- •1 Первісно общинний лад
- •2. Передумови причини виникнення кр.Норм теорія
- •3. Особливості державно-політичного устрою кр
- •4. Характеристика етапів розвитку кр
- •5. Характеристика зовн. Політики держави к. Русь
- •6. Внутрішня політика київських князів.
- •7. Християнство
- •8. Розпад кр
- •9.Галицько-Волинське князівство етапи розвитку
- •10Державний устрій Галицько-Волинської держави
- •11 .Характеристика внутрішньої і і зовнішньої політики князів Галицько-Волинського князівства (XII - поч.. Хiv ст.).
- •12. Причини завоювання пк та вкл. Соц-політ становище
- •13.Соціально-економічний розвиток укр. Земель у скаді Польщі та Литви
- •14. Люблінська унія. Наслідки
- •15. Кревська, Городельська Островсска Віленська унії
- •16Любл.Берест
- •17.Лит статути. Магдебурзьке право.
- •18. Причини виникнення укр. Козацтва. Реєстрове козацтво. Запорізька Січ.
- •19. Реєстрове козацтво
- •20. Воєнно – морські походи
- •22.Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр.
- •23. Характеристика етапів Визв.-війни під керівництвом б.Хмельницького(1648-1654рр.)
- •24.Характеристика міжнародних договорів в період Визв. Війни(Зборівський, Білоцерківський, Переяславський договри)
- •25. Гетьманщина в період Визв. Війни під керівництвом б.Хм. Характеристика.
- •26.Характеристика Гетьманщини після закінч. Визв. Війни (1654-1657рр.). Державотворча політика б. Хм.
- •27.Гетьмманщина у період гетьманування Мазепи (1687-1709рр.). Особливості періоду.
- •28.Гетьманщина XVIII ст.: хар-ка періоду. Введення рос. Законів. Діяльність Першої та Другої Малорос. Колегій, та рос. Тимчасового органа «Управління гетьманською владою»...
- •29.Період Руїни на території України. Передумови, причини початку періоду. Хар-ка періоду.
- •30. Діяльність гетьманів Лівобережної, Правобережної України: характеристика
- •31.Характеристика між нар. Договорів в період Руїни
- •32. Політичне, територіально-адміністративне, соціальне, економічне становище укр.. Земель напри. Хуііі ст. – на поч. Хіх ст. (у складі Рос. Імп. Та Австро-Угорщини)
- •33.Криза феод.-кріп. Системи в укр.. Землях у складі Рос. Імп. У першій пол.. Хіх ст.
- •34. Становище укр.. Земель у другій пол. Хіх ст. У складі Рос. Імп. Економ., соц. Реформи: зміст та наслідки для укр. Земель.
- •35.Соц.-економ. Модернізація в Україні у другій пол. Хіх – на поч. Хх ст. Промисловий переворот – індустріалізація, урбанізація; соц. Модернізація укр. Суспільства.
- •36.Сусп.-політ. Становище укр.. Земель у хіх ст. (Кирило-міфодієвське братство, укр. Громади)
- •40.Створення Радянського урядові України (грудень 1917 р.).
- •41.Встановлення Радянської влади
- •43.Укр. Радянська республіка у складі срср. Соціалістичне будівництво сус-ва: індустріалізація, колективізація, культурна революція.Утвердж. Тоталітаризму. Наслідки.
- •44.Україна у період другої світової та великої вітчизняної війни...
- •45. Україна у повоєнні роки (1945-1953). Політичне та економічне становище
- •46. Реформування економіки та зміни у суспільно-політичному житті урср у період "Відлиги" (1956-1961)
- •47. Основні тенденції у соціально-економічному та політичному житті України у період "Застою" (1962-1982)
- •49.Україна в період незалежності. Формування державницьцьких...
- •49.Україна в період незалежності. Формув. Держ засад внутр. Та зовн. Політики...
