- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні рекомендації
- •Частина іі “Основи іхтіології”
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи з курсу “Технологія виробництва продукції аквакультури” Частина іі “Основи іхтіології”
- •1. Історія розвитку фізіології
- •2. Дихання. Суть процесу дихання
- •Склад сухого атмосферного повітря
- •2.1. Особливості дихання у водному середовищі
- •Кількість кисню, розчиненого в прісній і морській воді за різних температур
- •2.2. Будова та функції зябрового апарата у риб
- •2.3. Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Площа зябрової поверхні деяких видів риб
- •2.4. Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Залежність частоти дихання у риб від температури
- •2.5. Особливості обміну газів у риб
- •2.6. Регуляція дихання
- •2.7. Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб
- •2.8. Додаткові органи дихання
- •2.9. Інші пристосування риб до малого вмісту кисню у воді
- •2.10. Плавальний міхур та його функції
- •3. Травлення
- •3.1. Особливості будови травної системи риб у зв'язку з характером харчування
- •3.2. Відносна довжина травного тракту у риб з різним характером живлення
- •Відносна довжина кишечнику у коропових риб з різним типом живлення
- •Відносна довжина кишкового тракту хижих риб
- •3.3. Анатомічні особливості травної системи риб
- •3.4. Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •3.5. Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •3.6. Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •3.7. Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Швидкість спорожнення кишкового тракту
- •Час спорожнений травного тракту у коропових
- •3.8. Секреція
- •3.9. Всмоктування
- •3.10. Моторика шлунково-кишкового тракту
- •3.11. Регуляція функцій травного тракту
- •4. Розмноження
- •Терміни достигання статевої зрілості риб в умовах України
- •4.1. Особливості функціонування статевої системи самців
- •4.2. Особливості функціонування статевої системи самок
- •Розміри ікринок
- •Показники овоґенезу у товстолобиків
- •4.3. Дозрівання і розвиток статевих продуктів
- •4.4. Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •4.5. Розмноження і розвиток
- •Література
Площа зябрової поверхні деяких видів риб
Назва риби |
Маса, г |
Дихальна поверхня зябер, см2/г |
Сріблястий карась |
10 |
1,7 |
Камбала |
135 |
6,7 |
Окунь |
73 |
16,7 |
Вугор |
100 |
0,9 |
Плітка |
100 |
1,9 |
Форель |
100 |
2,2 |
Тупець |
100 |
26,0 |
Функціонування за принципом безупинного протитоку, коли кров у зябрових капілярах рухається назустріч воді, що омиває зябра, дозволяє рибам отримувати з води О2 найбільш економічним шляхом. Руховий апарат, що обслуговує дихання у риб, еволюціонував у напрямку від примітивних ротоглоткових структур до спеціалізованих м'язів, які забезпечують вентиляцію зябер.
У більшості риб рот має великі або середні розміри, за винятком риб із невеличким трубчастим ротом, для яких всмоктування води з великою швидкістю забезпечує харчування. Зябра риб розташовані на великій площі, і тому опір потокові води незначний (невелика втрата напору), а рухливі частини насоса (нижня щелепа і зяброві кришки) значні, тому немає необхідності рухатися на великі відстані або дуже швидко.
Результативний водний потік буде пульсуючим. Мабуть, ефективність дихання була б ще вище, якби вода надходила рівномірно. Дихальний насос риб функціонально можна порівняти із двопоршневим насосом одинарної дії. Навіть під час роботи двох поршнів (нижня щелепа, зяброві кришки) із деякою розбіжністю фаз (зяброва кришка діє трохи пізніше нижньої щелепи) не виникає умов для тривалого рівномірного потоку води. Проте деяка різнофазність роботи поршнів знижує значення ротового клапана через зберігання негативного тиску за зябрами (оперкулярна порожнина усе ще розширена), після того як нижня щелепа починає закриватися, що зводить до мінімуму зворотний тік води через ротовий отвір. Наприклад, у зрілих самців лососів із сильно загнутими щелепами ротовий клапан у піднебіння не може стулитися з нижньою щелепою, але на роботу дихального насоса це, очевидно, не впливає. Основні фази роботи дихального насоса такі: оперкулярне всмоктування (фаза 1) і ротове нагнітання (фаза 3). Фази 2 і 4 є проміжними між фазами 1 і 3.
Таким чином, зябра розташовані ніби між двома насосами - ротовим (пов'язаним із ротовими м'язами) і зябровим (пов'язаним із рухом зябрової кришки), робота яких забезпечує прокачування води і вентиляцію зябер, через які за добу прокачується не менше 1 м3 води на один кілограм маси тіла.
Дихальні насоси костистих риб і акул мають, принаймні, одне важливе розходження. У костистих риб м'язи активно відчиняють і закривають зяброву порожнину. У акул зябрової кришки немає, але зяброву порожнину у них підтримують паличкоподібні хрящі. Заповнення зябрової порожнини водою наприкінці циклу видиху цілком обумовлено еластичністю хряща. Акули можуть прискорити спорожнення зябрової порожнини, але не заповнення. Костисті риби спроможні посилювати як вдих, так і видих, оскільки м'язи діють в обох фазах.
Риби, які переміщаються із середніми і високими швидкостями, перестають використовувати свій дихальний насос і переходять на напірну вентиляцію. Вода проходить через зябра під час просування риби вперед із відкритим ротом, що цілком задовольняє її дихальні потреби. Проте за такої вентиляції лобовий опір, порівняно з рухом із закритим ротом, зростає.