- •1.Предмет і метод аналізу.
- •2.Обєкти і суб’єкти аналізу.
- •3.Інформаційне забезпечення аналізу
- •4. Мета аналізу
- •5.Основні принципи аналізу.
- •7. Прийоми??? та методи аналізу
- •8. Економічна суть та види банківського капіталу.
- •9. Методика розрах-ку регулятивного кап-лу (рк) банку згідно інструкції нбу.
- •10. Поняття регулятивного капіталу банку та порядок його розрахунку.
- •11. Основні нормативи, що регулюють достатність капіталу.
- •12. Аналіз динаміки змін розміру статутного капіталу (ск) та факторів і причин.
- •13. Аналіз дивідендної політики банку.
- •14. Аналіз складових власного капіталу (вк).
- •15. Аналіз резервного капіталу, спеціальних фондів та інших резервів.
- •16.Аналіз нерозподіленого прибутку як складової власного капіталу
- •17.Аналіз субординованого капіталу. Осн. Вимоги до коштів, залучених на умовах субборгу
- •18. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу зобов’язань банку.
- •19. Аналіз динаміки та структури зобов’язань банку
- •21.Аналіз строкових депозитів за показниками.
- •22. Аналіз нестабільності депозитів.
- •23.Аналіз диверсифікації депозитів.
- •24. Аналіз з динаміки та структури депозитів до запитання.
- •25. Аналіз оборотності депозитів та рівня їх осідання на поточних рахунках клієнтів, та плинності залучення та закріплення клієнтів.
- •26. Аналіз рівня залежності ресурсної бази банку від залучення міжбанківських кредитів (мбк).
- •1. Питома вага мбк від загального обсягу зобов'язань банку:
- •2. Питома вага мбк, отриманих у валюті балансу, тобто в усіх джерелах:
- •27. Аналіз оцінки ефективності залучених і позичених ресурсів банку.
- •Аналіз ефективності та повноти використання ресурсної бази
- •28. Значення, завдання та інформац. Забезпечення заг. Аналізу актив. Операцій банку.
- •29. Аналіз основних напрямів активних операцій.
- •30.Аналіз динаміки складу та структури активів.
- •31. Аналіз активів банку за допомогою системи коєфіієнтів.
- •32. Аналіз активів банку з позиції ринку.
- •33. Аналіз активів із позиції ліквідності.
- •34. Осн. Завдання, інформаційна база, об’єкти та суб’єкти аналізу кредитних операцій.
- •35. Аналіз масштабів кредитної діяльності.
- •36. Аналіз руху кредитів (в т.Ч. І за коефіцієнтами надання і погашення кредиту).
- •2) Відсоток погашення кредитів (коефіцієнт)
- •37. Аналіз повернення позик.
- •38. Аналіз оборотності позик.
- •39. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень.
- •40. Аналіз структури кредитного портфеля (за термінами надання; за галузями; за ризиком; за формами надання; за формами забезпечення тощо).
- •41. Аналіз якості кредитного портфеля за терміном погашення.
- •42. Аналіз якості кредитного портфеля з точки зору ризику.
- •43. Аналіз динаміки відсоткових ставок за кредитами.
- •45. Основні завдання та інформаційна база аналізу операцій з цінними паперами.
- •46. Аналіз масштабів операцій з цінними паперами порівняно з попередніми періодами та іншими банками 47. Аналіз динаміки і структури операцій з цінними паперами за напрямками вкладень
- •48. Аналіз дотримання нормативів нбу щодо інвестицій
- •49. Основні завдання та інформаційна база валютних операцій банку.
- •50. Аналіз масштабів вал. Операцій, виходячи з їх факт. Обсягів порівняно з поперед. Періодами.
- •51.Аналіз валютної позиції банку.
- •52. Аналіз кореспондентської мережі банку.
- •53. Аналіз обмінних валютних операцій
- •54. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат банку
- •55. Аналіз виконання плану доходів.
- •56.Аналіз структури доходів
- •57. Аналіз динаміки доходів в цілому та за складом і структурою
- •58. Оцінка впливу осн. Факторів на рівень форм-ня доходів у цілому та за їх видами.
- •59. Аналіз рівня доходності активів банку
- •61.Аналіз динаміки витрат у цілому, за складом та структурою
- •62. Аналіз і оцінка впливу осн. Факторів на форм-ня рівня витрат у цілому та за їх видами
51.Аналіз валютної позиції банку.
Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов-нь (баланс. і поза баланс.) банку в кожній іноз. валюті. У разі їх рівності позиція вважається закритою, у разі нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов-нь за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов-нь.
При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус.
З метою зменшення вал. ризику в діяльності банків НБУ установлює норматив ризику заг. відкритої (довгої/короткої) вал. позиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Н13-2).
Розраховуючи норматив ризику заг. відкритої вал. позиції, уповноважений банк приймає суму регул. кап-лу, яка розрахована за балансом за станом на поч. мин. робочого дня, що передує дню розрахунку цих нормативів.
Вал. позиція уповноваженого банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноз. валюти.
Норматив ризику заг. відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з проведенням операцій на вал. ринку, що може призвести до значних втрат банку. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) визначається як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.
Аналіз вал. позиції та упр-ня нею тісно пов’язані між собою. У процесі аналізу виявляються ті складові вал. позиції, що містять у собі можливість отримання для банку як додаткових прибутків, так і збитків. Ці компоненти необхідно згрупувати в однорідні групи й оцінити їх вплив на прибуток. Упр-ня вал. позицією передбачає прийняття рішень щодо її зміни з метою досягнення запланованого результату і безпосередньо реалізацію такого результату.
52. Аналіз кореспондентської мережі банку.
Аналіз кореспондентської мережі банку є досить важливим етапом аналізу валютних операцій. Відкриття значної кількості кореспондентських рахунків, вибір країни, валюти рахунку та умов платежів здійснюються з урахуванням експортно-імпортних тенденцій клієнтів банку та забезпечення власних потреб банку в розрахунках за валютними операціями. Щоб визначити ефективність використання коштів та проведення платежів за коррахунками, необхідно проаналізувати обороти коштів у розрізі кожного банку-кореспондента. Якщо за деякими з них ураховуються кошти та не здійснюються операції, це можна розцінювати як відволікання коштів або навіть приховане кредитування.
Слід звернути увагу на наявність кореспондентських рахунків, за якими не проводяться операції, та на відсутні або досить незначні залишки. Це спричинює додаткові витрати банку на розрахунково-касове обслуговування.
Аналізуючи розвиток кореспондентської мережі, необхідно простежувати динаміку зростання кількості відкритих клієнтських рахунків в іноземній валюті. При цьому позитивною тенденцією вважається пропорційне зростання як рахунків «ЛОРО», так і рахунків «НОСТРО».
Існує 2 типи кореспондентських рахунків: кореспондентський рахунок нашого банку, відкритий в іншому банку, називається рахунок «ностро», а рахунок іншого банку, відкритий в нашому банку, іменується рахунок «лоро». За своїм характером рахунок «ностро» — активний, а рахунок «лоро» — пасивний. Ці рахунки можуть відкриватись як на взаємній основі, так і в односторонньому порядку. Рахунок «ностро», відкритий на балансі одного банку, виступає як рахунок «лоро» на балансі банку-кореспондента.