Основні методи державного регулювання економіки:

Прямі методи
Непрямі методи
Правові методи
Економічні методи
Адміністративні методи

10.3. Фіскальна політика держави.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА (податково-бюджетна) – сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Функції фіскальної політики:

• вплив на стан господарської кон'юнктури

• перерозподіл національного доходу

• нагромадження необхідних ресурсів для функціонування соціальних програм .

У довгостроковому періоді залежність доходів держави від рівня податків описується за допомогою кривої Лаффера (ім’я американського економіста Артура Лаффера, представника школи економіки пропозиції).

Крива Лаффера

Фіскальна політика складається з:
встановлення розмірів і видів оподаткування, практична акумуляція коштів у бюджеті	витрати коштів бюджету на проведення економічних і соціальних програм

Податок відіграє стимулюючу роль для динаміки виробництва.

Податки класифікують на:

прямі –

непрямі –

Податкові ставки поділяють на:

• пропорційні –

• прогресивні –

• регресивні –

Оподаткування як макроекономічний інструмент відіграє роль:

• регулює доходи населення і впливає через них на розміри сукупного попиту на величину ВНП,

• регулювання величини цін.

До основних елементів у структурі державних витрат належать –

Видатки державного бюджету, спрямовуються в двох основна напрямках:

1) державне споживання (державні закупки товарів і послуг); це, насамперед, військова продукція, інвестиційні товари (засоби виробництва), соціальні блага і послуги, освіта, охорона здоров'я тощо;

2) дотації і трансфертні платежі; фінансова допомога підприємствам і окремим особам.

Дискреційна фіскальна політика – передбачає свідомі, цілеспрямовані дії держави щодо змін в оподаткуванні та державних витратах.

Під недискреційною фіскальною політикою розуміють автоматичні зміни (без додаткового втручання уряду) в обсягах податкових надходжень та державних витрат.

Недискреційна або автоматична фіскальна політика виконує важливу стабілізаційну функцію в економіці.

Державний бюджет –

Залежно від співвідношення між надходженнями та витратами можливі наступні стани держбюджету:

• збалансований бюджет -

• дефіцитний бюджет -

• профіцитний бюджет -

Бюджетна політика в Україні на сучасному етапі характеризується:

10.4. Кредитно-грошова політика держави та інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.

Сукупність заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на стан кредиту і грошового обігу з метою регулювання господарської кон’юнктури, дістала назву кредитно-грошової політики.

КРЕДИТНО-ГРОШОВА ПОЛІТИКА (МОНЕТАРНА)-

Кількісна теорія грошей визначає попит на гроші за допомогою рівняння обміну: MV = PY,

де M –

Y –

P –

Y –

ЕФЕКТ "НЕЙТРАЛЬНОСТІ ГРОШЕЙ" – зміна кількості грошей в обігу не здійснює впливу на реальні макроекономічні величини, а відображається на коливаннях номінальних змінних.

МОНЕТАРНЕ ПРАВИЛО – держава (центральний банк) повинна підтримувати темп росту грошової маси на рівні середніх темпів зростання реального ВВП, тоді рівень цін в економіці буде стабільний.

КРЕДИТНО-ГРОШОВА (МОНЕТАРНА) ПОЛІТИКА полягає у регулюванні та управлінні грошовим обігом шляхом політики, що проводиться Центральним Банком з метою підтримки певних пропорцій між інвестуванням, заощадженням та споживанням.

Центральний банк виступає основним суб’єктом монетарної політики

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК –

Інструментами грошово-кредитної політики держави є:

• емісія грошей;

• зміна облікової ставки;

• зміна норм мінімальних резервів;

• кількісні обмеження кредиту;

• операції на відкритому ринку.

Банківська система в ринковій економіці є, як правило, двохрівневою і включає центральний банк (емісійний) та комерційні банки різних видів.

Основними функціями центрального банку є:

Основними функціями комерційних банків є:

Цілі кредитно-грошової (монетарної) політики:

Кінцеві цілі – економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, сталий платіжний баланс.

Проміжні цільові орієнтири – грошова маса, ставка процента, обмінний (валютний) курс.

Кінцеві цілі реалізуються монетарною політикою як один із напрямів економічної політики держави в цілому.

Згідно з Конституцією України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні.