Універсальна бухгалтерська система “1с: Підприємство. Версія 7.7” [10; 32 ].

“1С: Підприємство. Версія 7.7” може бути використана для ведення будь-яких розділів бухгалтерського обліку на під­приємствах різних типів. “1С: Підприємство. Версія 7.7” може підтримувати різні системи бухгалтерського обліку і вести облік на декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

“1С: Підприємство. Версія 7.7” має гнучкі можливості орга­нізації бухгалтерського обліку:

• синтетичного обліку за багаторівневим планом рахунків;

• за декількома планами рахунків;

• валютного обліку і обліку покриття валют;

• багатомірного аналітичного обліку;

• багаторівневого аналітичного обліку за кожним виміром;

• кількісного обліку;

• обліку на декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

Введення інформації в “1С: Підприємство. Версія 7.7” може бути організовано з різним ступенем автоматичності:

• в режимі ручного введення операцій;

• в режимі типових операцій;

• в режимі автоматичного формування операцій за доку­ментами.

Передбачені три режими запуску системи “1С: Підпри­ємство. Версія 7.7”:

• 1С: Конфігуратор;

• 1С: Налагоджувач;

• 1С: Підприємство (інформаційна база).

Крім того, режим 1С: Монітор дозволяє відслідкувати всіх користувачів системи “1С: Підприємство. Версія 7.7”:

Розрізняють базові (загальні) поняття і поняття компоненти “Бухгалтерський облік”.

Базові поняття “1С: Підприємство. Версія 7.7”:

• константи (назва підприємства, П.І.П. директора і голов­ного бухгалтера, ставка ПДВ та інше);

• довідники (багаторівневі, підпорядковані; валют, органі­зацій-партнерів, співробітників, товарів, основних засобів, інші);

• перерахування (види оплати – готівка, безготівковим перерахуванням, бартер; тип засновника – юридична та фізична особа; типи співробітників – штатний, сумісник і т.д.);

• документи (екранна форма, друкована форма – формують бухгалтерську операцію);

• журнали (включають список усіх документів чи за їх видами);

• звіти та обробки (регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність; обробки для сервісних чи регламентних дій – індексація цін у довіднику товарів).

Поняття компоненти “Бухгалтерський облік”:

• бухгалтерські рахунки (план рахунків, декілька планів рахунків одночасно, визначається довжина коду рахунка, кіль­кість рівнів субрахунків, кількість знаків у субрахунку кожного рівня);

• операції і проведення (кожна операція має проводку чи декілька проводок – за документом чи введена вручну);

• субконто – (аналітичні рахунки; об’єкти аналітичного обліку: основні засоби, НМА, товари і т.д. Вид субконто – до­відник або перерахування);

• типові операції (часто повторювані, задається сценарій типових проводок у спеціальних шаблонах);

• коректні проводки (заповнюється список коректних про­водок у відповідності з інструкцією до плану рахунків);

• журнали проводок і операцій (список операцій і про­водок).

Всю роботу з системою “1С: Підприємство. Версія 7.7”: можна розділити на два етапи, які можуть довільно чергу­ватися:

• конфігурація (налагодження);

• безпосередня робота користувача з інформаційною базою.

Конкретно конфігурацією визначається: набір констант; склад, структура і властивості довідників; форми перегляду списків довідників і введення їх елементів; склад і набір значень перерахувань; форми введення документів і операцій; форми журналів документів, операцій і проводок; набір планів рахун­ків і їх властивості; форми списків рахунків і введення рахунків; бухгалтерські рахунки; форми і алгоритм звітів і обробок; інтерфейс користувача (головне меню, набір панелей інструмен­тів); права користувача на доступ до різних об’єктів режимів програми.

Робота користувача з інформаційною базою здійснюється при запуску системи в режимі “1С: Підприємство. Версія 7.7”. Тут здійснюється введення документів та операцій, заповнення довідників, формування різних звітів, виконання різних регламентних розрахунків.

При налагодженні плану (планів) рахунків у режимі “конфі­гурація” визначається: аналітичний облік, валютний та кількіс­ний облік.

В плані рахунків задається по кожному рахунку:

• наявність субрахунків;

• довідники для аналітичного обліку (субконто 1, 2, 3 по­рядку);

• валютний рахунок;

• кількісний облік.

Довжина рахунка і підпорядкованих йому субрахунків може бути різна і визначається на етапі конфігурації системи.

Валютний облік. Можливість ведення валютного обліку за­дається в конфігурації. Валюти – в довіднику валют. Рахунок вважається валютним, якщо йому присвоєна ознака валютного обліку у плані рахунків. Для валютного рахунку підсумкова інформація накопичується у валюті (кожній окремо) та в еквіва­ленті по заданому у курсу довіднику валют.

Аналітичний облік. Можливість ведення аналітичного облі­ку і кількість можливих вимірів (розрізів) аналітичного обліку за одним рахунком задається в процесі конфігурації системи. Для аналітичного обліку передбачені субконто. Набір доступ­них видів субконто визначається на етапі конфігурації системи. Вид субконто – це сукупність однотипних об’єктів аналітично­го обліку. Кожний вид субконто має один із існуючих у системі типів даних, який визначає набір значень субконто цього виду – зви­чайно, це довідник або перерахування. Для деяких рахунків в плані рахунків задається декілька видів субконто. Аналітичний облік, який засновується на декількох видах субконто по одному рахунку називається багатомірним, тобто має декілька розрізів (аспектів) подання інформації. Наприклад, матеріали в розрізі складів і по складах в розрізі матеріалів, в цілому по всіх матеріалах і по всіх складах.

