- •Тема 1. Вступ до курсу. Предмет і метод економічної теорії План
- •Міні-лексикон:
- •1.1. Зародження та основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •1.2. Предмет та об’єкт дослідження економічної теорії
- •1.3. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів
- •1.4. Функції економічної теорії
- •Функції економічної теорії
- •1.5. Методологія теоретико-економічних досліджень
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Економічна система суспільства.
- •Міні-лексикон:
- •3. Місце і роль власності в економічній системі. Сутність, види та форми власності.
- •Відносини з приводу привласнення об’єктів власності;
- •Відносини з приводу економічних форм реалізації об’єктів власності;
- •Відносини з приводу господарського використання об’єктів власності;
- •4. Економічні потреби та інтереси - головні рушійні сили економічного прогресу
- •Puc. 2.9. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів
- •Тема 3. Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція План
- •Міні-лексикон:
- •3.1. Виробництво як суспільний процес, його сутність та структура.
- •Робоча сила – у економічній теорії — здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності
- •Інформація
- •Підприємницькі здібності
- •Екологія
- •Підприємницькі здібності - це особливі здібності окремих людей свідомо йти на ризик, мобілізацію ресурсів, їх організацію у виробничому процесі
- •3.3. Ефективність суспільного виробництва та її показники.
- •3.4. Благо як системоутворююча категорія господарювання. Товар та його властивості
- •3.5. Гроші як основоположна економічна категорія розвинутих товарних відносин. Теоретичні концепції виникнення грошей.
- •3.6. Функції грошей та їх еволюція.
- •Питання до самоконтролю:
- •Тема 4. Ринкова економіка: суть, структура
- •Міні – лексикон:
- •4.1. Поняття ринку та умови його функціонування
- •4.2. Ринковий механізм , його сутність та елементи
- •4.3. Структура ринку.
- •4.4. Інфраструктура ринку, її роль та значення.
- •4.5. Переваги та обмеження ринкової економіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Капітал як економічна категорія і фактор виробництва. План
- •Міні – лексикон:
- •5.1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •5.2. Промисловий капітал, його кругооборот та оборот. Основний і оборотний капітал
- •Основний капітал - це капітал, авансований на засоби праці. Тобто, це поняття вужче, ніж поняття постійний капітал.
- •5.3. Витрати виробництва: сутність, структура, види та фактори, що визначають їх динаміку.
- •5.4. Природа та генезис торговельного капіталу. Витрати обігу та торговельний прибуток
- •Тема 6. Теорія поведінки споживача
- •Міні – лексикон:
- •6.1. Основний зміст теорії поведінки споживача
- •6.2. Корисність. Максимізація корисності.
- •Криві байдужості та їх властивості. Карта кривих байдужості.
- •6.4. Бюджетне обмеження та бюджетна лінія.
- •6.5. Умови рівноваги споживача
- •Тема 7. Підприємство в умовах ринкового господарювання План
- •Міні-лексикон:
- •7.1. Сутність та умови підприємницької діяльності.
- •7.2. Підприємство як суб‘єкт підприємницької діяльності.
- •7.3. Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •7.4. Ринково-конкурентне середовище функціонування підприємства.
- •Тема 8. Сутність процесу суспільного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства План
- •Міні-лексикон:
- •8.1. Зміст процесу суспільного відтворення .
- •8.2. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.
- •8.3. Способи виміру валового національного продукту.
- •8.4. Економічне зростання, його типи та рушійні сили.
- •Тема 9. Макроекономічна рівновага та циклічність суспільного виробництва
- •9.1. Сукупний попит та сукупна пропозиція.
- •Чинники, що впливають на сукупний попит цінові чинники:
- •Нецінові чинники:
- •Чинники, що впливають на сукупну пропозицію цінові чинники:
- •До них можна віднести
- •9.2. Природа та специфіка циклічності економічного розвитку. Цикли і кризи.
- •9.3. Економічна сутність, соціально-економічні наслідки та види інфляції. Протиінфляційні заходи.
- •9.4. Зайнятість та безробіття: сутність, види, значення та наслідки.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Державне регулювання в умовах ринкової економіки. План
- •Міні-лексикон:
- •10.1. Необхідність та сутність державного регулювання в ринковій економіці.
- •10.2. Економічні функції і роль держави в різних економічних системах.
- •Основні методи державного регулювання економіки:
- •10.3. Фіскальна політика держави.
- •Податки класифікують на:
- •10.4. Кредитно-грошова політика держави та інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •10.5. Регулювання зайнятості та доходів.
- •10.6. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Тема 11. Теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки україни План
- •Міні-лексикон
- •11.1. Причини кризи та розпаду командно-адміністративної системи.
- •11.2. Трансформація відносин власності – основа перетворень економічної системи.
- •11.3. Демонополізація економіки та формування конкурентного середовища.
- •11.4. Реформування фінансово-кредитної системи.
