2.3.2. Графіки передування: порядок побудови і показники

Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розглянемо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважити, що всі процедури, описані далі, значно спрощуються і прискорюються з використанням програмних продуктів, і менеджеру, в основному, потрібно вміти «читати» сіткові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Проте для цього потрібно вміти це робити в «ручному» режимі, що й буде проілюстровано на прикладі описаного у попередньому розділі проекту з організації комп'ютерного центру.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, в якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв'язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначалося, цю інформацію потрібно занести у табл. 2.3.2.

Таблиця 2.3.2

Характеристика робіт з а проектом організації технологічної лінії

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 129 днів. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 611, 612, 613) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж по­трібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання. Треба накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв'язків між ними (рис. 2.3.3).

Рис. 2.3.3. Сітковий графік організації технологічної лінії

Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 2.3.4).

Рис. 2.3.4. Розміщення параметрів сіткового графіка («ключ»)

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв'язків між ними.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

Якщо позначити тривалість роботи як t, то графік набуде ви­гляду, як це подано на рис. 2.3.5.

Рис. 2.3.5. Сітковий графік

Організації технологічної лінії з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження».

Як видно з рис. 2.3.5, наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів.

Шлях — це послідовність взаємопов'язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна на­звати таких принаймні три:

1.611—631—632 — 641;

11.612 —641;

III. 613 —641.

Можна аналізувати й обчислювати тривалість кожного з наяв­них у проекті шляхів, у наведеному прикладі перший триватиме 39 днів (25 + 3 + 7 + 4), другий — 34 дні (ЗО + 4), третій — 36 днів (32 + 4). Але нас цікавить найтриваліший шлях, оскільки решта шляхів будуть коротшими за тривалістю, тому найтрива­ліший і визначить термін виконання усього проекту. Проте як це зробити, якщо проект припускає багато шляхів, а обчислення по­слідовно кожного з них потребує багато часу?

Для цього обчислюють так звані ранні терміни початку і завер­шення робіт прямим проходженням від першої до останньої ро­боти проекту (див. рис. 2.3.5).

Ранній початок (ES — Early Start) — найбільш ранній можли­вий термін початку роботи.

Раннє закінчення (EF— Early Finish) — найбільш ранній мож­ливий термін завершення роботи.

Ці параметри обчислюються за такими формулами:

де EF₁ — ранній термін завершення роботи;

ES₁ — ранній термін початку /-Ї роботи;

/, — тривалість її роботи;

ES_i+ — ранній початок роботи і + 1.

З рисунка 2.3.5 видно, що найбільш ранній початок роботи 611 — перший день (і це зрозуміло, бо це є початок проекту), а завершення — двадцять п'ятий день. Щоб визначити, коли роз­починається наступна, 631, робота, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися таким правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота вико­нується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї ро­боти визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів за­кінчення попередніх робіт.

Так, оскільки робота 631 виконується після робіт 611 (завер­шується на двадцять п'ятому дні), 612 (закінчується на тридця­тому дні) і 613 (завершується на тридцять другому дні), то термі­ном її раннього початку, відповідно до (6.2) і зазначеного вище правила, найдоцільніше визначити двадцять шостий день (25 +1).

Розрахунки показали, що виконання проекту триватиме 39 днів (відповідно до показника раннього завершення останньої роботи). Таким чином, цей крок дає можливість визначити три­валість усього проекту. У нашому прикладі виконання проекту завершується однією роботою. Якщо ж — декількома паралель­ними роботами, то тоді тривалість проекту визначається як най­більша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів у зво­ротному порядку — від останньої роботи проекту до першої.

Пізній початок (LS — Late Start) — найпізніший можливий тер­мін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завер­шення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (LF — Late Finish) — найпізніший можливий термін завершення роботи.

Ці терміни обчислюються за такими формулами:

Рисунок 2.3.6 ілюструє обчислення даних параметрів для на­шого прикладу.

Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завер­шення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пі­зніх початків наступних робіт.

Проведені обчислення показують, що для одних робіт ранні й пізні терміни збігаються, а для інших — ні. Що це означає — по­каже наступний крок.