Тема 2 облік капіталу комерційного банку

Мета: розкрити зміст та структуру капіталу, порядок та облік формування статутного фонду банківської установи, облік розрахунків з акціонерами, методику обліку результатів поточного року.

ПЛАН:

1. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу.

2. Облік операцій з формування статутного фонду банку.

3. Облік операцій за розрахунками з акціонерами.

4. Відображення в обліку результатів поточного року.

Література: [2], [3], [5].

2.1 Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу

У практиці МСБО розглядають дві концепції капіталу фізичну та фінансову.

• Фізичний капітал – це показник продуктивності діяльності банку.

• Фінансовий капітал – це сума грошових коштів, що її внесли засновники.

Капітал банку – це, по суті, залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал є одним з елементів балансу банку.

Крім капіталу банку до елементів балансу відносяться активи та зобов'язання. Зобов'язання фактично є джерелом коштів для банку. Разом із капіталом вони використовуються для створення активів.

До кожного активу є претензія з боку власника. Головним принципом побудови банківської діяльності є створення “резервуару” грошових коштів. Саме тому не можна чітко визначити джерело створення того чи іншого активу. За умови поточної діяльності банку немає потреби розмежовувати активи за їх реальними власниками.

Проте в разі ліквідації банку претензії до активів поділяються на дві групи:

• фіксовані, тобто претензії акціонерів, які задовольняються в обов'язковому порядку;

• залишкові, тобто претензії акціонерів.

Це концептуальне положення описується формулою:

К = А – З.

Отже вартість капіталу залежить від вартості активів.

Капітал банку складається з:

1. основного капіталу;

2. додаткового капіталу.

Основний капітал банку включає сплачений та зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створено або збільшено за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів, а також загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик від проведення банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди, які мають відповідати певним критеріям:

1. відрахування до фондів здійснюється з прибутку після оподаткування або прибутку до оподаткування , скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання банку;

2. фонди і рух коштів до них та з них розкриваються окремо в опублікованих звітах банку;

3. фонди перебувають у розпорядженні банку для необмеженого й негайного використання у разі появи збитків;

4. збитки не можуть безпосередньо покриватись з фондів, а повинні проводитись через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1. нерозкриті резерви (такі резерви не відображуються в опублікованому балансі банку, але вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2. резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість “прихованих ” резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3. гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які мають відповідати таким критеріям:

• вони є небезпечними, субординованими і повністю сплаченими;

• вони не можуть бути погашені з ініціативи власника;

• вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимог про припинення торгових операцій;

• вони дають змогу відстрочити обслуговування зобов’язань у частині сплати відсотків, якщо рівень прибутковості унеможливлює здійснення таких виплат;

• субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які не можуть бути зібрані з банку раніше п’яти років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій решти кредиторів). Сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50% основного капіталу з щорічним зменшенням на 20% його первинної вартості протягом п’яти останніх років угоди.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші статті балансу банку для включення до додаткового капіталу, а також умови й порядок такого включення. Додатковий капітал не може бути більше 100% основного капіталу.