4.2. Ринковий механізм , його сутність та елементи

Р инковий механізм – це механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб’єктів господарювання з приводу встановлення та застосування цін, обсягу виробництва і продажу товарів та послуг.

Основними елементами ринкового механізму є: попит, пропозиція, ринкова ціна, конкуренція.

Конкуренції властиві наступні функції:

1. функція регулювання для того щоб устояти в боротьбі, підприємець повинний пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Звідси і фактори виробництва під впливом ціни направляються в ті галузі , де в них існує найбільша потреба.

2

Конкуренція – економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин

. функція мотивації Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно: - підприємства, що пропонують кращу по якості продукцію або виробляють її з меншими виробничими затратами , одержують винагороду у вигляді прибутків ( позитивні санкції ). Це стимулює технічний прогрес;

3. функція розподілу Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності , але і дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає пануючому в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.

4. функція контролю Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. У той же час конкуренція надає покупцю можливість вибору серед кількох продавців. Чим досконаліша конкуренція , тим справидливіша ціна.

Види конкурентної боротьби:

1. Внутрішньогалузева конкуренція отримання надприбутку, її механізм - підвищення продуктивності праці, зниження індивідуальної вартості товару. Результати цієї конкуренції - зведення індивідуальної вартості товарів до єдиної, суспільної вартості і формування на цій основі галузевої, ринкової вартості товару

2. Міжгалузева конкуренція отримання найбільшого прибутку. Її механізм - вільне переливання капіталу із галузі в галузь, в погоні за вищою нормою прибутку. Міжгалузева конкуренція перетворює вартість товарів в ціну виробництва, а норма прибутку в окремих галузях – в загальну норму прибутку. У цьому й полягає функція міжгалузевої конкуренції.

Типи конкурентноі поведінки:

1. Сумлінна конкуренція зниження цін ("війна цін"); підвищення якості продукції; розвиток до- й післяпродажного обслуговування; створення нових товарів і послуг з використанням досягнень НТР тощо.

2. Нечесна, несумлінна конкуренція економічне (промислове) шпигунство; підробка продукції конкурентів; підкуп і шантаж; обдурювання споживачів; махінації з діловою звітністю; валютні махінації; приховування дефектів тощо.

Методи конкурентної боротьби:

1. Цінова конкуренція Однією з традиційних форм конкурентної боротьби є маніпулювання цінами - т.зв."війна цін". Вона здійснюється багатьма способами: зниженням цін, локальними змінами цін, сезонними розпродажами, наданням більшого обсягу послуг за існуючими цінами, подовженням термінів споживчого кредиту тощо. Здебільшого цінова конкуренція застосовується для виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєний ринок.

2. Нецінова конкуренція Більш ефективною й більш сучасною формою конкурентної боротьби є нецінова конкуренція, тобто що пропонується на ринок. Надходження на ринок продукції більш високої якості або нової споживчої вартості ускладнює відповідні заходи з боку конкурента, поза як формування якості проходить тривалий цикл, що починається накопиченням економічної і науково-технічної інформації. В якості прикладу можна навести той факт, що відома японська фірма "SONY" здійснювала розробку відеомагнітофона одночасно по 10 конкурентних напрямах.

В залежності від ступеня розвиненості конкуренції та методів конкурентної боротьби розрізняють такі типи ринків:

Рис. 4.2. Типи ринків.

О дним з найважливіших механізмів ринку є взаємодія попиту і пропозиції та формування рівноважної ціни.

Попит – це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Індивідуальний попит Попит окремого споживача на товар називається

Ринковий попит це сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

Функціональна залежність попиту від ціни виражається формулою:

Закон попиту – величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x).

Q_D = f (P) ,

де Q_D - величина попиту на товар; Р – ціна товару .

Графічно залежність між ціною і попитом описується кривою попиту:

Рис. 4.3. Крива попиту

Обернена залежність між зміною ціни товару і попитом на нього обумовлена: ефектом доходу, ефектом заміщення та законом спадної граничної корисності.

Нецінові чинники попиту:

1. Кількість покупців Із збільшенням цього показника попит зростає (зміщення кривої праворуч), і навпаки, із зменшенням кількості споживачів попит спадає (зміщення кривої ліворуч).

2. Доходи споживачів Вплив доходу на попит дуже суттєвий. Здебільшого збільшення доходу веде до збільшення попиту (зміщення кривої вгору). Хоча, із зростанням доходу споживання деяких товарів може скорочуватися, коли споживач заміняє їх дорожчими і якіснішими (зміщення кривої вниз ліворуч).

