакцина) та із атенуйованого вірусу мІксоми (штам УНДІЕВ 18"в"). Рівень поствакцинального імунітету вивчений недостатньо, тому його напруженість серологічними методами не визначають.

Профілактика і заходи боротьби. При появі міксоматозу на фермі (у господарстві) уводять обмеження і проводять заходи згідно інструкції. Дезинфекцію виконують 3%-вим розчином їдкого натру, 2-3%-вим розчином формальдегіду або розчином хлорного вапна з 2% активного хлору.