Стрілки з індексами
Команди \xleftarrow і \xrightarrow з пакету amsmath проводять розтяжні стрілки з індексами. Перший (необов'язковий) аргумент розміщується під стрілкою, а другий (обов'язковий) – над нею, див. рис. 4.14.
Приклад:
\[ 0 \xleftarrow[\zeta]{\alpha}
F\times\triangle[n-1]
\xrightarrow{\partial_0\alpha(b)}
E^{\partial_0b} \]
Рис. 4.14. Приклад зі стрілками
Математичні функції
Функції типу логарифма. Прийняті для позначення функцій імена sin, log і т.п. друкуються прямим шрифтом командами, складеними з \ й імені функції; між ім'ям функції і її аргументом автоматично вставляється маленький пробіл. Якщо ви хочете взяти аргумент функції в дужки, то їх треба набирати самому. Повний список команд для друку імен математичних функцій типу log наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
Список команд для друку імен математичних функцій
arccos |
\arccos |
deg |
\deg |
sin |
\sin |
cos |
\cos |
ker |
\ker |
arg |
\arg |
csc |
\csc |
sec |
\sec |
coth |
\coth |
hom |
\hom |
tanh |
\tanh |
exp |
\exp |
log |
\log |
arctan |
\arctan |
ln |
\ln |
tan |
\tan |
cot |
\cot |
sinh |
\sinh |
arcsin |
\arcsin |
dim |
\dim |
|
|
cosh |
\cosh |
lg |
\lg |
|
|
До будь-якої з команд можна поставити верхній і/або нижній індекс, див. рис. 4.15.
Приклад:
$\log_{1/16}2=-1/4 \quad \sin^2(\pi/6)=1/4$
Рис. 4.15. Приклад зі записом логарифму
Функції з межами
Функції типу lim друкуються прямим шрифтом; між ім'ям функції і її аргументом автоматично вставляється маленький пробіл.
Команди, які друкують імена функції з межами, наведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3.
Команди, які друкують імена функції з межами
lim sup |
\limsup |
sup |
\sup |
gcd |
\gcd |
lim |
\lim |
lim inf |
\liminf |
Pr |
\Pr |
max |
\max |
inf |
\inf |
|
|
det |
\det |
min |
\min |
|
|
Конструкції для багаторядкових виразів Матриці
Пакет amsmath вводить декілька спеціалізованих середовищ для набору матриць. Всередині стовпців вони завжди центруються. Крім matrix, в оточеннях pmatrix, bmatrix, vmatrix і Vmatrix автоматично друкуються дужки навколо, див. рис. 4.16.
Приклад.
\[ \begin{matrix} 0 & 1 \\ 1 & 0 \end{matrix} \qquad
\begin{pmatrix} 0 & -i \\ i & 0 \end{pmatrix} \qquad
\begin{bmatrix} 1 & 0 \\ 0 & -1 \end{bmatrix} \qquad
\begin{vmatrix} a & b \\ c & d \end{vmatrix} \qquad
\begin{Vmatrix} 1 & 0 \\ 0 & 1 \end{Vmatrix} \]
Рис. 4.16. Приклад зі записом матрицею
За замовчуванням допустима кількість стовпців дорівнює 10. Якщо потрібна більша кількість стовпців, то треба змінити значення лічильника MaxMatrixCols.
У великих матрицях рядок точок друкує команда \hdotsfor. Обов'язковий аргумент команди задає число стовпців, зайнятих точками, а необов'язковий (стоїть першим) – відстань між точками у відносних одиницях до стандартного, див. рис. 4.17.
Приклад:
\[ W(\Phi) = \begin{Vmatrix}
1 & 0 & \hdotsfor{2} & 0 \\
k_{n2} & 1 & 0 & \dots & 0 \\
\hdotsfor[2]{5} \\
k_{n1} & k_{n2} & \dots & k_{n\,n-1} & 1
\end{Vmatrix} \]
Рис. 4.17. Приклад зі записом великої матриці
Оточення smallmatrix призначено для набору матриць всередині текстового абзацу, див. рис. 4.18.
Приклад:
Щоб показати матрицю $\left(\begin{smallmatrix} a & b \\ c & d \end{smallmatrix} \right)$ ми записуємо наступне.
Рис. 4.18. Приклад зі записом матриці в тексті