Показники овоґенезу у товстолобиків

Вид риби	Плодючість робоча, тис.екз	Плодючість робоча відносна	Діаметр ікринок, що стулювалися, мм
Товстолобик білий	680 - 820	154-101	1,00-1,20 (1,4-1,7)
Товстолобик строкатий	803,6-492,3	51,1-44,0	1,30-2,18

Ікра в самок середнього віку має найкращі відтворні якості. Характер нересту й основні показники якості потомства під час нересту плідників різного віку неоднакові. Наприклад, плідники коропа, що нерестяться вперше, роблять це звичайно і недовго (близько 3 годин) або, навпаки, дуже довго, із проміжками, загалом понад добу. Ікра відрізняється поганим заплідненням (61-88,8%), великим відходом у період інкубації, що сягає іноді до 100%, тривалою інкубацією. Вихід молоді від однієї самки з нерестових ставків вкрай низький і нерівномірний (0-90 тис. шт.). Уповільнений ріст і великі відходи характерні для потомства і у разі подальшого вирощування, а саме в перше і друге літо життя.

4.3. Дозрівання і розвиток статевих продуктів

Для визначення індивідуальної абсолютної плодючості використовують дані маси гонад на різних стадіях розвитку, застосовуючи формулу:

Y = а + bx

За даними різних авторів ІАП коливається в різні роки від 75,4 до 1940,9 тис. шт., для великоротого буфала 60,5 - 245 тис. шт. ікринок.

4.4. Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб

Регуляція репродуктивної системи в риб, як і в інших класів хребетних тварин, регулюється системою ендокринних органів, що знаходиться у свою чергу під контролем центральної нервової системи. Незважаючи на відому автономність взаємодії репродуктивної, ендокринної і нервової систем, на цей комплекс постійно впливають різноманітні фактори зовнішнього середовища, які також впливають на розвиток різних ланок репродуктивної системи па всіх етапах онтогенезу. Регуляція репродуктивної системи має багаторівневий каскадний характер. Взаємодія різних рівнів регуляції в системі епіфіз - гіпофіз - гонада забезпечується системами прямого і зворотного зв'язку.

У гіпофізі - центральній ланці нейрогуморальної регуляції, основними гормонами, що здійснюють регуляцію розвитку гонад на всіх етапах онтогенезу, є два, які розрізняються за фізико-хімічними властивостями і біологічній дією - ЛГ- і ФСГ-подібні гонадотропні гормони (ГТГ), що визначають за допомогою впливу на стероїдогенез і відповідний розвиток генеративних і соматичних елементів гонад. Відносний розвиток і функціональні взаємовідносини цих часток гонади між собою визначає весь подальший гонадогенез.

Основою фізіологічної регуляції розвитку і підтримки визначеної статі в риб різних систематичних груп є статева специфічність гіпофізарних ГТГ. Порушення або зміна цієї структурно-функціональної специфічності ГТГ змінює певним чином характер стероїдогенезу в гонадах, приводячи до різноманітних порушень статевої функції: стерилізації гонад, інверсії статі, передчасного фізіологічного старіння репродуктивних систем тощо.