- •1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності
- •Закон україни Про митну справу в Україні
- •1.1.2. Відкрита економіка
- •1.1.3. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •Структура платіжного балансу
- •1.1.4. Світове господарство та міжнародний ринок
- •1.2.1. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності
- •1.3.1. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності
- •1.3.2. Мікроекономічний рівень
- •1.3.3. Макроекономічний рівень
- •2.1.1.Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •2.1.2. Україна та міжнародні інститути регулювання торгівлі
- •2.1.3. Факторні передумови міжнародної торгівлі України
- •2.1.4. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі
- •2.2.1. Міжнародна купівля-продаж товарів
- •2.2.2. Експортна діяльність в макро- та мікроекономічному вимірах
- •2.2.3. Імпортна політика: загальні цілі та актуальні проблеми України
- •2.2.4. Реекспорт та реімпорт
- •2.2.5. Прямі та опосередковані експортно-імпортні операції
- •2.3.1. Поняття та форми товарообмінних операцій
- •2.3.2. Бартерні операції (бартерні угоди, бартер)
- •2.3.3. Торговельні компенсаційні операції
- •2.3.4. Промислові компенсаційні операції
- •2.6.1. Поняття міжнародної торгівлі послугами
- •2.6.2. Види міжнародних послуг та їх класифікація
- •2.6.3. Міжнародний ринок послуг
- •2.6.4. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •2.6.5. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг
- •2.6.6. Інформаційні та електронні послуги як динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльності
- •2.6.7. Страхові послуги в міжнародній економічній діяльності
- •2.7.1. Поняття торговельно- посередницької діяльності
- •2.7.2. Юридичне забезпечення торговельного посередництва
- •2.7.3. Класифікація суб’єктів міжнародного посередництва
- •2.8.1. Поняття міжнародних технологічних послуг
- •2.8.2. Інжиніринг
- •2.8.3. Консалтинг
- •2.8.4. Франчайзинг
- •2.8.5. Реклама в міжнародній економічній діяльності
- •2.10.1. Сучасні тенденції розвитку транспорту в контексті світової динаміки
- •2.10.2. Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •2.10.3. Геостратегічні перспективи транспортного забезпечення міжнародного співробітництва України
- •2.10.4. Морський та річковий транспорт: світові тенденції та українські реалії
- •2.10.5. Залізничний транспорт: сучасні тенденції та роль у міжнародній економічній діяльності
- •2.10.6. Міжнародні автоперевезення
- •2.10.7. Авіатранспортні сполучення: стан та перспективи розвитку
- •2.10.8. Трубопровідний транспорт України
- •2.10.9. Роль транспорту для міжнародної комерційної діяльності
- •2.11.1. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму
- •З матеріалів Гаазької декларації Міжпарламентської конференції з туризму (Гаага, 10—14 квітня 1989 р.)
- •З матеріалів Гаазької декларації Міжпарламентської конференції з туризму (Гаага, 10—14 квітня 1989 р.)
- •2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму
- •2.11.3. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх цілей та діяльності
- •Туризм стає новим джерелом зростання національної економіки Китаю
- •2.11.4. Інститути та інструменти регулювання міжнародного туризму в Україні
- •Зі Статті 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму Закону України «Про туризм»
- •Зі Статті 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму Закону України «Про туризм»
- •2.11.5. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та завдання
- •З Додатка № 1 до Програми розвитку туризму в Україні до 2005 р.