12. Причини завоювання пк та вкл. Соц-політ становище
У середині XIII ст. князь Міндаугас (Міндовг) об'єднав язичницькі племена, щоб дати відсіч натиску Тевтонського ордену німецьких хрестоносців-колонізаторів, що виник на прибалтійських землях. Із цієї боротьби литовці вийшли сильнішими й тісніше об'єднаними, ніж будь-коли. У перші десятиліття XIV ст. під проводом великого князя Гедимін, вони рушили на Білорусію.
Під час правління Ольгерд до 1350-х років поширив свою владу на дрібні князівства, розташовані на лівому березі Дніпра, а у 1362 р. його військо зайняло Київ. У 1363 р. литовці рушили на Поділля, завдавши нищівної поразки Золотій Орді. В той час, підпорядкувавши велику частину Білорусії та України (приблизно половину земель Київської Русі), Велике князівство Литовське стало найбільшим в Європі. Його утворення було видатним організаційним звершенням, особливо з погляду на те, що здійснене воно було менш ніж за 150 років. Під час просування Ольгерда вглиб України, населення часто вітало його війська, що переважно складалися з українських підданих або союзників. Якщо й спалахували бої, то, як правило, із Золотою Ордою.
для українців, особливо наддніпрянців, литовське панування було прийнятнішим, ніж жорстоке іго Золотої Орди. По-друге, литовці, за браком людей для управління своїми величезними завоюваннями (більшу частину Великого князівства Литовського складали українські землі), дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні посади. Така політика заохочувала українську знать приєднуватися до переможців. Нарешті, на відміну від монголо-татар, на литовців не дивилися як на цілковитих чужинців. Із просуванням культурно відсталих литовців, що трималися язичництва, їхня верхівка швидко потрапляла під культурні впливи своїх слов'янських підданих. Багато князів із династії Гедимінасів прийняли християнство. Руська (українська, білоруська) мова переважної більшості населення князівства стала офіційною мовою уряду. Виявляючи незмінну повагу до місцевих звичаїв, литовці часто проголошували: «Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо».
13.Соціально-економічний розвиток укр. Земель у скаді Польщі та Литви
Захоплення більшої частини укр. земель Великим Князівством Литовським (ВКЛ).Причини швидкого захоплення:
а) Русь була ослаблена золотоордынским ярмом;
б) багато князівств добровільно входили до складу Литви, намагаючись спілкою з ній убезпечити свої землі від тиску Тевтонського ордена і монголо-татарського ярма.
У відмінності від поділу товариства на класи, виникає станова система грунтувалася на правах, обов'язках або привілеях, установлених юридично. Дворянство - перше і головне серед усіх станів, що сформувалися в XIV-XV сторіччях. Цей стан склали різноманітні соц. групи. Самими численними були нижні прошарки шляхти. Усередині дворянського стана існували не тільки економічні відмінності, але і соціальне тертя. Міщани - біля 10-15 % населення укр. земель склали жителі міст (особливий стан). Відповідно до Магдебургскому права, усі жителі його міст, що одержали, були рівні між собою. Проте на ділі між городянами існували глибокі соц. -економічні відмінності. Багаті захоплювали всі посади і користувалися всіма привілеями міського самоврядування. Середній міський клас складався з дрібних купців і торговців. А робочий люд фактично був позбавлений усіх прав, оскільки не мав у місті власності. Саме городяни в етнічному відношенні були найбільше різношерстою частиною населення того часу. Селяни відрізнялися друг від друга особливими правами. Своє єдине право користуватися землею селянин відпрацьовував на панщині або сплачував феодалу оброк. Панщина рідко перевищувала 14 днів у році. Виконуючи регулярно всі умови селянин міг самий розпорядиться своїм земельним наділом (заповідати або продати).. У той же час у самому соц. -економічному укладі Речі Посполитой існували гострі проблеми і протиріччя.. Порушення экономіч. Рівноваги супроводжувалося наростанням соц. напруженості. Чим більш високих привілеїв домагалася для себе шляхта, тим більш погіршувалися життєві умови селян. У міру того як влада та багатство і привілеї в Речі Посполитой схилялися на сторону тих, хто рівняв себе з польською нацією і культурою, росло і накопичувалося невдоволення тих, хто не ототжнював себе з цією нацією і культурою.