- •1 Первісно общинний лад
- •2. Передумови причини виникнення кр.Норм теорія
- •3. Особливості державно-політичного устрою кр
- •4. Характеристика етапів розвитку кр
- •5. Характеристика зовн. Політики держави к. Русь
- •6. Внутрішня політика київських князів.
- •7. Християнство
- •8. Розпад кр
- •9.Галицько-Волинське князівство етапи розвитку
- •10Державний устрій Галицько-Волинської держави
- •11 .Характеристика внутрішньої і і зовнішньої політики князів Галицько-Волинського князівства (XII - поч.. Хiv ст.).
- •12. Причини завоювання пк та вкл. Соц-політ становище
- •13.Соціально-економічний розвиток укр. Земель у скаді Польщі та Литви
- •14. Люблінська унія. Наслідки
- •15. Кревська, Городельська Островсска Віленська унії
- •16Любл.Берест
- •17.Лит статути. Магдебурзьке право.
- •18. Причини виникнення укр. Козацтва. Реєстрове козацтво. Запорізька Січ.
- •19. Реєстрове козацтво
- •20. Воєнно – морські походи
- •22.Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр.
- •23. Характеристика етапів Визв.-війни під керівництвом б.Хмельницького(1648-1654рр.)
- •24.Характеристика міжнародних договорів в період Визв. Війни(Зборівський, Білоцерківський, Переяславський договри)
- •25. Гетьманщина в період Визв. Війни під керівництвом б.Хм. Характеристика.
- •26.Характеристика Гетьманщини після закінч. Визв. Війни (1654-1657рр.). Державотворча політика б. Хм.
- •27.Гетьмманщина у період гетьманування Мазепи (1687-1709рр.). Особливості періоду.
- •28.Гетьманщина XVIII ст.: хар-ка періоду. Введення рос. Законів. Діяльність Першої та Другої Малорос. Колегій, та рос. Тимчасового органа «Управління гетьманською владою»...
- •29.Період Руїни на території України. Передумови, причини початку періоду. Хар-ка періоду.
- •30. Діяльність гетьманів Лівобережної, Правобережної України: характеристика
- •31.Характеристика між нар. Договорів в період Руїни
- •32. Політичне, територіально-адміністративне, соціальне, економічне становище укр.. Земель напри. Хуііі ст. – на поч. Хіх ст. (у складі Рос. Імп. Та Австро-Угорщини)
- •33.Криза феод.-кріп. Системи в укр.. Землях у складі Рос. Імп. У першій пол.. Хіх ст.
- •34. Становище укр.. Земель у другій пол. Хіх ст. У складі Рос. Імп. Економ., соц. Реформи: зміст та наслідки для укр. Земель.
- •35.Соц.-економ. Модернізація в Україні у другій пол. Хіх – на поч. Хх ст. Промисловий переворот – індустріалізація, урбанізація; соц. Модернізація укр. Суспільства.
- •36.Сусп.-політ. Становище укр.. Земель у хіх ст. (Кирило-міфодієвське братство, укр. Громади)
- •40.Створення Радянського урядові України (грудень 1917 р.).
- •41.Встановлення Радянської влади
- •43.Укр. Радянська республіка у складі срср. Соціалістичне будівництво сус-ва: індустріалізація, колективізація, культурна революція.Утвердж. Тоталітаризму. Наслідки.
- •44.Україна у період другої світової та великої вітчизняної війни...
- •45. Україна у повоєнні роки (1945-1953). Політичне та економічне становище
- •46. Реформування економіки та зміни у суспільно-політичному житті урср у період "Відлиги" (1956-1961)
- •47. Основні тенденції у соціально-економічному та політичному житті України у період "Застою" (1962-1982)
- •49.Україна в період незалежності. Формування державницьцьких...
- •49.Україна в період незалежності. Формув. Держ засад внутр. Та зовн. Політики...
44.Україна у період другої світової та великої вітчизняної війни...
Об'єднання українських земель та радянізація західних областей України в 1939-1941 рр.
23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі.
Секретними протоколами обумовлювалися: поділ Польщі на сфери впливу і територіальні приєднання до Німеччини та СРСР; згода СРСР ввести свої війська після початку німецької окупації Польщі, про невтручання Німеччини в долю Прибалтійських держав та свободу дій СРСР та ін. Радянська територія окупації» східних територій Польщі передбачалася вздовж лінії Нарва-Вісла-Сан.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що започаткувало Другу світову війну. Швидко просуваючись у глиб польської території, німецькі частини 10 вересня 1939 р. підійшли до Бреста і Львова.
У 1939 р. війська Червоної армії вступили на територію Західної України і Західної Білорусії.
Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 рр. Звільнення України від нацистської окупації
22 червня 1941 р., з нападом Німеччини на Радянський Союз, Україна виявилася втягнутою у Другу світову війну. 29 червня німці взяли Львів, а до середини липня вже контролювали всю Галичину, Західну Волинь, Буковину та Бессарабію. Вирішальною для подальшого перебігу воєнних операцій стала битва під Уманню (10-12 серпня 1941 р.), під час якої було розбито радянську армію, яка перекривала доступ до Центральної та Східної України. Через місяць, 16 вересня 1941 р., впав Київ, а на початку листопада нацистські війська захопили практично всю територію України, за винятком Ворошиловграда і північно-східної частини Донбасу. Кепсько підготовлені та слабо озброєні радянські війська не могли стримувати натиск ворога.