3. Смаки й уподобання Сприятливим для даного продукту є зміна споживчих смаків чи переваг, викликане рекламою чи зміною моди, означатиме, що попит зросте по кожній ціні (зміщення кривої попиту праворуч). Несприятливі зміни в уподобаннях викличуть зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч. Слід зазначити, що технологічні зміни, в вигляді появи нового продукту, можуть привести до зміни споживчих смаків. Наприклад, поява компакт-дисків призвело до скорочення попиту на платівки

4. Ціни на сполучені товари Попит може змінюватися в обох напрямах залежно від типу товару, який може бути взаємозамінним чи взаємодоповнюючим. Для взаємозамінних товарів: при підвищенні ціни на один із них попит на другий збільшується (зміщення кривої вгору). Взаємодоповнюючі товари споживаються одночасно, тому при підвищенні ціни на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

5. Очікування споживачів очікування споживача. Зміна споживчих витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;

6. Містскість ринку -...........................................................

Дія нецінових факторів викликає відповідне збільшення або зменшення попиту, що зумовлює зміну положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Графік. Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту .

Рис. 4.4. Вплив нецінових факторів на криву попиту

Пропозиція – це сукупність товарів за певною ціною, які готові виготовляти і продавати виробники.

Індивідуальна пропозиція це товари одного виробника, які пропонують для реалізації.

Ринкова пропозиція це пропозиція, яка визначається як сума всіх індивідуальних пропозицій.

Функціональна залежність пропозиції від ціни виражається формулою:

Q_S = f (P) ,

де Q_S - величина пропозиції товару; Р – ціна товару .

Графічно залежність між ціною і пропозицією описується кривою пропозиції

Рис. 4.5. Крива пропозиції

Нецінові чинники пропозиції:

1.Технологічний прогрес та організація виробництва- Удосконалення технологій дозволяє зменшити витрати виробництва на одиницю продукції, що призведе до зменшення загальних витрат і збільшення пропозиції.

2. Зміна цін на ресурси субститути та ресурси-комплементи по-різному впливають на попит. 3. Зміна цін на споріднені товари За інших рівних умов зміни у попиті на продукт фірми, який вона ви­робляє за допомогою певних ресурсів, призведуть до зміщення кривої попиту на ці ресурси у тому самому напрямку. Так, фінансова криза в Україні, Росії та в інших країнах призвела до банкрутства банків, зни­ження попиту на їхні послуги. Це, у свою чергу, спричинило зростання безробіття серед банківських працівників.

4. Зміни у бюджетно-податковій політиці -....................

..................................................................................................

5. Очікування підприємців Якщо очікується підвищення цін, то виробники можуть затримати випуск на ринок своєї продукції і тим самим скоротити поточну пропозицію. Але, у багатьох галузях обробної промисловості очікування підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

6. Кількість продавців на ринку При даному обсязі виробництва кожної фірми, чим більша кількість продавців продукції, тим більша ринкова пропозиція. При вступі в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщуватися праворуч. Якщо в галузі мала кількість фірм, то відповідно ринкова пропозиція є малою. Це означає -якщо фірма виходить з галузі крива пропозиції зміщується ліворуч. Зміни пропозиції під впливом нецінових чинників сприятимуть зсуву кривої пропозиції праворуч або ліворуч:

Рис. 4.6. Вплив нецінових факторів на криву пропозиції

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються. Криві попиту і пропозиції в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються. В цій точці виконується умова: Q_D = Q

Рис. 4.7. Ринкова рівновага

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважної, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Еластичність це здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називається коефіцієнтом еластичності.

Еластичність попиту - зміна попиту на даний товар під впливом економічних і соціальних факторів, зв'язаних зі зміною цін. Попит може бути еластичним, якщо процентна зміна його обсягу перевищує зниження рівня цін, і нееластичним, якщо ступінь зниження цін вище приросту попиту.

Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності: еластичність попиту за ціною, перехресна еластичність, еластичність попиту за доходами.

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .

Застосовують два способи обчислення показника еластичності.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:

або

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності по­питу в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

або

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

1. Еластичний попит має тенденцію змінюватися залежно від незначних коливань цін.

2. Нееластичний попит попит, що має тенденцію залишатися незмінним, незважаючи на невеликі зміни цін.

3. Абсолютно еластичний попит це ситуація, за якої величина попиту зростає без зміни ціни, за попередньою ціною, а крива попиту розташована на графіку горизонтально, паралельно осі абсцис

4. Абсолютно нееластичний попит попит, за якого зміна ціни не призводить до зміни кількості реалізованої продукції

.За неціновими чинникамі попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:

або

Для товарів – субститутів , тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів – комплементів , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар–доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні ,( ).

Еластичність попиту за доходом – це процентна зміна обсягу попи­ту, викликана однопроцентною зміною доходу: або

Еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною ( ), для нижчих – від’ємною ( ), для нейтральних – нульовою ( ). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю , предме­ти першої необхідності - меншу за одиницю .

Еластичність пропозиції - показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1)

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Серед них:

1. Визначення цінової стратегії продавців.

2. Аналіз і прогнозування наслідків зміни ринкових умов

3. Визначення наслідків державного втручання у ціноутворення.

4. Політика оподаткування.