- •Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи Методичні рекомендації
- •До відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів
- •Об’єкти, функції і види контролю навчальних досягнень учнів початкових класів
- •Особливості оцінювання в першому і другому класах
- •Загальні вимоги до усного мовлення учнів
- •Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів
- •7 Жовтня 31 березня
- •Вправа 123 Задача 107
- •Загальні вимоги до оформлення письмових робіт з мов
- •Загальні вимоги до оформлення письмових робіт з математики
- •Задача 231
- •Загальні вимоги до перевірки письмових робіт
- •Українська мова
- •Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)
- •Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)
- •Читання
- •V. Ведення зошитів
- •Vі. Виведення підсумкового балу за семестр (рік)
- •Читання
- •Оцінювання читацьких умінь учнів
- •Оцінювання навички читання вголос
- •Оцінювання навички читання вголос
- •Оцінювання навички читання мовчки
- •Оцінювання читацьких умінь учнів
- •Українська мова (для шкіл з російською мовою навчання)
- •Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності
- •Основні обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання
- •Обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова)
- •Орієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос
- •Критерії оцінювання читацьких умінь та розуміння прочитаного
- •Рівні оцінювання навичок письма у 2 класі
- •V. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь учнів.
- •Обсяги текстів для контрольних робіт (списування, диктанти)
- •Нормативи оцінювання орфографічної та пунктуаційної грамотності
- •Виведення рівнів та підсумкових балів за семестр.
- •Поділ програмового матеріалу на тематичні блоки
- •Російська мова та мови інших національних меншин
- •Оцінювання навичок мовленнєвої діяльності
- •Іі. Говоріння (діалогічне та монологічне висловлювання)
- •Діалогічне мовлення
- •Усне монологічне мовлення
- •Читання вголос
- •Читання мовчки
- •Швидкість читання мовчки
- •Іv. Письмо
- •Побудова писемного висловлювання
- •Техніка письма та культура оформлення письмових робіт
- •V. Знання з мови та мовні вміння
- •Читання (російська мова та мови інших національних меншин)
- •Читання вголос
- •Читання мовчки
- •Російська мова та мови інших національних меншин
- •Іі. Говоріння
- •IV. Письмо
- •V. Знання з мови та мовні вміння
- •Математика
- •Письмова перевірка знань, умінь і навичок
- •Критерії оцінювання письмових робіт
- •Оцінювання усних відповідей
- •Критерії оцінювання усних відповідей учнів
- •Оцінювання письмових робіт у робочих зошитах
- •Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок
- •Я і україна Навколишній світ
- •Рівні навчальних досягнень учнів
- •Іі. Процесуальний зміст природознавства
- •Мистецтво
- •Види оцінювання і процедура перевірки
- •Фізична культура
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •Художня праця і трудове навчання
Оцінювання навички читання мовчки
4 клас
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання і норми читання |
Початковий |
1 |
Учень читає напівголосно у темпі, суттєво нижчого від нормативного на 20-30 слів. Розуміє окремі події у змісті твору. |
2-3 |
Темп та спосіб читання мовчки не відповідають критеріям цього виду читання. Відсутнє цілісне уявлення про фактичний зміст твору. Учень не може пояснити, як пов’язані між собою події у тексті. |
|
Середній |
4 |
Учень читає пошепки у темпі, нижчому від нормативного на 8-10 слів. Дає правильні відповіді на окремі запитання, пов’язані з розумінням фактичного змісту твору. |
5 |
Темп читання наближається до нормативного. Спосіб читання є перехідним від читання вголос до читання мовчки. Характер відповідей на запитання свідчить про неповне розуміння предметного змісту твору. |
|
6 |
Темп читання загалом відповідає нормативному. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи від час читання багатоскладових та важких для розуміння слів. Рівень розуміння фактичного змісту нескладного тексту є загалом задовільним, а основний смисл залишається неосвоєним. |
|
Достатній |
7 |
Темп читання дещо перевищує межу норми цього виду читання. Школяр виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, значення окремих слів, висловів. |
8 |
Темп читання перевищує нижню межу норми; спосіб читання є достатньо сформованим. Учень усвідомлює фактичний зміст будь-якого програмового тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань. |
|
9 |
Спосіб читання свідчить про належний рівень сформованості цього виду читання. Рівень розуміння фактичного змісту й основного смислу є достатнім. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання. |
|
Високий |
10-11 |
Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання – без зовнішніх мовленнєвих рухів. Відповіді на запитання свідчать про розуміння в повному обсязі фактичного змісту та основного смислу творів різного ступеня складності. Учень іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. |
12 |
Темп читання, як правило, в 1,5-2 рази перевищує показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання. Воно характеризується повнотою, глибиною, точністю розуміння змісту та основного смислу різних за ступенем складності програмових текстів. Учень правильно відповідає на всі запитання. |
Крім навички читання вголос і мовчки, у 3-4 класах контролю й оцінюванню підлягають також інші читацькі уміння, окреслені змістовими лініями Державного стандарту та навчальними програмами.
Це:
елементарні знання з кола читання читання (вміти правильно назвати прізвища, імена відомих дитячих письменників та їх твори; усвідомлювати взаємозв’язки: автор – твір – тема; книжки – теми та ін.);
практичне засвоєння школярами доступних літературознавчих понять (сюжет, композиція, персонаж, тема, основна думка твору та ін.);
комплекс умінь, які забезпечують повноцінне сприймання, засвоєння, відтворення змісту різножанрових творів (визначати тему та основну думку твору, переказувати прочитане, орієнтуватися в структурі тексту, ділити його на логічно завершені частини, встановлювати зв’язки між частинами тексту, розрізняти вивчені твори за їх жанровими ознаками, сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у творі, висловлювати оцінні судження про прочитане та ін.);
система бібліотечно-бібліографічних, книгознавчих умінь (самостійний вибір книжок у бібліотеці з допомогою довідково-бібліографічного апарату, функціональне користування структурними елементами дитячої книжки, уміння працювати зі словниками, енциклопедіями тощо).
Перевірка та оцінювання зазначених умінь проводиться у процесі поточного опитування і враховується у підсумковому оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.
Навчальними програмами у 2-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер і не передбачає оцінювання творчих умінь як обов’язкового результату навчання.