- •3.1.1. Концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки
- •3.1.2. Моделі відкритої економічної політики
- •3.1.9. Антидемпінг як фактор у конкурентній боротьбі
- •3.2.1. Міжнародний рух технологій: предмет і сучасні тенденції
- •Постіндустріальні тенденції світової економіки як фактор міжнародного співробітництва
- •Закон України «Про стандартизацію»
- •3.2.4. Технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки
- •Науковий парк Кембриджського університету
- •Науково-промисловий парк Шеньчженя — перший китайський технополіс
- •Із закону україни «Про наукову і науково-технічну діяльність»
- •Політика єс у сфері стандартизації: методологічне значення для України
- •4.2.5. Економічна інтеграція
- •4.2.8. Прикордонне співробітництво в Україні
- •4.4.1. Завдання та умови європейської інтеграції України
- •Інтеграція на європейському континенті
- •Європейський Союз
- •Eкономічне партнерство між Україною та єс: основні засади, що їх установлює упс
- •4.4.3. Правові засади співробітництва України з єс
- •Угода про партнерство і співробітництво між Україною та єс
- •4.4.4. Україна в системі єврорегіонів
- •4.5.1. Чорноморське економічне співробітництво: сутність проекту
- •4.5.3. Чес у вимірах глобальних стратегій
- •4.5.4. Особливості та завдання участі України в чес
- •5.1.1. Сировинні ресурси в національному та світовому господарстві
- •5.1.2. Природні ресурси в системі міжнародних ринків
- •5.1.3. Види ресурсів
- •Необмежені й обмежені ресурси
- •5.1.4. Україна у світовій торгівлі сировиною
- •Загальна характеристика задоволення потреб України власними ресурсами, %
- •5.2.1. Паливний баланс у системі відкритої економіки України
- •Обсяги власного видобутку і потреба в споживанні нафти і газу
2.10.2. Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
Світові тенденції розвитку транспорту не оминули й Україну — державу, що розташована на перетині найважливіших транзитних і зовнішньоторговельних маршрутів між країнами Східно-Азіатського регіону і Європи. Тому питання оцінки об’єктивного потенціалу розвитку транспортної системи України, формування її міжнародно-транзитного статусу, розвитку відповідної інфраструктури, а також вироблення практичної програми дій мають особливо велике значення на етапі формування ринкової економіки в країні. Їх розв’язання є найважливішою умовою піднесення економіки країни та її інтеграції до світового господарства.
Коли мова йде про ті порівняльні переваги, які сьогодні зумовлюють особливе місце української держави в системі міжнародної торгівлі послугами, значною мірою мають на увазі її вигідне географічне положення між країнами на Сході та Заході Євразії. Традиційно високий рівень індустріального розвитку та вигідне географічне розташування зумовило те, що Україна має розвинену транспортну інфраструктуру, розгалужену мережу шляхів сполучень, велику кількість транспортних засобів. Ідеться про автомобільні та залізничні шляхи, морські та річкові порти, аеропорти, потужну систему нафто- та газопроводів.
Усе це зумовлює транзитний статус країни. Через її територію прокладено стратегічні трубопроводи, за допомогою яких здійснюється постачання країн Західної та Центральної Європи енергоносіями з родовищ на півночі та сході материка. Крім того, Україна забезпечує залізничні, морські, автошляхові, повітряні транспортні коридори, що цілком відповідає її історичній спеціалізації, змальованій ще у стародавніх переказах та середньовічних рукописах — розповідях про Великий шовковий шлях та шлях «із варягів у греки». Можна простежити й інший історичний зв’язок: Чумацький шлях та канали й засоби міжнародної торгівлі козацької доби. Нарешті, вже за часів СРСР транспортна інфраструктура України розвивалася, виходячи з її розташування на Заході імперії, наявності виходу до Чорного моря та Дунаю. У результаті близько 60 % експорту та імпорту колишнього СРСР обслуговувалося транспортною інфраструктурою України.
Транзитний статус України, її транспортний потенціал в умовах незалежності є об’єктом цілеспрямованих державних зусиль та інколи стає предметом міжнародних спорів. Природним фактом став перехід контролю над нерухомою інфраструктурою України, а також рухомим складом, який належав вітчизняним економічним суб’єктам або був приписаний до відповідних портів, станцій тощо (автомобільні, залізничні та водні транспортні засоби місцевого та віддаленого сполучення, авіаційний флот, Чорноморське морське пароплавство та Дунайське пароплавство) до національних власників та органів державного регулювання. Ще однією очевидною реальністю став оплачуваний транзит енергоносіїв східного походження у західному напрямку.
Щоправда, і стосовно першого моменту (насамперед, щодо власності України на Чорноморський та Дунайський флоти, залізничну інфраструктуру), й особливо стосовно другого моменту (передусім у рівнях оплати за транзит нафти та газу з боку Росії) Україні довелося відстоювати статус держави зі значним транспортним потенціалом, геостратегічними та транзитними перевагами.
Але головні ускладнення для України мали не міжнародну, а внутрішню природу: фактично пропорційно до загального спаду виробництва у 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшилися обсяги транспортування автошляхами, залізницями та авіамаршрутами. Спад був пов’язаний як зі зменшенням купівельної спроможності населення, браком коштів на ремонт, обслуговування та купівлю нових транспортних машин у транспортних підприємств, так і з розривом старих зв’язків (виробничих і гуманітарних), що існували в Союзі РСР.
