1.2. Предмет та об’єкт дослідження економічної теорії

З розвитком економіки як науки змінювалися погляди на її предмет і практичну функцію. В короткій історичній ретроспективі еволюція визначення предмета економічної теорії пройшла різні етапи, набуваючи при цьому наступних форм:

- вчення про закони домашнього господарства, домоводства (давньогрецькі та давньоримські мислителі );

- наука про створення, примноження та розподіл багатства нації (меркантилісти, фізіократи, класична політична економія );

- наука про виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства, які розглядаються з позицій класового підходу (марксизм);

- наука про поведінку індивідів і соціальних інститутів (фірм, груп людей), шляхів і засобів досягнення ними своєї мети, обгрунтування економічної політики окремих фірм (маржиналісти);

- наука про дослідження нормальної життєдіяльності людського суспільства, багатства і частково людини, стимулів до дії і мотивів протидії (А.Маршалл);

- наука про функціонування національної економіки як єдикого цілого, розробка економічної політики держави (Дж.М.Кейнс);

- наука про повсякденне ділове життя і економічну діяльність людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів (П. Самуельсон);

- наука про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини (К.Р.Макконнелл, С.Л. Брю);

Дамо узагальнене визначення предмета економічної теорії в її сучасному трактуванні:

Економічна теорія — наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні

Разом з еволюцією визначення предмета еволюціонувала і назва економічної науки.

Рис. 1.3. Еволюція назви економічної нау

к и

Економічна теорія в широкому розумінні включає п’ять основних розділів.

Рис. 1.4. Структура загальної економічної теорії

Залежно від функціональної мети економічна теорія поділяється на:

- позитивну економічну теорію, яка пізнає економічні прицеси і явища, розкриває їхні взаємозв’язки і взаємозалежності такими як вони є;

- нормативну економічну теорію, яка вивчає об’єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки і стверджує, що повинно бути, як повинно розвиватися економічне життя суспільства.

1.3. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів

В результаті наукового узагальнення реально існуючих економічних відносин, явищ і процесів та зв’язків і взаємозалежностей між ними формулюються економічні категорії і закони. Останні в своїй сукупностї утворюють систему економічних законів.

Економічні категорії

узагальнююче поняття, яке виражає істотні сторони економічних явищ і процесів, відбиває глибинні процеси економічного розвитку. Економічні категорії бувають двох видів: вічні та історичні.

Економічні закони Що ж слід розуміти під економічним законом? Це найбільш стійкі, істотні постійно повторювані об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Як стверджує відомий англійський економіст А.Маршал, економічні закони - це вираз суспільних тенденцій, "узагальнення, яке проголошує, що від членів будь-якої соціальної групи за визначених умов можна чекати певного способу дій

Рис.1.5. Система економічних законів

Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку

суспільства, передбачити його перспективу і зорієнтувати поведінку господарюючих суб’єктів відповідно до певного економічного середовища.

Подібне пізнання та використання економічних законів може бути емпіричним

( несвідомим, інтуітивним ) або науковим ( усвідомленим, пізнаним, а отже, і більш ефективним ).

Розрізняють наступні рівні використання економічних законів:

Рис. 1.6. Рівні використання економічних законів