2. Передумови причини виникнення кр.Норм теорія

Норманська теорія - наукова теорія, що заклала підвалини норманізму - напрямку в українській і зарубіжній історіографії 18-20 ст., прихильники якого вважають норманів засновниками східнослов'яської державності, в тому числі й Київської Русі. Засновники - німецькі вчені Байер і Міллер, запрошені в 18 в. Катериною II для роботи у Російській Академії наук - спираються:

а) на «Повість временних літ» - (основне джерело того часу, написаний київським ченцем Нестором на поч. 12 , де перекладається легенда про запрошення слов'янськими племенами в якості князів 3-х братів на чолі з Рюриком (Синеус, Трувор) - варягів (вікінгів, норманів) по походженню;

б) першими керівниками К. Русі були нормани-князі Рюрик, Олег;

в) у творах римських істориків і ряді інших неславянских літописів затверджується про дикість і відсталість східно-слов'янських племен, що говорить нібито про їхню нездатність без: помочі ззовні заснувати таку могутню державу, як К. Русь.

Київська Русь

Основні передумови:

-На початок 8ст. в цілому завершився процес розселення слов'ян і утворення територіально визначених великих і малих союзів племен;

-Наявність у східнослов'янських союзів племен певних локальних відмінностей в культурі й побуті;

-Поступове переростання союзів племен у племінні князівства - додержавні об'єднання більш високого рівня, що передували появі першої східнослов'янської держави;

-Послаблення значення родової власності та формування приватної власності;

-Родова громада поступилася місцем сусідській громаді, що об'єднувала малі сім'ї, які вели самостійне господарство;

-Верховним органом племінного самоврядування стало віче - народні збори чоловіків-воїнів;

-Формування на межі 8-11ст. навколо Києва першої східнослов'янської держави, яку фахівці умовно називають Київським князівством Аскольда.

Причин провідної ролі Києва в державотворенні східних слов'ян:

-Вигідне географічне розташування, яке дозволяло київському князеві здійснювати контроль за багатьма притоками Дніпра - основними тогочасними торгівельними шляхами;

-Розташування на межі розселення кількох союзів племен і наявність природних рубежів;

-Можливість високого рівня соціально-економічного розвитку завдяки підтриманню контактів між різними східнослов'янськими племенами і запозиченню передових досягнень;

-Зростання і розвиток Києва за рахунок притоку населення з інших східнослов'янських земель.

Київське князівство виникло в результаті Полянського союзу - додержавного об'єднання полян, деревлян і сіверян. Арабські автори називали його Куявією, а літописець Руською землею. Влада в Київському князівстві належала династії Києвичів. Вважається, що саме воно стало територіальним і політичниим ядром, навколо якого сформмувалася Давньоруська держава. Племінні князівства зберігалися у східних слов'ян ще протягом століття тому, як виникла Давньоруська держава.

3. Особливості державно-політичного устрою кр

Київська Русь — ранньофеодальна держава з монархічною формою правління, при якій існувала така піраміда влади: а) на чолі держави - великий київський князь; б) найближче оточення, за допомогою якого великий київський князь управляв державою: особиста дружина

в) суд, збір данини і судових мит здійснювали спеціальні дружинники г) керування невеличкими містами здійснювали намісники великого князя - тисяцькі і посадники. До другої половини Х сторіччя на Русі не існувало індивідуально» власності на землю. Вона рахувалася спільною власністю князів, бояр, старших дружинників, а уособлювала її глава своєрідної корпорації - київський великий князь.

Важливі громадські та державні справи вирішувало віче — народні збори дорослого чоловічого населення. Цей орган влади логічно продовжує слов'янську традицію племінних зборів.

1)Великий князь немав абсолютної влади, Віче, боярська рада, дружина;

2)К.Р. - федеративна держава (союз між землями) - 11-12ст. воччини, удільні князі, центр. міста;

3)К.Р. - 1 етап розвитку - воєнна монархія;

4)Особлива гілка влади - місцува влада; намісна влада; функції:

збирання данини (навоз та полюддє) та контроль за введенням указів та реформ;

5)Розшарування суспільства. Утворення системи васально-ієрархічних відноси;

6)Судова влада - Великий князь, чиновники.

Князь, боярська рада, віче — це носії різних форм державності; основні елементи трьох моделей управління — монархічної, аристократичної та демократичної. Домінувала переважно князівська влада, але в періоди її ослаблення на перші ролі висувалися боярська рада і віче. Механізм політичної влади Давньоруської держави характеризується не тільки співпрацею, а й суперництвом і протистоянням його елементів, що, безумовно, надавало динаміки суспільному розвитку. Проте боярська рада і віче (на відміну від князя) не стали постійними органами влади з чітко окресленими функціями.