- •Облік в банках
- •Тема 1 Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках.
- •Тема 2 Облік капіталу комерційного банку.
- •Тема 3 Облік доходів та витрат комерційного банку.
- •Тема 4 Облік касових операцій в комерційних банках.
- •Тема 5 Облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками
- •Тема 6 Облік кредитних операцій.
- •Тема 7 Облік депозитних операцій установ комерційних банків
- •Тема 8 Облік операцій банків з цінними паперами.
- •Тема 9 Облік операцій в іноземній валюті.
- •Тема 10 Облік операцій з основними засобами.
- •Тема 11 Облік операцій з нематеріальними активами.
- •Тема 12. Облік лізингових операцій.
- •Тема 1 загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках
- •1.1 Організація обліку в комерційних банках
- •1.2 Методологічні основи фінансового обліку в банках
- •1.3 Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- •Тема 2 облік капіталу комерційного банку
- •2.1 Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу
- •2.2 Облік операцій з формування статутного фонду банку
- •2.3 Облік операцій за розрахунками з акціонерами
- •2.4 Відображення в обліку результатів поточного року
- •Тема 3 облік доходів та витрат комерційного банку
- •3.1 Облік доходів (витрат) комерційного банку
- •3.2 Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат
- •3.3 Облік операцій з нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість
- •Тема 4 облік касових операцій в комерційних банках
- •4.1 Організація обліку касових операцій у комерційних банках
- •4.2 Облік операцій, виконуваних прибутковими касами
- •4.3 Облік операцій, здійснюваних вечірніми касами та касами перерахунку готівки
- •4.4 Облік операцій, здійснюваних видатковими касами
- •4.5 Облік операцій з підкріплення операційних кас комерційних банків
- •Тема 5 облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками
- •5.1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів
- •5.2 Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •5.3 Здійснення розрахунків чеками
- •5.4 Розрахунки акредитивами
- •Тема 6 облік кредитних операцій банку
- •6.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
- •6.2 Облік операцій за овердрафтом
- •6.3 Облік операцій репо.
- •6.4 Облік факторингових операцій
- •6.5 Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів
- •6.6 Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій
- •6.7 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики
- •Тема 7 облік депозитних операцій у банках
- •7.1 Бухгалтерський облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом
- •7.2 Облік операцій зі сплати та погашення депозиту
- •Тема 8 облік операцій банку з цінними паперами
- •8.1 Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою продажу
- •8.2 Облік вкладень банку в боргові цінні папери з метою продажу
- •8.3 Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції
- •8.4 Облік власних боргових зобов’язань банку
- •Тема 9 облік операцій банків в іноземній валюті
- •9.1 Класифікація валютних операцій банку
- •9.2 Характеристика рахунків для запису валютної позиції
- •9.3 Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються з доручення клієнтів банку
- •9.4 Облік міжбанківських обмінних операцій в іноземній валюті
- •Тема 10. Облік операцій з основними засобами
- •10.1 Класифікація основних засобів і їх вартісна оцінка
- •Завданням обліку основних засобів є:
- •10.2 Бухгалтерський облік власних основних засобів
- •10.3 Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів
- •Тема 11. Облік операцій з нематеріальними активами
- •11.1 Вартісна оцінка нематеріальних активів.
- •11.2 Облік власних нематеріальних активів
- •11.3 Облік амортизації нематеріальних активів
- •Тема 12 облік лізингових операцій
- •12.1 Характеристика лізингових операцій
- •12.2 Облік операцій із фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача
- •12.3 Облік операцій з оперативного лізингу
- •Рекомендована література
11.3 Облік амортизації нематеріальних активів
Вартість основних засобів та нематеріальних активів повинна систематично і раціонально розподілятися на витрати протягом строку корисного їх використання. Цей процес називається амортизацією. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів здійснюється щомісяця. За активами що надійшли, амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули – припиняється 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації відображається за рахунками № 4309 «Знос нематеріальних активів», № 4409 «Знос операційних основних засобів», № 4509 «Знос не операційних основних засобів».