- •11.6. Зовнішньоекономічна політика України в перехідний період.
- •IV. Закономірності розвитку світового господарства
- •Тема 12. Закономірності розвитку світового господарства План
- •Міні-лексикон
- •12.1. Об’єктивні передумови становлення та сутність сучасного світового господарства.
- •Етапи розвитку світового господарства:
- •12.2. Світовий ринок і міжнародна торгівля.
- •Теорії міжнародної торгівлі:
- •Показники зовнішньоторговельних відносин:
- •12.3. Міжнародні валютні відносини. Валютні ринки, валютні курси та механізм їх регулювання.
- •12.4. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загальноцивілізаційні проблеми людства.
Основні методи державного регулювання економіки:
Прямі методи |
|
Непрямі методи |
|
Правові методи |
|
Економічні методи |
|
Адміністративні методи |
|
10.3. Фіскальна політика держави.
ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА (податково-бюджетна) – сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.
Функції фіскальної політики:
вплив на стан господарської кон'юнктури
перерозподіл національного доходу
нагромадження необхідних ресурсів для функціонування соціальних програм .
У довгостроковому періоді залежність доходів держави від рівня податків описується за допомогою кривої Лаффера (ім’я американського економіста Артура Лаффера, представника школи економіки пропозиції).
Крива Лаффера
Фіскальна політика складається з: |
|
встановлення розмірів і видів оподаткування, практична акумуляція коштів у бюджеті |
витрати коштів бюджету на проведення економічних і соціальних програм |
Податок відіграє стимулюючу роль для динаміки виробництва.
Податки класифікують на:
прямі –
непрямі –
Податкові ставки поділяють на:
пропорційні –
прогресивні –
регресивні –
Оподаткування як макроекономічний інструмент відіграє роль:
регулює доходи населення і впливає через них на розміри сукупного попиту на величину ВНП,
регулювання величини цін.
До основних елементів у структурі державних витрат належать –
Видатки державного бюджету, спрямовуються в двох основна напрямках:
1) державне споживання (державні закупки товарів і послуг); це, насамперед, військова продукція, інвестиційні товари (засоби виробництва), соціальні блага і послуги, освіта, охорона здоров'я тощо;
2) дотації і трансфертні платежі; фінансова допомога підприємствам і окремим особам.
Дискреційна фіскальна політика – передбачає свідомі, цілеспрямовані дії держави щодо змін в оподаткуванні та державних витратах.
Під недискреційною фіскальною політикою розуміють автоматичні зміни (без додаткового втручання уряду) в обсягах податкових надходжень та державних витрат.
Недискреційна або автоматична фіскальна політика виконує важливу стабілізаційну функцію в економіці.
Державний бюджет –
Залежно від співвідношення між надходженнями та витратами можливі наступні стани держбюджету:
збалансований бюджет -
дефіцитний бюджет -
профіцитний бюджет -
Бюджетна політика в Україні на сучасному етапі характеризується:
10.4. Кредитно-грошова політика держави та інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
Сукупність заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на стан кредиту і грошового обігу з метою регулювання господарської кон’юнктури, дістала назву кредитно-грошової політики.
КРЕДИТНО-ГРОШОВА ПОЛІТИКА (МОНЕТАРНА)-
Кількісна теорія грошей визначає попит на гроші за допомогою рівняння обміну: MV = PY,
де M –
Y –
P –
Y –
ЕФЕКТ "НЕЙТРАЛЬНОСТІ ГРОШЕЙ" – зміна кількості грошей в обігу не здійснює впливу на реальні макроекономічні величини, а відображається на коливаннях номінальних змінних.
МОНЕТАРНЕ ПРАВИЛО – держава (центральний банк) повинна підтримувати темп росту грошової маси на рівні середніх темпів зростання реального ВВП, тоді рівень цін в економіці буде стабільний.
КРЕДИТНО-ГРОШОВА (МОНЕТАРНА) ПОЛІТИКА полягає у регулюванні та управлінні грошовим обігом шляхом політики, що проводиться Центральним Банком з метою підтримки певних пропорцій між інвестуванням, заощадженням та споживанням.
Центральний банк виступає основним суб’єктом монетарної політики
ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК –
Інструментами грошово-кредитної політики держави є:
емісія грошей;
зміна облікової ставки;
зміна норм мінімальних резервів;
кількісні обмеження кредиту;
операції на відкритому ринку.
Банківська система в ринковій економіці є, як правило, двохрівневою і включає центральний банк (емісійний) та комерційні банки різних видів.
Основними функціями центрального банку є:
Основними функціями комерційних банків є:
Цілі кредитно-грошової (монетарної) політики:
Кінцеві цілі – економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, сталий платіжний баланс.
Проміжні цільові орієнтири – грошова маса, ставка процента, обмінний (валютний) курс.
Кінцеві цілі реалізуються монетарною політикою як один із напрямів економічної політики держави в цілому.
Згідно з Конституцією України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні.