Потреби дорослих у знаннях, що забезпечують рівні сфери життєдіяльності (% до загальної кількості)

Вид життєдіяльності	%
Суспільно-політична діяльність	10
Професійно-трудова діяльність	61
Законодавство і право	46
Фінанси і економіка	40
Мистецтво і культура	51
Наука і дослідження	21
Релігійне і моральне життя	29
Передача досвіду	33
Спілкування з людьми	64
Виховання і розвиток дітей	66
Самовдосконалення	60
Збереження фізичного здоровя	70
Охорона природи	53

Особливу роль відіграє вивчення освітніх орієнтацій людей, які мають активну освітню позицію. У конкретному дослідженні опитані свої освітні позиції визначили так:

- активна позиція: “Я постійно працюю над собою, розширюю свій кругозір” – 30%;

- нейтральна позиція: “Я навчаюсь у міру необхідності” – 50%;

- пасивна позиція: “Час навчатися для мене минув” – 20%.

Аналіз проблем, з якими зустрічаються люди, що мають активну життєву позицію, дозволяє констатувати, що ці люди:

● рідше фіксують наявність фінансових проблем, хоча їх матеріальний стан не відрізняється від середньостатистичної вибірки;

● рідше говорять про погане самопочуття;

● рідше фіксують конфлікти на роботі, загрозу втрати роботи;

● рідше скаржаться на самотність, втрату сенсу життя.

Аналіз освітніх орієнтацій людей, що мають активну освітню позицію, дає змогу зробити висновок, що ці люди значно більше цікавляться знаннями в галузі культури і мистецтва, науки і дослідницьких пошуків, передачі накопиченого досвіду. Саме ця група людей може виступати опорою для андрагога в його професійній діяльності.

Зміст освіти дорослих, спрямований на соціалізацію особистості, доцільно розглядати з таких позицій:

- освіта як джерело неперервного морально-духовного вдосконалення людини, її гармонійного розвитку, як засіб “особистісної самостійності”, обгрунтованого вибору життєвих цінностей;

• освіта як засіб, що сприяє виконанню різних соціальних ролей;

• освіта як можливість отримання професії;

• освіта як опора, яка дозволяє “втриматися на плаву” в екстремальних ситуаціях;

• освіта, яка дозволяє готувати спеціалістів в умовах нестабільної ситуації.

Андрагогіка розглядає освіту в контексті життєвого шляху людини. Її “університетами” стають не лише аудиторії і бібліотеки, а й колеги, друзі, діти, засоби масової інформації. Якщо дитина приймає здобуті нею знання, відчуваючи довіру й повагу до того, хто навчає, то доросла людина піддає знання аналізу й оцінці. Інформація, яку отримує дорослий, проходить внутрішню корекцію і відбір.

Критерієм такого відбору частіше за все виступає власний досвід людини, її потреби, мотиви отримання знань.

Пріоритет інтересів і освітніх “замовлень” дорослих не знижують значущості соціокультурного, інтегрального змісту освіти. Доросла людина вирішує життєві проблеми за рахунок інтегрального змісту, залучається до роздумів над загальними питаннями, пов’язаними з визначенням для себе сенсу життя, свого місця в соціумі, свого громадянського обов’язку.

Система освіти дорослих, яка включає інтегративний зміст, буде більш стійкою до постійних життєвих змін.

Доросла людина так чи інакше включена в інформаційний процес за допомогою засобів масової інформації, преси, безпосереднього спілкування і т. ін. Суб’єктом освітньої діяльності дорослий стає тоді, коли усвідомлює необхідність у поповненні знань. Ця потреба може бути пов’язана з необхідністю підвищення кваліфікації, перепідготовкою, творчими пошуками, прагненням розібратися в реаліях життя сучасного суспільства, з інтересом до питань сімейного життя, виховання дітей, власного здоровя тощо. У цьому випадку діяльність дорослої людини набуває систематичного характеру і спрямована на задоволення власних інтересів.¹

Здатність освіти задовольняти потреби дорослих виявляється в таких функціях:

■ соціальній – пов’язаній із задоволенням соціальних сподівань дорослих (орієнтацій, мотивів, життєвих планів);

■ валеологічній, вона передбачає створення таких умов, які забезпечували б комфортність навчання і таку його організацію, яка відповідала б особливостям розвитку дорослих;

■ аксіологічній – спрямованій на прилучення дорослої людини до глобальних цінностей, “загальнолюдського” мислення як умови виживання планети.²

Поліфункціональність робить освіту дорослих засобом захисту, фактором сприяння соціальній і професійній мобільності, формуванню відповідальності, розвитку світогляду.