4. Система штрихового кодування

Штрихове кодування – подання даних за допомогою штри­хового коду. Штриховий код – комбінація послідовно розташо­ваних паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами і яка призначена для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації.

Система штрихового кодування була створена як спосіб пе­редачі інформації по всьому ланцюгу: виробник-оптовик-розд­рібний торговець-покупець.

Присвоєння товарам штрихових кодів здійснюється в Украї­ні асоціацією “ЄАН-УКРАЇНА”. Імпортні товари, які марковані штриховими кодами EAN/UPC, що зареєстровані в країнах по­ходження товарів, не підлягають обов’язковому перекодуванню.

Товари (одиниці споживання), які призначені для реалізації через роздрібну торгівлю, повинні бути марковані штриховими кодами EAN-13, EAN-8 або UPC відповідно до чинних ДСТУ, нормативних документів Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України та рекомендацій асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”. Транспортні упаковки товару (одиниці пос­тачання) повинні бути марковані одним із штрихових кодів: EAN-13, DUN-14, DUN-16 або EAN-128 відповідно до чинних ДСТУ, нормативних документів МЗЕЗторгу та рекомендацій асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”.

Суб’єкти господарювання повинні впровадити організаційні та технологічні заходи, що забезпечать можливість викорис­тання штрихового кодування. Для автоматизованого обліку то­варів, маркованих штрихкодовими позначками, суб’єкти госпо­дарювання повинні використовувати спеціальне технічне облад­нання (ЕККА, сканери, принтери штрихкодових позначок та ін.). Суб’єкти господарювання повинні використовувати прог­рамно-технічні засоби нанесення та зчитування штрихових кодів, які дозволяють роботу з штриховими кодами EAN-8, EAN-13, EAN128, DUN-14, DUN-16 та UPC і мають можливість підключення до ЕККА або персональних комп’ютерів. До роботи з програмно-технічними засобами нанесення та зчиту­вання штрихових кодів допускаються особи, які мають необ­хідні знання щодо їх експлуатації та торгівлі товарами із засто­суванням штрихового кодування.

До продажу суб’єктами господарювання повинні прийматися товари, які марковані штриховими кодами EAN (UPC). Допус­кається реалізація товарів без застосування штрихового коду­вання на підприємствах сфери торгівлі, специфіка діяльності яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування ЕККА з використанням товарно-касових книг, згідно з переліком, затвердженим наказом Міністерства еконо­міки за погодженням з Міністерством фінансів і Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі та зареєстрованим в Міністерстві юстиції.

В разі неможливості зчитування сканером з товару штрих­кодової позначки (пошкодження штрихового коду на етикетці чи упаковці товару та ін.), суб’єкт господарювання повинен або промаркувати товар внутрішнім штриховим кодом, або виста­вити претензії постачальнику в установленому порядку.

Впровадження штрихового кодування в торгівлі полягає в автоматизації складських і роздрібних торгівельних операцій.

На складі встановлюється комп’ютер, підключений до локальної мережі магазину. При надходженні товару комірник або товарознавець заносять до бази даних інформацію про то­вар, у тому числі і його штриховий код. Вся занесена інформа­ція є доступною для бухгалтерії та торговельного залу магазину.

Продавець в автоматичному режимі формує прайс-лист на товар, що надійшов. Він є підставою для автоматичного розрахунку сум до сплати, виписки рахунків, формування чеків касових апаратів. При здійсненні покупки товар кладуть на стіл перед касовим апаратом, в який вмонтований сканер для зчиту­вання штрихового коду. На дисплеї касового апарату з’являєть­ся найменування або код товару. Фотоелементи сканера перет­ворюють промені світла, відбиті від поверхні, на яку нанесений код, в електричні сигнали, які обробляє комп’ютер. Сканери мо­жуть бути стаціонарні чи ручні. На підставі інформації з прайс-листа касовий апарат автоматично формує чек. Вся інформація про проданий товар одразу надходить до автоматизованої системи обліку.

Таким чином, у бухгалтерії автоматично формуються про­водки, продавець і комірник мають оперативну інформацію про залишки товарів, немає потреби вводити інформацію про продаж товарів з клавіатури.

Якщо товар, що надійшов, не має штрихового коду, його можна нанести самостійно, розробивши свою систему кодуван­ня. Для нанесення кодових міток використовуються: матричне друкування, термодрукування, термоперенесення, струмінне і лазерне друкування.

Штриховий код містить інформацію: про країну-виробни­ка, про виробника, код товару та контрольну цифру. Штрихові коди українських виробників починаються з цифр 482 – коду України.