Групування рисунків

Для зменшення кількості плаваючих об’єктів корисно розміщувати картинки групами. Наприклад, щоб розмістити дві картинки поруч можна застосувати команду \parbox чи оточення minipage:

\parbox [«позиціонування»]{«ширина»}{«текст»}

або

\begin{minipage}[«позиціонування»]{«ширина»}

текст

\end{minipage}

В обох випадках є обов’язковий параметр ширини за якою формується створюваний бокс і необов’язковий «позиціонування» – розташування сформованого боксу щодо базової лінії по вертикалі. Позиціонування може проводитися по центру (опція [c] – задана за замовчуванням), по верхній лінії ([t]) і по нижній лінії боксу ([b]). Шаблон для двох розташованих поруч малюнків може мати приблизно такий вигляд, як на рис. 6.11.

\begin{figure}[ht]\centering

\parbox[b]{0.45\textwidth}{\centering

\includegraphics{«Рисунок-1»}

\caption{«Підпис1»}\label {fig:metka2}

\begin{minipage}[b]{0.45\textwidth}

\centering

\includegraphics{«Рисунок-2»}

\caption{«Підпис2»}\label {fig:metka2}

\end{minipage}

\end{figure}

Приклад:

\noindent

\parbox[b][3cm][t]{10mm}{

\includegraphics[scale=0.25]{1.jpg}}

\hfill

\parbox[b][3cm][t]{60mm}{

Параметри команди parbox:

[b ]~--- вирівнювання боксів

по ~ нижній кромці;

[3cm ]~--- висота боксів;

[t ]~--- вертикальне вирівнювання

усередині боксу догори.

Недолік – доводиться підбирати висоту боксів вручну.}

Рис. 6.11. Розміщення рисунку та тексту групами

Використання команди \parbox чи оточення minipage залежить виключно від особистих вподобань. За допомогою них можна організувати і більш складні конструкції.

Рисунки з обтіканням тексту

Маленькі ілюстративні малюнки зручно робити «в оборку» з текстом, тобто текст повинен обтікати їх. Такі картинки розташовуються на зовнішній стороні сторінки, тобто ліворуч для парних і праворуч для непарних сторінок або у випадку одностороннього режиму друку.

Традиційно описуються два пакети для створення подібних малюнків: floatflt (\usepackage{floatflt}) і wrapfig (\usepackage{wrapfig}).

Floatflt більш автоматизований для розміщення картинок, але він так само частіше «ламається» при великому числі плаваючих об’єктів. Можливі навіть «втрати» картинок. Згадані пакети визначають оточення floatingfigure і wrapfigure, відповідно.

\ begin {floatingfigure} [«розміщення»] {«ширина»}

...

\ end {floatingfigure}

Необов’язковий параметр «розміщення» дозволяє змінити алгоритм розміщення картинки:

• rflt – розміщувати праворуч;

• lflt – розміщувати зліва;

• vflt – зліва для парних і праворуч для непарних сторінок (за замовчуванням).

\begin{wrapfigure}[«число рядків в оборку»]{«розмі-щення»}{«ширина»}

…

\end{wrapfigure}

На відміну від оточення floatingfigure wrapfigure вимагає визначити правила розміщення картинки. Доступні варіанти: праворуч ({r}), ліворуч ({l}), із зовнішнього боку сторінки ({i}) і з внутрішньої сторони сторінки ({o}). Якщо замість рядкових букв передати заголовні, то включається заборона на зсув по вертикалі – рисунок повинен бути розміщений починаючи з того рядка абзацу, в якій він був визначений.

Необов’язковий параметр «число рядків в оборку» дозволяє вказати кількість рядків тексту, які повинні бути збоку від картинки. При цьому виносна формула вважається за три рядки тексту. Якщо параметр не визначений, то число рядків обчислюється автоматично (це не є завжди оптимальним рішенням).

Приклад.

\begin{floatingfigure}{21mm}

\noindent

\hfil

\includegraphics[width=12mm] {1.jpg}

\hfil

\caption{\TeX}

\label{figCurvesFF}

\end{floatingfigure}

Це оточення не можна використовувати в ~ режимі twocolumn, відразу після заголовка розділу, вгорі сторінки. Але ~ можна використовувати його всередині команди parbox і ~ інших оточень, наприклад, multicols, що дозволяє обійти зазначені обмеження.