Визначте основні тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні

Сім’я тісно пов’язана із суспільством, вона є його активним елементом. Кожин член сім’ї входить в різні соціальні об’єднання, в різні соціальні групи. Водночас сім’я впливає на стосунки в суспільстві й на всі процеси соціального життя. Сім’я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку. Історично змінювались типи й форми сім’ї, ролі чоловіка та дружини, методи виховання дітей тощо. Зміни, які відбуваються у сучасних суспільствах зачепили й інститут сім’ї. Можна визначити наступні тенденції розвитку сучасної сім’ї: збільшення кількості розлучень; збільшення кількості неповних сімей та дітей, народження поза шлюбом; зниження рівня народжуваності; зменшення середньої тривалості шлюбу; відкладання часу вступу до шлюбу; збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються; зменшення кількості повторних шлюбів; проживання подружніх пар без оформлення шлюбу; зміна відносин між дітьми та батьками (вони стали більш гнучкими, рухливими та рівноправними).

Зазначені тенденції певною мірою притаманні й розвиткові сім’ї в Україні. За даними Всеукраїнського перепису 2001р. в Україні все більш поширюється одно дітна сім’я. Майже дві третини українських родин (62,4%) мають сьогодні лише одну дитину, у кожній третій родині – двоє дітей, а сімей з трьома і більше дітьми лише 6,3%. Кожна десята українська родина є неповною. Більш таких сімей проживає в місті (12%), в селі – (6,9%). У більшості неповних родин (88,5%) дітей виховує мати. Збільшується кількість дітей народжених матерями без реєстрації шлюбу. Ці явища значною мірою зумовлені погіршенням економічних умов існування. Практично половина українських родин (46%) відносять себе до «злиденних або бідних». Зубожіння населення унеможливлює реалізацію господарсько-побутової функції сім’ї. Більш сучасних сімей не можуть задовольнити свої побутові потреби, зокрема забезпечити дітям культурний розвиток, відпочинок, оздоровлення.

Таким чином, у нашому суспільстві можливості реалізації функції сім’ї вкрай обмежені. Сім’я в Україні потребує серозної уваги і допомоги.

Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії

Економічна соціологія являє собою міждисциплінарний науковий напрям, який інтегрує соціологію та економіку, вивчає дії економічних законів, закономірності розвитку економічних і соціальних відносин, життєдіяльність людей.

Економічна сфера є цілісною підсистемою суспільства, що охоплює всі види виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. До неї належать державні, кооперативні, приватні, акціонерні та інші форми підприємств і власності, різні типи економічної діяльності (виробнича, фінансова, торгова тощо), а також різні типи економічних відносин між індивідами, спільнотами (колективами, об'єднаннями, регіонами, державами тощо).

Дослідження економічної соціології спрямовувалися на:

• поведінку споживачів товарів;

• соціальні ролі у дефіцитній економіці;

• поведінку і стимулювання діяльності господарських керівників;

• ставлення до економічних реформ;

• вплив соціальних та культурних факторів на розвиток економіки;

• систему цінностей людей.

Предметом економічної соціології є:

• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;

• соціальний механізм взаємозв’язку економічного і соціального розвитку;

• соціально-економічні відносини;

• розвиток економіки як соціального процесу тощо.

Економічна соціологія як специфічна галузь соціологічного знання забезпечує цілісне вивчення економіки як складної системи, у якій функціонують соціальні суб'єкти економічної діяльності, від поведінки яких залежать кінцеві результати економічного розвитку. Активність соціальних суб'єктів залежить від стану і регулятивних можливостей економічної культури; місця і ролі соціальних груп у структурі економічних зв'язків; динаміки їх переміщення й ієрархії цієї структури; здатності специфічних соціальних механізмів регулювати економічні відносини.