(Діяльність радянських партизан і ОУН-УПА в роки Другої світової війни)
В умовах блискавичного просування німецьких військ у тилу в них опинилися цілі підрозділи радянських військ. Вони й стали базою радянського партизанського руху. На перших етапах він був виявом боротьби за самозбереження. Лише після утворення Українського штабу партизанського руху на чолі з Т.Строкачем 30 травня 1942 р. він набув організованіших форм. УШПР налагодив координацію дій партизанських загонів з операціями Червоної армії та постачання партизан за допомогою авіації.
Крім радянського руху Опору, билися з фашистськими окупантами й представники українського самостійницького руху, який діяв переважно на теренах Західної України. Перші партизанські загони на Поліссі й Волині створив Т.Боровець (вони не були зв'язані з ОУН). Сформований ним військовий загін «Поліська Січ» боровся в своєму регіоні з залишками Червоної армії. Коли німці спробували розпустити цей загін, Т.Боровець (Бульба) повернув зброю проти них, а також проти радянських партизанів. У 1942 р. на Волині виникли загони ОУН-Бандери та ОУН-Мельника.
(Україна в період Другої світової війни (1939-1945))
Наприкінці 1930-х років у Європі розжарювалася міжнародна ситуація. Дві тоталітарних держави – Німеччина й СРСР готувалися до територіальних захоплень. Їхні інтереси зіштовхнулися в Іспанії, де все-таки гору взяв профашистський уряд генерала Франко, що підтримував нацистський уряд Німеччини. Потім, була захоплена Австрія під приводом з’єднання німецьких земель. Пізніше, в 1938 році шляхом військового тиску була захоплена частина Чехословаччини (так звана Судетська область), а небагато пізніше окупована й сама Чехословаччина.
Однак цього Німеччини виявилася мало й нацистська верхівка, на чолі з Адольфом Гітлером, почала готуватися до війни в Європі. Агресивні плани Гітлера вимагали забезпечення позиції нейтралітету з боку СРСР. Радянський уряд який прагнув запобігти створення
44.1.
антирадянської коаліції в Європі, наприкінці 1938 р. узяв курс на зближення з фашистською Німеччиною.
З призначенням на посаду наркома іноземних справ у СРСР В. Молотова радянсько-німецькі переговори придбали офіційний характер, хоча і продовжували проводитися в обстановці таємності. А в серпні 1939 р. в Москву прилетів представник Гітлера - Рибентроп. Через нього Гітлер запропонував Сталіну розділити між собою Польщу, а також Естонію, Литву й Латвію, на що Сталін відразу погодився. Для широкої громадськості Рибентроп приїхав для того, щоб провести офіційні радянсько-німецькі переговори, на яких німецька сторона заявила, що будь-які політичні, економічні, територіальні інтереси СРСР будуть задоволені. Представники Німеччини також проінформували радянську сторону про плани почати бойові дії проти Польщі після 25 серпня 1939 р.
У ніч з 23 на 24 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною був підписаний пакт про ненапад і секретні протоколи до нього. Пакт передбачав наступні зобов'язання сторін:
- не воювати один з одним;
- не брати участь в угрупованнях держав, спрямованих проти іншої сторони;
- усі суперечки один з одним вирішувати винятково мирним шляхом;
- підтримувати постійні контакти між собою й інформувати друг друга в питаннях, що торкаються загальних інтересів.
1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. 17 вересня польський кордон перетнули війська Червоної армії. Офіційною радянською пропагандою це було кваліфіковано як «визвольний похід» у Західну Україну. 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів, а 28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу. 11 лютого 1940 р. в Москві була підписана економічна угода, згідно з якою на 15 травня 1941 р. Німеччина отримала від СРСР 632 тис. тонн хліба, 232 тис. тонн бензину, 23,5 тис. тонн бавовни, 50 тис. тонн марганцю, 900 кг платини тощо.
44.2.
У Бресті, Пінську, Ковелі відбулися спільні військові паради, що мало символізувати дружбу СРСР та Німеччини. Сталін, ведучи політичний торг із Гітлером, насамперед дбав про подальше розширення своєї імперії, про створення «зони безпеки» на західних кордонах. До того ж Сталін прагнув якомога скоріше покласти край визвольному рухові населення Західної України. Для цього застосовувалися не лише репресії. З тактичних міркувань було зроблено ряд кроків, спрямованих на обмеження польського впливу на цих землях. Зокрема, українська мова стала мовою викладання у названому на честь І. Франка Львівському університеті.
22 червня 1941 р. Німеччина порушила радянсько-німецький договір про ненапад, її армія без об’яви війни напала на СРСР. Германський фашизм намагався перетворити Східну Європу в “життєвий простір для арійської раси”, загубивши проживаюче там населення. Програма такого «освоєння» європейської частини
(Визволення України)
На початку жовтня 1944 р. територія України була повністю визволена від окупантів, а наприкінці того ж місяця війська 4-го Українського фронту вибили ворога із Закарпаття. 29 червня 1945 р. між СРСР і Чехословач-чиною підписано угоду про возз'єднання Закарпаття з Українською РСР. 8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня — Японія. Це означало, що Друга світова війна фактично закінчилася.
Отже, визволення України було важливою частиною процесу розгрому фашистських загарбників. Перемога стала можливою завдяки значному напруженню сил народу, мужності та відданості борців з окупантами, плідній співпраці фронту і тилу. Війна зумовила кардинальні зрушення в суспільному житті України. З одного боку — це невигойні рани та гігантські збитки, пов'язані з численними людськими жертвами, грабіжництвом окупантів, руйнаціями. З іншого — з війною пов'язані завоювання Україною авторитету на міжнародній арені, зростання свідомості та віри у свої сили народу, концентрація в межах однієї держави основної частини українських етнічних земель.