- •1 Первісно общинний лад
- •2. Передумови причини виникнення кр.Норм теорія
- •3. Особливості державно-політичного устрою кр
- •4. Характеристика етапів розвитку кр
- •5. Характеристика зовн. Політики держави к. Русь
- •6. Внутрішня політика київських князів.
- •7. Християнство
- •8. Розпад кр
- •9.Галицько-Волинське князівство етапи розвитку
- •10Державний устрій Галицько-Волинської держави
- •11 .Характеристика внутрішньої і і зовнішньої політики князів Галицько-Волинського князівства (XII - поч.. Хiv ст.).
- •12. Причини завоювання пк та вкл. Соц-політ становище
- •13.Соціально-економічний розвиток укр. Земель у скаді Польщі та Литви
- •14. Люблінська унія. Наслідки
- •15. Кревська, Городельська Островсска Віленська унії
- •16Любл.Берест
- •17.Лит статути. Магдебурзьке право.
- •18. Причини виникнення укр. Козацтва. Реєстрове козацтво. Запорізька Січ.
- •19. Реєстрове козацтво
- •20. Воєнно – морські походи
- •22.Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр.
- •23. Характеристика етапів Визв.-війни під керівництвом б.Хмельницького(1648-1654рр.)
- •24.Характеристика міжнародних договорів в період Визв. Війни(Зборівський, Білоцерківський, Переяславський договри)
- •25. Гетьманщина в період Визв. Війни під керівництвом б.Хм. Характеристика.
- •26.Характеристика Гетьманщини після закінч. Визв. Війни (1654-1657рр.). Державотворча політика б. Хм.
- •27.Гетьмманщина у період гетьманування Мазепи (1687-1709рр.). Особливості періоду.
- •28.Гетьманщина XVIII ст.: хар-ка періоду. Введення рос. Законів. Діяльність Першої та Другої Малорос. Колегій, та рос. Тимчасового органа «Управління гетьманською владою»...
- •29.Період Руїни на території України. Передумови, причини початку періоду. Хар-ка періоду.
- •30. Діяльність гетьманів Лівобережної, Правобережної України: характеристика
- •31.Характеристика між нар. Договорів в період Руїни
- •32. Політичне, територіально-адміністративне, соціальне, економічне становище укр.. Земель напри. Хуііі ст. – на поч. Хіх ст. (у складі Рос. Імп. Та Австро-Угорщини)
- •33.Криза феод.-кріп. Системи в укр.. Землях у складі Рос. Імп. У першій пол.. Хіх ст.
- •34. Становище укр.. Земель у другій пол. Хіх ст. У складі Рос. Імп. Економ., соц. Реформи: зміст та наслідки для укр. Земель.
- •35.Соц.-економ. Модернізація в Україні у другій пол. Хіх – на поч. Хх ст. Промисловий переворот – індустріалізація, урбанізація; соц. Модернізація укр. Суспільства.
- •36.Сусп.-політ. Становище укр.. Земель у хіх ст. (Кирило-міфодієвське братство, укр. Громади)
- •40.Створення Радянського урядові України (грудень 1917 р.).
- •41.Встановлення Радянської влади
- •43.Укр. Радянська республіка у складі срср. Соціалістичне будівництво сус-ва: індустріалізація, колективізація, культурна революція.Утвердж. Тоталітаризму. Наслідки.
- •44.Україна у період другої світової та великої вітчизняної війни...
- •45. Україна у повоєнні роки (1945-1953). Політичне та економічне становище
- •46. Реформування економіки та зміни у суспільно-політичному житті урср у період "Відлиги" (1956-1961)
- •47. Основні тенденції у соціально-економічному та політичному житті України у період "Застою" (1962-1982)
- •49.Україна в період незалежності. Формування державницьцьких...
- •49.Україна в період незалежності. Формув. Держ засад внутр. Та зовн. Політики...
31.Характеристика між нар. Договорів в період Руїни
1659р. Гадяцький трактат таємний договір між І.Виговським і Польщою, за ним: Укр.землі підвладні гетьману повинні увійти у вигляді конфидерації до Польщі під назвою «Руське воєводство» на умовах
1)обєднання на основі воєнно-політ. Союзу
2)кожна із сторін залишалась на рівних правах
3)Зберігались привілеї коз.страшини
4)Зберігався статус Православної церкви
5)реєстр в 30к.Обєднання військових зусиль під час воєнних дій
6)Виговському заборонялось вести самостійну зовнішню політику.
Війна Росії з Польщею. Андрусівським договір 1667р.
за Андрусівським перемир'ям, укладеним між Москвою і Польщею 9 лютого 1667 р. без участі українських представників передбачалося, що:
• Україна поділялася по Дніпру на дві частини: Лівобережжя залишалося у складі Московії, Правобережжя, крім Києва, а також Білорусь переходили під владу Польщі;
• Київ з околицями на 2 роки передавався Московії:
• Запорізька Січ мала перебувати у спільному володінні обох держав;
• Московії поверталися Смоленськ і Сіверщина. Андрусівське перемир'я фактично узаконювало поділ України між двома хижаками.