З іншого боку, аналітичний облік може бути багаторівневий, якщо одним із субконто рахунків є багаторівневий довідник. Наприклад, рахунок “Товари” – групи товарів – окремі товари (інформація підсумкова по товару і по групі товарів).

Кількісний облік. Сама можливість кількісного обліку за­дається на етапі конфігурації. Кількісний облік використо­вується в сукупності з аналітичним обліком.

Операції можуть бути введені вручну з використанням форми операції (визначаються конфігурацією – зміст, дата, но­мер, дебет, кредит, сума та інші реквізити) або через документи, для яких в конфігурації визначено формування операції. При введенні через документи багато реквізитів заповнюється автоматично, формування проводок теж автоматичне.

Типові операції застосовуються при ручному введенні опе­рацій. Типові операції формуються при роботі з інформаційною базою безпосередньо.

Розподіл обліку визначається на етапі конфігурації систе­ми. В одній інформаційній базі можна вести облік за декількома підприємствами і складати декілька балансів.

Для цього використовується розподілювач обліку – значення, наприклад, фірма, що заноситься в кожну проводку і дозволяє одержувати всі бухгалтерські підсумки по кожному такому значенню окремо.

Документи можуть використовуватися як окремо, так і взає­мопов’язано з операціями. Спільне використання функцій робо­ти з документами і операціями визначається можливістю авто­матичного формування бухгалтерських операцій документами.

Звітність:

• стандартні звіти (оборотно-сальдова відомість, шахматна, аналіз рахунка, карточка рахунка та ін.) – на рівні рахунка, суб­рахунка, субконто, валют, періодів – підсумки і детальні про­водки;

• регламентовані звіти (фінансова, податкова, статистична звітність);

• спеціалізовані звіти (створюються в конкретній конфігу­рації безпосередньо для даної організації – спеціальні вибірки інформації чи особливий вигляд друкованої форми).

Комплекс пов’язаних АРМ “Парус. Підприємство” [33].

1. Розробник – корпорація “Парус”.

2. Операційна оборонка – WINDOWS.

Призначення – для великих підприємств – “Парус – Корпо­рація”; для малого і середнього бізнесу – “Парус – Підприємст­во”; для бюджетних установ – “Парус – бюджет” – лінії програм корпорації “Парус”.

Побудована за модульним принципом.

“Парус – Підприємство” включає наступні модулі: “Адмі­ністратор”, “Бухгалтерія”, “Реалізація і склад”; готується мо­дуль “Персонал”.

Забезпечується інтеграція з програмами Microsoft Office (Word, Excel).

Забезпечується мультивалютність – можливість ведення обліку в двох валютах (основній і валюті операції).

Потужні засоби підготовки даних для фінансового аналізу.

Розмежування доступу до документів у модулі “Адмініст­ратор”.

Програма поставляється зі стандартною конфігурацією, має засоби гнучкого налагодження плану рахунків, номенкла­турного довідника, формування бланків тощо.

Модуль “Адміністратор”. Призначення модуля – установка системи, установка конфігурації, генерація баз даних; реєст­рація користувачів системи; розподіл прав доступу користувачів до розділів інформації і функцій системи; управління роботою користувачів, зміна їх прав доступу; управління базами даних (обновлення і перетворення БД; створення резервних копій; відновлення цілісності тощо); вихід з нештатних ситуацій, пов’язаних як зі збоями устаткування, так і помилками персоналу.

Повинен виконувати функції адміністратора спеціаліст з комп’ютерної техніки, не обов’язково бухгалтер.

Модуль “Бухгалтерія”. Регістри: “Залишки засобів за рахун­ками” (синтетичними та аналітичними); “Залишки матеріальних цінностей”; “Дебіторська / кредиторська заборгованість”; “Інвен­тарна картотека”, “Журнал обліку господарських операцій”.

Джерела інформації для обліку в системі “Парус”:

• документи можна перенести в журнал обліку господарсь­ких операцій;

• введення інформації безпосередньо в журнал обліку гос­подарських операцій;

• інвентарна картотека;

• інші модулі (“Персонал”, “Реалізація і склад тощо) та зов­нішні програми;

• залишки валютних активів і пасивів та динаміка курсів іноземних валют.

Зареєстрована в журнал обліку господарських операцій гос­подарська операція підлягає бухгалтерській обробці, занесенню на рахунки бухгалтерського обліку та у регістри.

Господарська операція складається із заголовка (зміст, дата, реквізити документа-основи, реквізити підтверджуючого доку­мента, контрагент “від кого”, контрагент “кому”, особлива помітка для групування операцій) та необмеженого числа бухгалтерських проводок (дебетовий рахунок (синтетичний) і п’ять аналітичних); кредитовий рахунок (синтетичний і п’ять аналітичних); код валюти; сума у валюті операції та у національній валюті; код (артикул), назва і кількість ТМЦ; номер партії, дата надходження ТМЦ).

Відомості взаєморозрахунків з дебіторами / кредиторами (по одному синтетичному рахунку в одній валюті з кожним контрагентом подокументно, помісячно). Можливість втручан­ня у відомості, які не обов’язково відповідають даним бухгалтерського обліку.

Оборотна відомість формується за будь-який період часу між двома датами. Не виходячи з оборотної відомості, можна отримати повний список господарських операцій, на основі яких сформований кожний рядок, та виправити їх.

Інвентарна картотека – розрахунок амортизації за будь-якою методикою; історія інвентарної картки, можливість відмінити останню операцію в ній.

Готується декілька типів оборотних відомостей:

• руху коштів за рахунками (по синтетичних рахунках і видах валют);

• по аналітичних рахунках;

• по кореспондуючих рахунках;

• по руху матеріальних цінностей (по рахунку ТМЦ в розрі­зі матеріально відповідальних осіб та назв ТМЦ).

Є генератор звітів.