16Любл.Берест

Любліні 1 липня 1569 р. було проголошено унію. За її умовами Велике князівство Литовське об'єднувалося з Польським королівством в єдину державу - Річ Посполиту.

Протягом XV - XVI ст. Польське королівство перетворилось на шляхетську республіку. Влада короля обмежувалась сеймом, що складався з сенату, в якому засідали магнати (великі землевласники) та представники королівської адміністрації, і палати послів (складалась з посланців сеймиків, - органів самоврядування феодалів воєводств). Виборному королю заборонялось приймати важливі рішення без згоди сейму.

Важливими внутрішніми факторами підтримки польсько-литовської унії були: прагнення української, білоруської, литовської шляхти мати рівні привілеї з польською та обмежити сваволю магнатів, а також бажання полегшити свою ВІЙСЬКОВУ ПОВИННІСТЬ, Унії супротивились литовсько-руські магнати, які не бажали обмеження своїх прав, привілеїв та земельних володінь. Проте їх опозиція виявилась недостатньо сильною, щоб не допустити здійснення унії. Були ще й зовнішньополітичні фактори, які спонукали литовсько-польські правлячі кола до державного об'єднання. У першій половині XVI ст. Війни між Литвою та Московською державою тривали одна за одною Велике князівство Литовське потребувало значної фінансової та військової допомоги

стала подією величезної політичної ваги.

Люблінська унія сприяла посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму, ополяченню тогочасної української еліти.Українському народові загрожувало повне національне знищення. Польські магнати шляхта жорстоко визискували українських селян. Польський закон дозволяв феодалам карати селянина навіть смертю. Українських селян всіляко обмежували в правах. Якщо раніше підпорядкування українських територій Литвою відбувалось в основному мирним шляхом, часто через угоди і просто запрошення, аби швидше позбутися залежності від монголо-татарських ханів, то включення України у складі Польщі здійснювалося жорстокими військовими методами.

Після Люблінською унії до складу Польщі ввійшли воєводства: Руське (Галичина), Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське. За Литовським князівством залишалось Брестське воєводство та Пінщина.

Берестейська унія 1596 р

Собор уніатів видав ратифікаційну грамоту католицької єдності Українсько-Білоруської Церкви з Церквою Римською, яка тепер зберігається у Ватиканському архіві.

У свою чергу, собор православних прийняв дві постанови до всього українського народу, закликаючи й наступні покоління боротися проти унії. Обидва собори прокляли прибічників протилежної точки зору щодо унії, що стало початком шкідливої для України міжконфесійної боротьби.

Найважливішим результатом Брестської унії стало виникнення української греко-католицької церкви, яка в наступні чотири століття відіграла величезну позитивну роль у боротьбі українського народу за свої інтереси.

Таким чином, Люблінська унія 1569 р. та пов`язане з нею посилення національного гніту українського народу, Брестська унія 1596 р. та загострення міжконфесійної боротьби спричинили різке зростання національно-визвольної та антифеодальної боротьби українського народу