При амортизації необхідно враховувати кілька моментів:
по-перше, всі матеріальні та нематеріальні активи довгострокового
користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний і моральний знос.
по-друге, термін «амортизація» треба розглядати не як фізичний знос
або зменшення ринкової вартості об’єкта протягом строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати.
по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її
розподілу.
На обчислення величини амортизації активу впливають такі фактори:
первісна вартість;
ліквідаційна вартість;
вартість, яка амортизується;
строк корисної служби.
При визначенні строку корисної служби активів необхідно
враховувати:
досвід роботи з подібними активами;
сучасний стан активів;
питання ремонту та догляду за активами;
сучасні тенденції в галузі техніки.
Строк корисного використання основних засобів та нематеріальних активів визначається банком самостійно.
Існує два головних методи нарахування амортизації: рівномірний та прискорений. Будь-який метод нарахування амортизації повинен мати одну мету: систематичний та раціональний розподіл ціни придбання основних засобів та нематеріальних активів шляхом нарахування амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх корисного використання.
При визначенні методу амортизації необхідно враховувати інтенсивність використання активу залежно від його конкретного застосування.
Суть рівномірного методу полягає у тому, що витратами поточного періоду визначається завжди однакова частина вартості активів (за вирахуванням визначеної ліквідаційної вартості) протягом усього терміну їх корисного використання.
Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
де ДВ – амортизаційні відрахування;
ЦП – ціна придбання активу;
ЛВ – визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці терміну корисного використання;
Т – визначений термін корисного використання в місяцях.
Ліквідаційна вартість – це сума грошей, яку власник планує отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, передачу чи продаж. Витрати на ліквідацію інколи можуть дорівнювати очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох активів, які є об’єктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість – це не обов’язково вартість брухту чи просто того, що залишиться від активу на час завершення терміну його корисного використання та списання. Ліквідаційна вартість – це вартість для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його продати.
Прискорений метод нарахування амортизації передбачає нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду в період впродовж загального терміну його корисного використання.
На практиці існує кілька різновидів методу прискореного нарахування амортизації. Найчастіше застосовується два з них: метод суми (цифр числа) років та метод зменшуваного залишку.
За методом суми (цифр числа) років, сума амортизації, яка визначається як витрати поточного періоду, обчислюється шляхом множення первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з року в рік.
Знаменник такого дробу є сумою цифр загального числа років визначеного терміну корисної служби активу. Чисельник – цифрою конкретного року експлуатації (у зворотному порядку).
Метод зменшуваного залишку – прискорений метод нарахування амортизації, який визначається шляхом множення процентної норми визначеної за рівномірним методом на коефіцієнт 1,5 або 2,0.
Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою одного з них є прискорена норма нарахування амортизації у порівнянні з нормою за рівномірним методом.
Норма нарахування амортизації при застосуванні цього методу обчислюється у дві дії:
спочатку обчислюється норма для рівномірного методу;
одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.
Балансова вартість на кінець усього періоду експлуатації не може бути меншою за визначену залишкову вартість
Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців у році).
Амортизація нематеріальних активів може нараховуватись будь-яким методом, що відображає дійсне зменшення економічної корисності нематеріального активу. Найчастіше при нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується рівномірний метод.
Приклад: Банк придбав патент за 17 000 грн., строк використання якого 10 років.
Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:
17 000 : 10 = 1700 грн.
Розраховуємо місячну суму амортизаційних відрахувань:
1700 : 12 = 141 грн. 67 коп.
Щомісяця протягом усього строку експлуатації банк нараховуватиме амортизацію в сумі 141 грн. 67 коп.
Нарахована сума амортизації за групами основних засобів та нематеріальними активами відображується такими проведеннями.
Д-т 7423 Амортизація;
К-т 4309 Знос нематеріальних активів;
К-т 4409 Знос операційних основних засобів;
К-т 4509 Знос не операційних основних засобів.
Контрольні питання:
На підставі якого документу здійснюється оприбуткування нематеріальних активів?
Що слід враховувати при обліку нематеріальних активів?