9.3. Економічна сутність, соціально-економічні наслідки та види інфляції. Протиінфляційні заходи.

Інфляція це процес пов‘язаний з знеціненням грошей, який проявляється у стійкому підвищенні загального рівня цін в економіці у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

ІНФЛЯЦІЯ – зростання загального рівня цін та знецінення грошей, що є двома сторонами одного й того самого процесу.

Інфляція це процентна зміна рівня цін.

На практиці інфляція, як правило вимірюється зміною індексу споживчих цін.

Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

Причини інфляції:

По - перше, це диспропорційність , або незбалансованість державних витрат і доходів, що роявляється в дифіциті держбюджета. Якщо цей дифіцит фінансується за ррахунок активного використання «друкарського верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції. По - друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєні цілі означає не тільки втрату національного багацтва. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроміжний попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збілшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу. По - третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшеють небезпечність « імпортованої» інфляції. По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційної політики

За можливістю кількісної оцінки інфляцію поділяють на:

відкриту –

приховану –

За критерієм річного темпу зміни загального рівня цін розрізняють такі види відкритої інфляції:

Помірну- 0 < π < зростання загального рівня цін до 5% річних. Така інфляція здебільшого виступає не як руйнівний чинник, а як фактор економічного розвитку. Дослідники вважають, що переваги такої інфляції перевищують недоліки. Певною мірою вона стимулює економічну активність підприємств.

• галопуючу – < π < набирає розміру двозначного числа протягом року (від 10% до 99%). Характеризується стрімким зростанням цін, охоплює всі сфери господарського життя і супроводжується негативними соціально- економічними наслідками;

• гіперінфляцію – < π < ∞ (1-2% в день), вкрай руйнівне підвищення цін, що веде до повного безладдя економічного життя, руйнування господарських зв'язків та процесу виробництва, бартеризації обміну тощо.

За можливістю прогнозування розглядають:

• очікувану інфляцію –

• неочікувану інфляцію –

За пропорцією зміни цін інфляцію поділяють на:

• збалансовану –

• незбалансовану –

За причинами виникнення розрізняють:

• інфляцію попиту –

• інфляцію витрат (пропозиції) –

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ

ПРОТИІНФЛЯЦІЙНІ ЗАХОДИ

І. Адаптивні заходи – пристосування до інфляції:

ІІ. Активні заходи – спрямовані на ліквідацію причин інфляції:

ІІІ. Антиінфляційна стратегія – недопущення галопуючої інфляції у майбутньому, що передбачає: