10.3 Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів

Вартість основних засобів повинна систематично і раціонально розподілятися на витрати протягом строку корисного їх використання. Цей процес називається амортизацією. Амортизація основних засобів здійснюється щомісяця. За активами що надійшли, амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули – припиняється 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації відображається за рахунками № 4409 «Знос операційних основних засобів», № 4509 «Знос не операційних основних засобів».

При амортизації необхідно враховувати кілька моментів:

• по-перше, всі матеріальні довгострокового користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний і моральний знос.

• по-друге, термін «амортизація» треба розглядати не як фізичний знос або зменшення ринкової вартості об’єкта протягом строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати.

• по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її розподілу.

На обчислення величини амортизації активу впливають такі фактори:

• первісна вартість;

• ліквідаційна вартість;

• вартість, яка амортизується;

• строк корисної служби.

При визначенні строку корисної служби активів необхідно враховувати:

1. досвід роботи з подібними активами;

2. сучасний стан активів;

3. питання ремонту та догляду за активами;

4. сучасні тенденції в галузі техніки.

Строк корисного використання основних засобів визначається банком самостійно.

Існує два головних методи нарахування амортизації: рівномірний та прискорений. Будь-який метод нарахування амортизації повинен мати одну мету: систематичний та раціональний розподіл ціни придбання основних засобів шляхом нарахування амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх корисного використання.

При визначенні методу амортизації необхідно враховувати інтенсивність використання активу залежно від його конкретного застосування.

Суть рівномірного методу полягає у тому, що витратами поточного періоду визначається завжди однакова частина вартості активів (за вирахуванням визначеної ліквідаційної вартості) протягом усього терміну їх корисного використання.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

де ДВ – амортизаційні відрахування;

ЦП – ціна придбання активу;

ЛВ – визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці терміну корисного використання;

Т – визначений термін корисного використання в місяцях.

Ліквідаційна вартість – це сума грошей, яку власник планує отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, передачу чи продаж. Витрати на ліквідацію інколи можуть дорівнювати очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох активів, які є об’єктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість – це не обов’язково вартість брухту чи просто того, що залишиться від активу на час завершення терміну його корисного використання та списання. Ліквідаційна вартість – це вартість для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його продати.

Розрахунок амортизації за рівномірним методом проведемо за умовою прикладу.

Банк придбав комп’ютер за 6250 грн.

Визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку корисного використання – 250 грн.

Визначений строк корисного використання – 3 роки.

Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:

(6250 – 250) : 3 = 2000 грн.

Нарахування амортизації протягом усього строку корисного використання комп’ютера виглядає так: На кінець року

Рік	Сума витрат на знос у поточному періоді (грн.)	Сума нарахованого зносу (грн.) з початку експлуатації	Балансова вартість (грн.)
У день придбання			6250
1…	2000	2000	4250
2…	2000	4000	2250
3…	2000	6000	250
Усього	6000

Місячна сума амортизації розраховується: 2000 : 12 = 166,66 грн.

Прискорений метод нарахування амортизації передбачає нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду в період впродовж загального терміну його корисного використання.

На практиці існує кілька різновидів методу прискореного нарахування амортизації. Найчастіше застосовується два з них: метод суми (цифр числа) років та метод зменшуваного залишку.

За методом суми (цифр числа) років, сума амортизації, яка визначається як витрати поточного періоду, обчислюється шляхом множення первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з року в рік.

Знаменник такого дробу є сумою цифр загального числа років визначеного терміну корисної служби активу. Чисельник – цифрою конкретного року експлуатації (у зворотному порядку).

Розглянемо приклад.

Банк придбав автомобіль за 30 000 грн.

Визначена чиста ліквідаційна вартість – 5000 грн.

Визначений строк корисного використання – 5 років.

1. Обчислюємо необхідні складові дробів для кожного року:

знаменник – сума цифр строку корисного використання:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15;

чисельник – цифри (роки конкретного корисного використання) у зворотному порядку: 5, 4, 3, 2, 1.

Сформулюємо так би мовити коефіцієнт для розрахунку суми амортизації:

У перший рік 5 / 15

у другий рік 4 / 15

у третій рік 3 / 15

у четвертий рік 2 / 15

у п’ятий рік 1 / 15

2. Обчислюємо річну суму амортизації та відповідну балансову вартість у

кожному обліковому періоді.

На кінець року

Рік	Обчислення	Сума витрат на знос у поточному періоді (грн.)	Сума нарахованого зносу (грн.)	Балансова вартість (грн.)
У день придбання				30 000
1…	25 000	8333	8333	21 667
2…	25 000	6667	15 000	15 000
3…	25 000	5000	20 000	10 000
4…	25 000	3333	23 333	6667
5…	25 000	1667	25 000	5000
Усього		25 000

Метод зменшуваного залишку – прискорений метод нарахування амортизації, який визначається шляхом множення процентної норми визначеної за рівномірним методом на коефіцієнт 1,5 або 2,0.

Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою одного з них є прискорена норма нарахування амортизації у порівнянні з нормою за рівномірним методом.

Норма нарахування амортизації при застосуванні цього методу обчислюється у дві дії:

1. спочатку обчислюється норма для рівномірного методу;

2. одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.

Звернемося до умови попереднього прикладу.

Додаткова прискорена норма – 150 % або 1,50.

1. Обчислюємо норму нарахування амортизації методом зменшуваного залишку:

за один рік об’єкт зношується на 20 % (тобто 1 рік : 5 років = 20 % або 0,2).

Норма нарахування амортизації за методом зменшуваного залишку:

20 % х 1,50 = 30 % або 0,30.

2. Порядок нарахування амортизації:

На кінець року

Рік	Обчислення (грн.)	Сума нарахованого зносу (грн.)	Балансова вартість (грн.)
У день придбання			30 000
1 рік	0,3 х 30000 = 9000	9000	21 000
2 рік	0,3 х 21000 = 6300	15 300	14 700
3 рік	0,3 х 14700 = 4410	19 710	10 290
4 рік	0,3 х 10290 = 3087	22 797	7203
5 рік	0,3 х 7,23 = 2161	24 958	5042

Балансова вартість на кінець усього періоду експлуатації не може бути меншою за визначену залишкову вартість (у цьому прикладі 5000 грн. проти 5042 грн.).

Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців у році).

Контрольні питання:

1. Що таке операційні та неопераційні основні засоби?

2. За яких витрат складається первісна вартість об’єкту виготовленого банком самостійно?

3. Що є завданнями обліку основних засобів?

4. На підставі якого документу здійснюється оприбуткування основних засобів?

5. Який склад постійно діючої комісії створеної для списання з балансу основних засобів фінансової банківської установи?