У 1665 підписав договір з Московською державою
«Московські статті», за яким:
Московські воєводи і залоги отримували право перебувати майже в усіх великих містах. Збирання податків покладалося на московських воєвод, а збори повністю мали надходити до царської скарбниці. Вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та за присутності царського представника. Гетьманський уряд позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої політики.
Митрополит української православної церкви призначався московською стороною.
1669 укладення договору «Глухівських статей», за цим договором:
Московські воєводи лишалися тільки в 5 містах, вони не мали права втручатися у справи місцевого управління. Встановлювався козацький реєстр у 30к. Гетьман мав право утримувати наймане військо у 1к компанійців. Податки мала збирати лише старшина. Гетьманові заборонялося вступати у відносини з іншими державами, ускладнювався перехід селян до козацького стану.
13 січня 1681 Бахчисарайський мирний договір між Московією та Туреччиною. За цим договором кордон між Туреччиною та Московською державою встановлювався по Дніпру. Туреччина приєднувала Північну Київщину, Брацлавщину та Поділля. Московія – Лівобережну Україну та Київ. Протягом 20 років територія між Бугом та Дніпром мала залишатися незаселеною.
6 травня 1686 між Польщею та Московією було укладено договір – «Вічний мир». За цим миром, який не передбачав обмежень у часі, Польща визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Брацлавщина та Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною. Польщі відходили Північна Київщина, Волинь і Галичина. Поділля залишалось під владою Туреччини.
32. Політичне, територіально-адміністративне, соціальне, економічне становище укр.. Земель напри. Хуііі ст. – на поч. Хіх ст. (у складі Рос. Імп. Та Австро-Угорщини)
У першій половині 19 ст. Україна входила до складу Російської імперії (Правобережна У., Лівобережна і Південна, або Степова) і Австрійської (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття). У 1796р. були ліквідовані намісництва і створені губернії та генерал-губернаторства, на чолі яких стояли призначені царем генерал-губернатори, наділені цивільними та військовими правами. Губернське правління здійснювалось при підтримці станових органів – дворянських зборів на чолі з предводителями дворянства.
Західноукраїнські землі поділялись на округи (циркулі), якими керували австрійські чиновники – окружні старости. Очолював управління в краї губернатор. Йому підпорядковувалось губернське присутствіє, яке знаходилось у Львові. В містах створювались магістрати на чолі з бургомістром та радниками, призначеними урядом.
За становою ознакою населення укр. поділялось на дворянство, духовенство, міське населення та селянство. Два перші стани не оподатковувались. Перша половина XIX століття була періодом остаточного урядування в правах дворянства України з дворянством Росії. Міське населення становило наприкінці 18ст. – 7%, Найголовнішою особливістю економічного розвитку цього періоду був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось:
32.1.
-у розвитку товарно-грошових відносин і проникненню капіталістичних відносин в сільське господарство;
- у руйнуванні селянських господарств;
- занепаді кріпосницької мануфактури.
Наслідком цього процесу було:
- зростання товарності сільського господарства;
- поглиблення спеціалізації окремих регіонів України в сільськогосподарському виробництві;
- розшарування поміщицьких господарств, які поступово почали набувати торгового характеру (у маєтках утворюються промислові підприємства, величезні вівчарні заводи).
В 30 рр. 19 ст. в промисловості починається технічний переворот, який веде до утвердження фабрично-заводського виробництва. На середину 19 ст. воно утверджується в металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій та ін. галузях.
Перше місце в промисловому виробництві України займала цукрова промисловість, яка забезпечувала 80% виробництва цукру в Росії. Друге місце займала суконна промисловість Починає розвиватись військова промисловість,машинобудівна, вугільна галузі промисловості.
У першій половині 19 ст. значно пожвавлюється торгівля, особливо ярмаркова. В 50рр. ярмарки набувають біржового характеру.
В умовах відсутності розвиненої мережі транспортних доріг важливе значення відіграв чумацький промисел, що забезпечував надходження до чорноморських портів 40 млн. зерна щорічно та завіз в Україну 8 млн. пудів солі та ін.
Зросла зовнішня торгівля. З України вивозили зерно, вовну, цукор. Український експорт становив 60% загальноросійського. Найбільшим портом була Одеса. Торгові зв’язки існували з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною.
Отже, на середину 19 ст. феодально-кріпосницька система господарювання перебувала в глибокій кризі, а товарно-грошові відносини, капіталістичне підприємство, одночасно з промисловим переворотом руйнують старі соціально-економічні відносини.
Протягом 1 половини 19 ст. було проведено ряд реформ економічного (розширення прав купецтва, по інвентаризації земельної власності, розширення прав підприємницької діяльності, державних селян) та адміністративного (до уніфікації управління та судочинства на Правобережній Україні) характеру.