- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні рекомендації
- •Частина іі “Основи іхтіології”
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи з курсу “Технологія виробництва продукції аквакультури” Частина іі “Основи іхтіології”
- •1. Історія розвитку фізіології
- •2. Дихання. Суть процесу дихання
- •Склад сухого атмосферного повітря
- •2.1. Особливості дихання у водному середовищі
- •Кількість кисню, розчиненого в прісній і морській воді за різних температур
- •2.2. Будова та функції зябрового апарата у риб
- •2.3. Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Площа зябрової поверхні деяких видів риб
- •2.4. Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Залежність частоти дихання у риб від температури
- •2.5. Особливості обміну газів у риб
- •2.6. Регуляція дихання
- •2.7. Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб
- •2.8. Додаткові органи дихання
- •2.9. Інші пристосування риб до малого вмісту кисню у воді
- •2.10. Плавальний міхур та його функції
- •3. Травлення
- •3.1. Особливості будови травної системи риб у зв'язку з характером харчування
- •3.2. Відносна довжина травного тракту у риб з різним характером живлення
- •Відносна довжина кишечнику у коропових риб з різним типом живлення
- •Відносна довжина кишкового тракту хижих риб
- •3.3. Анатомічні особливості травної системи риб
- •3.4. Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •3.5. Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •3.6. Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •3.7. Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Швидкість спорожнення кишкового тракту
- •Час спорожнений травного тракту у коропових
- •3.8. Секреція
- •3.9. Всмоктування
- •3.10. Моторика шлунково-кишкового тракту
- •3.11. Регуляція функцій травного тракту
- •4. Розмноження
- •Терміни достигання статевої зрілості риб в умовах України
- •4.1. Особливості функціонування статевої системи самців
- •4.2. Особливості функціонування статевої системи самок
- •Розміри ікринок
- •Показники овоґенезу у товстолобиків
- •4.3. Дозрівання і розвиток статевих продуктів
- •4.4. Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •4.5. Розмноження і розвиток
- •Література
Розміри ікринок
Назва риби |
Розміри ікринки, мм |
Китова акула |
670 - 400 |
Плащеносна акула |
90-97 |
Струмкова форель |
4,0-6,5 |
Білий амур |
5,0-6,0 |
Мозамбікська тиляпія |
1,8-2,5 |
Короп |
0,9-1,5 |
Окунь |
2,0-2,5 |
Щука |
2,5-3,0 |
Чорноморський шпрот |
0,9-1,2 |
Золотий карась |
1,4-1,7 |
Ікринки, які викинуті і розвиваються в різних екологічних умовах, мають особливості, що сприяють їх пристосованості до середовища. У товщі води розвиваються пелагічні ікринки, на субстраті дна - донні або демерсальні.
У пелагічних ікринок плавучість забезпечується обводненням жовтка (у морських пелагічних ікринок вміст води до 97%, завдяки чому вони легші морської води, тоді як у донних - 60-76%), збільшенням перивітелінового простору, наявністю в жовтку жирових крапель (багато оселедців, камбали) або утворенням, відростків, які утримують ікринки в товщі води (сайра).
У чехоні, далекосхідних рослиноїдних риб, прохідних оселедців ікринки напівпелагічні. Вони розвиваються в товщі води тільки там, де є плин. У стоячій воді вони тонуть. Плавучість ікри забезпечується за рахунок обводнення її, в результаті чого діаметр ікринки різко збільшується (у рослиноїдних майже в 3 рази).
Ікринки, що відкладають на субстрат (рослини, камені, корчі й ін.), часто мають клейкі оболонки (осетрові, атлантичні і тихоокеанські оселедці, короп, карась, рибець тощо) або нитковидні чи гачкоподібні відростки, якими вони прикріплюються до субстрату. Ікринки части відкладають компактно, і кладки мають характерну форму. Наприклад, в окуня ікринки оточені грузлою студенистою речовиною, кладки мають вид довгих 2-3 м стрічок. Однак вони можуть і не прикріплюватися до субстрату (лососеві, миньок). Донні ікринки властиві здебільшого прісноводним і тим морським рибам, які нерестяться у прибережній зоні.
Кількість жовтка і плазми в ікринках різних видів риб неоднакова. За їх співвідношенням яйця костистих риб поділяють на олігоплазматичні (що містять мало плазми і багато жовтка) і поліплазматичні (багаті плазмою і бідні жовтком).
Резервний матеріал для живлення зародка складається переважно з білків і ліпідів; є невелика кількість полісахаридів і нейтральних жирів.
У багатьох риб цитоплазма овоцита містить жирові краплі, що складаються переважно з нейтральних жирів - гліцеридів.
В ікрі риб міститься багато води, також коливається вміст білків (від 12 до 30% сирої маси) і жирів (від 1 до 22% сирої маси). До того ж кількість білків переважає над кількістю жирів (відношення білки/жири, наприклад, у пеляді складає 1,17, у форелі - 3,25, у сазана - 4,15, а в щуки і судака - 21,19-21,66). Різна і калорійність ікри, наприклад в осетра і лосося вона складає 25522-25941 Дж/г, у барабулі 16318 Дж/г сухої речовини. Вміст вуглеводів незначний: глікоген виявляється (цитохімічно) в осетрових, лосося, пеляді, коропа.
Таким чином, головним джерелом енергії під час розвитку зародка є білки, за рахунок яких покривається до 70% енергії, що втрачається. Жири па відміну від жирів яєць птахів витрачаються менше. До того ж в пелагічних ікринках запас енергетичних речовин менший, у донних -більший.
Спостерігається зворотна залежність між індивідуальною плідністю і розмірами ікринок: у риб з великою ікрою плідність менша, із дрібної - більша (у кети діаметр ікринок 7-8 мм, плідність 2-4 тис. шт., у тріски діаметр ікринок 1,1-1,7 мм, плідність до 10 млн. шт.). Великий вплив на плідність робить забезпеченість риб їжею: за сприятливих умов харчування плідність більша.
Плідність залежить від розміру і віку риби. В однієї і тієї ж особи вона за інших рівних умов у міру росту спочатку збільшується, потім до старості зменшується, незважаючи на триваючий абсолютний ріст.
Зміни статевих залоз риб протягом року (річні статеві цикли) проходять за однією схемою. Однак у різних видів є особливості в дозріванні і у тривалості різних стадій зрілості.
На відтворну здатність риб найсильніше впливає їх вік, тому що якість статевих продуктів протягом життя різна. Найбільшу відтворну здатність мають самці середнього віку.
Під час збільшення віку в самок змінюється величина ікринок: спочатку вона зростає, а потім дещо зменшується. Змінюється і співвідношення ікринок різних розмірних груп: кількість великих спочатку збільшується, а потім зменшується.
Таблиця 11