Міжнародна транспортна виставка «Транс Україна—2001»
І нтеграція України в систему міжнародних економічних відносин відбувається через участь її в міжнародних спеціалізованих форумах, організацію таких заходів на своїй території. У цьому зв’язку важливу роль відіграє щорічна Міжнародна транспортна виставка «Транс Україна-2001». Уже п’ята така виставка була організована в жовтні 2001 р. в м. Одесі. Її експозиції були присвячені загальній проблематиці розвитку автомобільного, залізничного, авіаційного, морського і річкового транспорту України, організації залізничних, автомобільних, річково-морських та авіаперевезень, експедируванню, страхуванню, роботі портів, новим технологіям на транспорті та транспортній техніці, логістиці, обладнанню для портів, терміналів, питанням поширення інтермодальних систем, сучасних вантажних і складських технологій, поліпшенню умов зберігання, передпродажної обробки вантажів, пакуванню та ін.
У рамках виставки «Транс Україна-2001» було представлено такі основні тематичні розділи, що відображають складові системи українського транспорту:
Морський транспорт
Судноплавні, стивідорні та бункерні компанії, порти, суднобудівні і судноремонтні підприємства, суднове обладнання, морське страхування, морські перевезення, контейнерні перевезення, експедиторські компанії;
Автомобільний транспорт
Вантажні автомобілі й причепи, легковий автотранспорт, запасні частини і аксесуари, автокосметика, перевізники, експедитори, розвиток автомобільної інфраструктури, страхові компанії, дорожня техніка;
Залізничний транспорт
Експедиторські компанії, виробники рухомого складу й обладнання для залізниць, розвиток залізничної інфраструктури, страхування залізничних перевезень;
Авіаційний транспорт
Авіакомпанії, вантажні авіаперевезення, страхування авіаперевезень, виробники авіаційного обладнання, міжнародні аеропорти;
Логістика
Управління транспортом, організація інформаційних систем;
Спеціальна експозиція
Склад і складське господарство, обладнання для складських, вантажно-розвантажувальних робіт, митні послуги і термінали.
Традиційними учасниками виставки протягом багатьох років є найбільші компанії з 22-х країн світу, у тому числі Великої Британії, Австрії, Німеччини, Угорщини, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Росії, Грузії та ін.
Інформаційну підтримку виставки і заходів, що проводяться в її рамках, забезпечують найбільші спеціалізовані видання країн СНД і Європи «Судноплавство», «Транспорт» (Україна), «Jura» (Литва), «Морський журнал», «Військовий парад», «РЖД-Партнер», «Логістика» (Росія), «Грузинська транспортна система» (Грузія), «Компас експедитора і перевізника» (Білорусь), «Ocean Voice» (Англія).
У рамках виставки планується проведення міжнародної транспортної конференції під егідою SETREF, презентацій нових досягнень у галузі транспорту, зустрічей за круглим столом та ін.
З розвитком у країнах СНД ринкових відносин, найважливішою частиною яких є транспорт, наступає доба високопрофесійних організаторів транспортного процесу. Сприяти розвитку транспортних систем, збагатити учасників новими ідеями і стати імпульсом для встановлення ділових контактів покликана Міжнародна конференція «Шляхи підвищення ефективності роботи вантажного і пасажирського транспорту в Південно-Східній Європі», яка відбулася в жовтні 2001 р. в рамках виставки «Транс Україна».
Отже, виставка набула чималого міжнародного розголосу та масштабів. Але навіть і попередня виставка «Транс Україна-2000» зібрала на своїх майданчиках більш як 150 учасників і понад 7 тис. відвідувачів, більшість з яких представляла інтереси найбільших компаній України, близького і далекого зарубіжжя. Загальна площа експозиції становила понад 3 тис. м2.
Після тривалої кризи мала місце протягом останніх років існування СРСР та у перші дев’ять років української незалежності, більшості підприємств транспорту вдалося переламати тенденцію до зниження ділової активності і почати неухильне нарощування обсягів пасажирських і вантажних перевезень. У цих умовах головне завдання виставки полягає в тому, щоб залишатися в авангарді економічних перетворень, бути тим локомотивом, який приведе транспортну галузь України до процвітання.
З матеріалів Інтернету