58. Сполучник, типи, вживання

сполучник-службова частина мови,що поєднує члени речення і частини складного речення. За будовою: прості-і,та,а,бо,чи; складні утворюються внаслідок злиття двох слів,що належали займенникам,прислівникам,часткам-щоб,якщо,ніби,якби; складеними наз.сполучення кількох слів-тому що,через те що,для того щоб. За значенням і синтаксичною роллю: сурядності,що поєдн.синтаксично рівноправні члени речення або частини складного речення. Сурядності поділяються:єднальні (і,й,та,також,і…і,ні…ні),протиставні (а,але,зате, проте,однак), розділові (або,чи,або…або,чи…чи), а також пояснювальний або,уточнюючий тобто. Підрядності, що виражають підпорядкування,залежність однієї частини в реченні від іншої (що, щоб,як,якби,якщо,мов,немов,наче,неначе,ніби,хоч,хай…)

59.Тире між підметом і присудком

Тире між підметом і присудком ставиться:

1. Якщо головні члени речення виражені іменником у називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою дієслова, а дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає: Пісня і праця — великі дві сили (Фр.); Чорнобиль — попередження, набат. Його уроків людство не забуде (Лук.); П'ять на п 'ять — двадцять

65 Документація щодо особового складу

п 'ять; Вік прожити — не ниву пройти гомінливу (Мал.); Яке то щастя — свій народу світлі бачити (Павл.).

2. Якщо перед присудком, вираженим іменником або неозначеною формою дієслова, є вказівні частки це, то, ось, значить: Мрія про загальний мир на землі — це мрія всього людства (Збан.); Лиш боротись — значить жить (Фр.).

Тире не ставиться:

1. Якщо підмет або присудок виражений займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником:

Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових (Сое.); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Гонч.); Семикласники перші на спортивних, змаганнях.

2. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, неначе, що: В чужих краях і хліб неначе вата (Тар.).

3. Якщо перед присудком стоїть заперечна частка не: Але життя не сон... воно не склянка чаю (Сос.).

4. Якщо між головними членами речення є вставне слово, прислівник

або частка: Ялина також дерево хвойне; Книга ця, безумовно, рідкість. Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка у подібних випадках перед ним може ставитися тире: А тільки Дніпро там — як море (Іванч.); Наука — найбільш важливе, найбільш прекрасне і потрібне в житті людини (Чехов); Це —мій народ (Ол.); Ми — крила бур, ми — велетні, ми — день (Сос.).

Тире між підметом і присудком

На місці пропущеної зв'язки є між підметом і присудком може ставитися тире. Тире ставиться:

• якщо підмет та іменна частина присудка виражені іменниками у називному відмінку: Життя — неминуча боротьба (Грабовський). Одвага наша — меч, политий кров'ю (Леся Українка).

• коли підмет і присудок або один із них виражено неозначеною формою дієслова: Лиш боротись  —  значить жить (Франко). Яке то щастя — свій народ у світлі бачити (Павличко).

• якщо обидва головні члени або тільки присудок виражено числівником — окремим або у сполученні з іменником: Два і два — чотири; Відстань до місяця — двісті вісімдесят чотири тисячі кілометрів;

• якщо перед іменною частиною присудка стоять слова це, ось, то: Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі (Грабовський).

Тире не ставиться:

• якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприслівником, порядковим числівником: Я син народу (Франко). Гострі очі розкриті в морок (О. Теліга). Творчість завжди мрійна і тривожна (Симоненко).

• якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять слова як, ніби, наче: Хата як писанка;

• якщо перед присудком стоїть заперечна частка не: Сумлінна праця не заслуга, а обов'язок (Із газети).

Проте і в цих випадках тире може ставитись, якщо на підмет падає логічний наголос: Ми — спадкоємці козацької слави (Із газети). Ти вся — жага (Рильський).