33.Криза феод.-кріп. Системи в укр.. Землях у складі Рос. Імп. У першій пол.. Хіх ст.

У цей період у суспільно-економічному житті продовжували панувати кріпосницькі відношення. Поміщикам належало біля 70% усієї землі і 60% від загальної чисельності селян. Засноване на феодально-кріпосницькій системі, сільське господарство було малопродуктивним. Рутинна техніка, недостача в селян тягла, стихійні лиха й інші причини зумовили низьку врожайність. Пануючою формою експлуатації кріпаків залишалася панщина. Експлуатація фортечних супроводжувалася повним соціальним безправ'ям. Поміщик мав право продати селянина, відібрати майно, худобу. Спад фортечної промисловості посилився в період переходу від мануфактур до фабрик, що ґрунтувалися на техніці і вільнонайманої праці. Приблизно в середині 40-х років фабрична продукція активно витискує мануфактурну з ринку. Розробка вугільних багатств Донбасу в значній мірі здійснювалася з ініціативи заможних селян - підприємців. Помітно зросла роль в економіці важкої промисловості. Наприкінці 50-х років на У діяло 11 чавуноливарних, 32 залізоробних і 16 технічних заводів. Продуктивність праці, що зростала, у промисловому виробництві на У дала поштовх промисловому перевороту, що почався широким впровадженням у 40-х роках нового обладнання на цукрових заводах. Наявність широкої мережі ярмарків, торгів і базарів, великий товарообіг, постійна торгівля в містах - усе це говорило про зростання товарно-грошових відношень, поглибленні суспільного поділу праці, підриві основ кріпосницької системи. Процес розкладання феодально-кріпосницької системи в першій половині. XIX в. приймав більш інтенсивні форми. Продуктивні сили, що розвиваються, входили в конфлікт із відсталими виробничими відношеннями. Основне протиріччя - протиборство двох соціальних систем - відживаючої кріпосницької, що базувалася на натуральному веденні господарства, прикріпленні селянина до землі і його особистої залежності від поміщика і нової - капіталістичної, що визрівала під спудом панування феодалізму і базувалася на товарному виробництві, використанні вільнонайманої праці і машинної техніки, зосередженні засобів виробництва в руках капіталістів.

34. Становище укр.. Земель у другій пол. Хіх ст. У складі Рос. Імп. Економ., соц. Реформи: зміст та наслідки для укр. Земель.

Реформа местного самоуправления: проводилась в 2 этапа: 1864г.—земская реформа, 1870 г.—реформа городского самоуправления. По этой реформе с 1864 г. — в уездах и губерниях учреждались земские, собрания, избиравшие свои исполнительные органы — земские управы (соответственно уездные и губернские). С 1870 г. — в городах учреждались городские думы, избиравшие свой исполнительный орган — городские управы.

Судебная реформа была вызвана не соответствием старого законодательства новым ус¬ловиям. По этой реформе вместо сословного суда (отдельно для крестьян, дворян) вводился единый для всех бессословный суд, состоявший из коронного суда (по уголовным делам) и мирового суда (по гражданским и мелким уголовным делам). Была/введена независимость суда от административных органов (губернаторов, министров и т. п.). Решение суда считалось окончательным и могло быть обжаловано лишь вышестоящей су¬дебной инстанцией только в случае нарушения порядка судопроизводства.

Военная реформа была вызвана требованием реорганизации армии после поражения в Крымской воине. По этой реформе: для солдат вместо рекрутских наборов вводилась всеобщая воинская повинность (от которой освобождались лица с высшим образованием, духовенство,

34.1.

инородцы и др.). Сокращался срок службы с 20 лет, вначале до 12, а,затем до 6 лет в сухопутных войсках и 7 лет в военно-морском флоте. Были запрещены телесные наказания; для офицеров проведена реформа военно-учебных заведений, по которой учреждались военные гимназии, юнкерские училища, расширялось число мест в военных академиях и Академии Генерального штаба.

Финансовая реформа была вызвана требованием упорядочения финансов после Крымской войны и необходимостью поиска средств для проведения крестьянской реформы и для перевода страны на путь капиталистического развития. По этой реформе: учреждался Госбанк, сконцентрировавший в своих руках все финансы государства; отменена- система откупов территорий и косвенные налоги (за соль, вино, табак и др.), которые стали собирать вместо частных лиц государственные акцизные учреждения.

Необходимость реформы образования была вызвана увеличением спроса на специалистов в связи с началом капиталистического развития (потребность в инженерах, механиках, врачах и т. д.). По этой реформе: началось бурное строительство начальных, средних школ, училищ, гимназий (в 1856 г. 8 тыс. по всей России, в 1896 г.—78,7 тыс.); проведена реформа начального и среднего образования: вводился буржуазный принцип равенства всех сословий и национальностей, было разрешено открывать частные "школы. Обучение разделялось на классическое (гимназии, готовившие в университеты) и реальное (училища, готовившие в высшие технические учебные заведения).