5.4. Природа та генезис торговельного капіталу. Витрати обігу та торговельний прибуток

Обіг – це особлива сфера суспільного виробництва, в якій вироблений продукт переходить до споживача.

Капітал сфери обігу – це капітал, що функціонує у торгівлі та грошовому обігу як торговельний та позичковий капітал.

Відокремлення торговельного капіталу від промислового – наслідок поглиблення суспільного поділу праці та подальшої його спеціалізації.

Рух торговельного капіталу, його кругооборот має форму

Г – Т – Г¹ , отже він реалізує товар ( вартість ) з додатковою вартістю.

З

Торговельний капітал - Капітал торгівельного підприємства практично не відрізняється за складом та суттю від капіталу підприємства іншої галузі. Єдина відмінність – це значна питома вага товарів в загальній сумі оборотних коштів, та незначна – виробничих запасів. Капітал торгівельного підприємства складається з активів, до складу яких входять як правильно: основні засоби, якими є приміщення, в яких здійснюється торгівля та інші будівлі чи споруди та оборотні засоби, до складу яких включаються товари, заборгованість покупців та грошові кошти в касі чи на рахунку в банку.

а своїми функціями торговельний капіта поділяється на дві частини:

1. капітал, що витрачається на купівлю-продаж товарів, він не утворює вартості;

2. капітал, що витрачається на підготовку товару до реалізації (транспортування, збереження, упакування та ін.), він сприяє зростанню вартості, не утворюючи нової споживчої вартості.

Дві частини торговельного капіталу, пов’язані з витратами обігу., називаються чистими і додатковими.

Чисті витрати обігу - це витрати, що обумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням грошей у товари і товарів у гроші (безпосередня купівля-продаж). До таких витрат відносяться:

- оплата роботи торгових працівників і службовців (заробітна плата);

- утримання торгових приміщень (оренда, комунальні платежі);

- витрати на рекламу й адміністративно-управлінську діяльність;

- ведення бухгалтерії і т.д.

Додаткові витрати обігу- витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. У сфері обертання підвищується ступінь готовності до споживання товарів, створених у виробництві. Це транспортування товарів, їх сортування, фасування, упакування і зберігання. Тобто, усі те, що повинно робити (і в багатьох випадках робить) виробництво, але частково передає в сферу обігу. Праця, витрачена на ці процеси, є продуктивною. Тобто, вона створює як вартість (у т.ч. і додаткову), так і споживчу вартість. Тому ці витрати включаються у вартість товару і покриваються в процесі його реалізації як витрати виробництва. Праця, пов’язана з додатковими витратами обігу, є продуктивною працею, яка створює нову вартість і підвищує вартість, створену у безпосередньому виробництві товарів. Ці витрати є частиною витрат виробництва (у сфері обігу), входять у ціну товару і заміщуються (повертаються) після його реалізації.

Дійсна ціна товару – ціна виробництва (оптова), за якою промисловий капіталіст продає товар торговому капіталісту. Вона складається з витрат виробництва і промислового прибутку.

Роздрібна ціна – це ціна реалізації товару безпосередньо споживачу торговим капіталістом.

Вона складається з оптової ціни (ціни промисловості) і торговельного прибутку.

Джерелом торговельного прибутку є частка додаткового продукту (додаткової вартості), створеного працею найманих працівників у сфері виробництва.

Н

Торговельний прибуток - являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик

орма торговельного прибутку = характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід. Дорівнює мінімальній ставці депозитного відсотка. Тобто порівнюється два варіанти покласти гроші на депозит чи вкласти їх в бізнес, і якщо отриманий прибуток більше ніж кошти які б було отримано від депозиту він вважається нормальним.

В

Торгівля - процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

залежності від сфери функціонування торговельного капіталу існує внутрішня торгівля – в межах окремої країни, і зовнішня торгівля між країнами.

За формами організації торговельного процесу товарообіг на внутрішньому ринку поділяється на оптову та роздрібну торгівлю.

5

Оптова торгівля - здійснюється великими партіями, вона не пов'яза­на з продажем товару кінцевим споживачам. Тому в оптовій торгівлі товар може бути проданий два і більше разів (спочатку на регіональ­ному, а потім на місцевому рівнях), а у роздрібній - тільки один раз.

.5. Природа та джерела позичкового капіталу.

П

Роздрібна торгівля - роздрібна торгівля замикає ланцюг руху товару від виробника до споживача. До роздрібної торгівлі, поряд з магазинами та іншими торговельними установами, належать також і підприємства громадсько­го харчування та сервісу.

озичковий капітал – це відособлена функціональна форма промислового капіталу.

На відміну від лихварської позики грошовий капітал виступає як позичковий в руках кредитора (власника грошей) і як промисловий, або торговельний – в руках функціонуючого підприємця-позичальника. Загальна формула руху грошово-кредитного капіталу Г – Г¹ .

В процесі руху позичкового капіталу він виступає як капітал-власність і капітал-функція, що приносять доходи у формі позичкового проценту і підприємницького доходу.

О

Позичковий капітал - це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі.

тже, прибуток на позичковий капітал розкладається на дві форми: процент стає ціною капіталу, одержаною підприємцем-власником; підприємницький прибуток одержує підприємець-функціонер, що отримав кредит(позику).

Н

Позичковий процент - перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу.

орма проценту = Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді

процентної ставки. Норма процента визначається як відношення річного

доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми наданого кредиту,

помножене на сто

Джерелами позичкового капіталу є тимчасово вільні грошові капітали промислових та торговельних капіталістів, особисті заощадження населення, що акумулюються банками.

Рух позичкового капіталу відбувається у формі кредиту. В практиці кредитування застосовується декілька форм та рівней надання кредиту.

Рис.5.6. Форми надання кредиту.

Кредитні операції здійснюються через банки.

Функції банків :

- перетворення тимчасово вільних фінансових коштів в капітал;

-посередництво в кредиті;

-посередництво в платежах;

-створення кредитних засобів обігу.

Система банків - Банківська система України знаходиться в стані формування та пошуку оптимальних форм праці. в Україні існує система комерційних банків, яка контролюється центральним банком країни – Національним Банком.

Питання для самоконтролю:

1.В чому полягає сутність капітал як економічної категорії?

2.Дайте визначення промислового капіталу та розкрийте його особливості.

3.Чим кругооборот відрізняється від. обороту капіталу?

4.Які фактори впливають на фізичне зношення основного капіталу, а які на та моральне?

5.Визначте основні відмінності торговельного капіталу від промислового.

6.Які Ви можете назвати сучасні види торгівлі?

7.Розкрийте природу та джерела позичкового капіталу.

8. Як змінюється роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства?