- •1.Предмет і метод аналізу.
- •2.Обєкти і суб’єкти аналізу.
- •3.Інформаційне забезпечення аналізу
- •4. Мета аналізу
- •5.Основні принципи аналізу.
- •7. Прийоми??? та методи аналізу
- •8. Економічна суть та види банківського капіталу.
- •9. Методика розрах-ку регулятивного кап-лу (рк) банку згідно інструкції нбу.
- •10. Поняття регулятивного капіталу банку та порядок його розрахунку.
- •11. Основні нормативи, що регулюють достатність капіталу.
- •12. Аналіз динаміки змін розміру статутного капіталу (ск) та факторів і причин.
- •13. Аналіз дивідендної політики банку.
- •14. Аналіз складових власного капіталу (вк).
- •15. Аналіз резервного капіталу, спеціальних фондів та інших резервів.
- •16.Аналіз нерозподіленого прибутку як складової власного капіталу
- •17.Аналіз субординованого капіталу. Осн. Вимоги до коштів, залучених на умовах субборгу
- •18. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу зобов’язань банку.
- •19. Аналіз динаміки та структури зобов’язань банку
- •21.Аналіз строкових депозитів за показниками.
- •22. Аналіз нестабільності депозитів.
- •23.Аналіз диверсифікації депозитів.
- •24. Аналіз з динаміки та структури депозитів до запитання.
- •25. Аналіз оборотності депозитів та рівня їх осідання на поточних рахунках клієнтів, та плинності залучення та закріплення клієнтів.
- •26. Аналіз рівня залежності ресурсної бази банку від залучення міжбанківських кредитів (мбк).
- •1. Питома вага мбк від загального обсягу зобов'язань банку:
- •2. Питома вага мбк, отриманих у валюті балансу, тобто в усіх джерелах:
- •27. Аналіз оцінки ефективності залучених і позичених ресурсів банку.
- •Аналіз ефективності та повноти використання ресурсної бази
- •28. Значення, завдання та інформац. Забезпечення заг. Аналізу актив. Операцій банку.
- •29. Аналіз основних напрямів активних операцій.
- •30.Аналіз динаміки складу та структури активів.
- •31. Аналіз активів банку за допомогою системи коєфіієнтів.
- •32. Аналіз активів банку з позиції ринку.
- •33. Аналіз активів із позиції ліквідності.
- •34. Осн. Завдання, інформаційна база, об’єкти та суб’єкти аналізу кредитних операцій.
- •35. Аналіз масштабів кредитної діяльності.
- •36. Аналіз руху кредитів (в т.Ч. І за коефіцієнтами надання і погашення кредиту).
- •2) Відсоток погашення кредитів (коефіцієнт)
- •37. Аналіз повернення позик.
- •38. Аналіз оборотності позик.
- •39. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень.
- •40. Аналіз структури кредитного портфеля (за термінами надання; за галузями; за ризиком; за формами надання; за формами забезпечення тощо).
- •41. Аналіз якості кредитного портфеля за терміном погашення.
- •42. Аналіз якості кредитного портфеля з точки зору ризику.
- •43. Аналіз динаміки відсоткових ставок за кредитами.
- •45. Основні завдання та інформаційна база аналізу операцій з цінними паперами.
- •46. Аналіз масштабів операцій з цінними паперами порівняно з попередніми періодами та іншими банками 47. Аналіз динаміки і структури операцій з цінними паперами за напрямками вкладень
- •48. Аналіз дотримання нормативів нбу щодо інвестицій
- •49. Основні завдання та інформаційна база валютних операцій банку.
- •50. Аналіз масштабів вал. Операцій, виходячи з їх факт. Обсягів порівняно з поперед. Періодами.
- •51.Аналіз валютної позиції банку.
- •52. Аналіз кореспондентської мережі банку.
- •53. Аналіз обмінних валютних операцій
- •54. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат банку
- •55. Аналіз виконання плану доходів.
- •56.Аналіз структури доходів
- •57. Аналіз динаміки доходів в цілому та за складом і структурою
- •58. Оцінка впливу осн. Факторів на рівень форм-ня доходів у цілому та за їх видами.
- •59. Аналіз рівня доходності активів банку
- •61.Аналіз динаміки витрат у цілому, за складом та структурою
- •62. Аналіз і оцінка впливу осн. Факторів на форм-ня рівня витрат у цілому та за їх видами
38. Аналіз оборотності позик.
Аналіз оборотності позик доцільно починати з порівняння дебіторських та кредиторських оборотів. К співставлення = Д-т оборот ( кредити надані ) / К-т оборот ( кредити погашені ). Оборотність позик аналізується за допомогою таких показників : 1.) швидкість обертання позики ( N = оборот повернення позик/ середній залишок позикової заборгованості ), оборот з повернення = сума погашених позик або дохід від реалізації кредитів разом з %. Даний показник характеризує скільки оборотів здійснюють кредити за аналізований період. 2.) тривалість 1-го обороту ( T=D/N ), D-к-сть днів у періоді, N- к-сть оборотів позики за період. Наведений показник демонструє, за скільки днів позики проходять повний оборот. Ці два показники перебувають в оберненій залежності — із зростанням швидкості обороту тривалість одного обороту позики зменшується. Унаслідок підвищення швидкості обороту позик з нього вивільняються кредитні ресурси, які, у свою чергу, можуть бути залучені в інші активні операції банку та приносити додатковий прибуток. На зменшення тривалості одного обороту (тобто прискорення оборотності кредитів) впливають зниження сум заборгованості за позиками, збільшення сум погашення позик та зміна середньої процентної) ставки за кредитами. (Методика розрахунку обороту ґрунтується на основі визначення доходу від кредитних операцій з урахуванням суми сплачених процентів за ними.)
39. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень.
Аналіз портфельної диверсифікації кр. вкладень здійснюється на основі Н7 і Н8.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Показник розміру кред. ризику на 1 контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх поза баланс. зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), до регул. кап-лу банку. Норм. значення Н7 не має перевищувати 25%.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) установлюється з метою обмеження концентрації кред. ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Кред. ризик, що прийняв банк на 1 контрагента або групу пов'язаних контрагентів уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку.
Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються: 1) якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) подвоюються, 2) якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються.